Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Засудження сваволі й деспотизму в байці “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського

Засудження сваволі й деспотизму в байці “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського

В українській літературі першої половини XIX ст. з’являється низка байкарів: П. Гулак-Артемовський (1790-1865), О. П. Руданський (1784-1851), Л. І. Боровиковський (1806-1889), Є. П. Гребінка (1812-1848) та інші. Найвизначнішими серед них були Гулак-Артемовський і Гребінка.
У творчій спадщині Гулака-Артемовського найбільш цінними є байки, які поділяються на дві групи: байки-казки на громадські і побутові теми (“Пан та Собака”, “Солопій і Хівря”, “Тюхтій і Чванько” та ін.) і байки-приказки, які стисло зображують невеличку подію (“Дурень і Розумний”,

“Цікавий і Мовчун”, “Лікар і Здоров’я” тощо).
Найвизначнішою серед творів Гулака-Артемовського є байка “Пан та Собака”. Вона правдиво змальовує життя кріпаків та їх взаємини з панами.
В образі Рябка автор змальовує беззахисне селянство, життя якого цілком залежало від волі пана. Рябко ретельно виконує свої обов’язки, сподіваючись заслужити панську ласку. Першу ніч він зовсім не спить, стереже хазяйське добро, але замість подяки одержує різки, бо, програвшись у карти, Пан не міг заснути цієї ночі і в своєму безсонні звинувачує Рябка. Боячись потривожити панську особу, Рябко

на другу ніч “забрався в скирту спать”. У той час москалі, тобто солдати (“а їх було чимало на селі”), обікрали комору.
За наказом Пана його посіпаки люто катують “винного”. Тільки тепер Рябко усвідомлює свою цілковиту залежність від сваволі жорстокого і невдячного самодура-пана і приходить до висновку, що дурним панам не догодиш.
Той дурень, хто іде дурним панам служити,
А ще дурніший, хто їм хоче догодити.
Пан – людина негідна і жорстока. Він навіть не помічає старанності Рябка, не цінить його праці, виміщає на ньому свої особисті невдачі. Сам він не здатний до будь-якої корисної діяльності і лише розтринькує надбане кріпаками. Паразитизм і свавілля як характерні риси класу дворян в байці розкриті реалістично.
Зловживання поміщиків своєю необмеженою владою над селянами, яку давали їм тогочасні закони, були типовими для кріпосницької дійсності.
Отже, соціальна значимість байки “Пан та Собака” – у засудженні зловживання поміщиків своєю владою над кріпаками. Гулак-Артемовський, правильно відмітивши пробудження свідомості мас унаслідок посилення утиску з боку пануючого класу, не показав їх активного протесту.
У байці “Пан та Собака” Гулак-Артемовський виступає тільки проти “дурних”, тобто жорстоких і свавільних, панів, а не проти всього класу дворянства. Своєю байкою він хотів лише присоромити цих поміщиків, примусити їх схаменутися і ставитись до своїх кріпаків людяніше.

VK. init({apiId: 2798153, onlyWidgets: true}); VK. Widgets. Comments(“vk_comments”, {limit: 20, width: “790”, attach: “*”});

(2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

Тема кріпацтва у творі П. Гулака-Артемовського “Пан та Собака” Передові люди вважали кріпацтво несправедливим ладом і закликали до боротьби з ним. Засуджував надмірну жорстокість та свавілля поміщиків і український байкар Петро Гулак-Артемовський. “Пан та Собака” – антикріпосницький твір. Байка пройнята протипанськими настроями. Порушуючи такі актуальні питання того часу як становище кріпаків, ставлення панів до них, П. Гулак-Артемовський викриває самодурство...
Осуд несправедливості кріпосницького суспільства (За байкою П. Гулака-Артемовського “Пан та Собака”) Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий (кілька байок, притч, прозових і віршованих послань, переспіви та переклади творів світової літератури), Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури. У 1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка “Пан та Собака”. Написання...
Твір “Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки “Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківської доби Гулака – Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XIX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу...
Два кріпаки (за байкою “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського) І. Тема кріпацтва в українській літературі XІX ст. ІІ. Показ тяжкого життя селянства в образі Рябка та селянина-пристосуванця в образі Явтуха: 1. Дворові кріпаки. 2. Рябко – сумлінний трудівник. 3. Явтух між двома таборами. 4. Прозріння знедоленого кріпака. ІІІ. Вияв громадянської мужності П. П. Гулака-Артемовського. Багато наших письменників зверталися до...
“Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківської доби Гулака – Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XІX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского – Гулака читались...
Сатиричний осуд суспільних відносин між панами та трудящою людиною (за байкою “Пан та Собака’ П. Гулака-Артемовського) Твір “Пан та Собака” – це приклад української класичної байки. Щирий, гуманний, прогресивний зміст, художня майстерність твору принесла велику популярність байці. Актуальність байки була зумовлена політичним станом суспільства, тиском прогресивних сил у боротьбі проти кріпосництва, за визволення народу від свавілля панства, за гідність людини. Гулак-Артемовський, використовуючи алегорію, говорить на початку...
Осуд несправедливою кріпосницькою суспільства в байці “Пан та Собака” Петро Гулак-Артемовський належить до славної когорти основоположників нової української літератури. Його творчий доробок українською мовою невеликий: кілька байок, притч, віршованих і прозових послань, переклади та переспіви творів світової літератури. У 1818 році в “Українському Віснику” побачили світ “Казка”, “Пан та Собака”, “Супліка до Грицька К…” Письменник добре знав побут, звичаї...
“Коротких відомостей з теорії літератури” і визначте жанрові ознаки твору Гулака-Артемовського У новій українській літературі Гулак-Артемовський дав цікаві зразки національної байки. Провідне місце посідав тут твір “Пан та Собака (Казка)”, надрукований у журналі “Ук-раинский вестник” (1818) . В алегоричному образі Рябка, якого нещадно лупцюють панські слуги, знайшло своє відображення безправне життя кріпаків. У цьому образі поет показав кріпака – працьовитого, наївного,...
Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) Петро Гулак-Артемовський, ідучи вчительською стежкою, до кінця свого життя захоплювався літературою, добре знав український фольклор і життя простих людей-кріпаків. Хоча літературна спадщина Гулака-Артемовського невелика, але твори його привертають до себе увагу влучним змістом і красою живої розмовної мови. Письменник жив за часів кріпацтва, коли висловлювати свої волелюбні думки було небезпечно,...
“Пан та Собака” – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківсь-кої доби Гулака-Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XIX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского-Гулака читались с таким же неописанним...
П. Гулак-Артемовський та його творчість П. Гулак-Артемовський був активним учасником літературного процесу нової української літератури. Його байки, балади, переклади з європейської літератури збагатили українську літературу 40-60 років XIX століття. Перу П. Гулака-Артемовського належать написані українською та російською мовами байки та балади, прозові послання, переклади, критичні статті. Навчаючись в Київській академії, юний ще поет почав писати...
Пан та собака (Казка) На землю злізла ніч… Ніде ані щнпгархже1, Хіба-то декуди скрізь сон що-небудь пирхне, Хоч в око стрель тобі, так темно надворі. Уклався місяць спать, нема ані зорі, І ледве, крадькома, яка маленька зірка З-за хмари вигляне, неначе мшп з заеіка. І небо, і земля – усе одпочива, Все ніч під...
Скорочено “Рибалка” Гулака-Артемовського МАЛОРОСІЙСЬКА БАЛАДА Вода шумить. Вода гуля. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: – Ловіться, рибочки, великі і маленькі! Що рибка смик – то серце тьох. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко. Не зна він, – а сумує! Сумує він, –...
Вади людини й суспільства в творах українських байкарів Байка – найцікавіший жанр літератури, і виникла вона в процесі постійної боротьби добра і зла, любові та ненависті, правди і кривди. Байка завжди захищала інтереси скривджених і пригноблених, висміювала паразитичне життя панів, показувала суперечності кріпосницької системи, засуджувала соціальну нерівність. До жанру байки зверталися Г. Сковорода і Л. Боровиковський, І. Франко...
Осуд сваволі в повісті Пушкіна “Дубровский” Одним з видатних прозаїчних творів Пушкіна є повість “Дубровский “, в основу якої покладена реальна Історія дворянина Островського, у якого був судовий процес за землю із сусідом, пізніше витиснутого з маєтку й поступово прийшов до грабежу. В “Дубровском” серед інших проблем з великою гостротою ставиться питання про взаємини селян і...
Гумор та повчання у байці Леоніда Глібова “Щука” Леонід Глібов один з найвидатніших українських байкарів. Він відомий нам також як поет і суспільний діяч, проте найцінніший його внесок в українську літературу – це гумористичні Твори. Однією з найвідоміших байок Глібова є (байка “Щука”. Вона вражає своєю красивою мовою, яскравою іронією, має надзвичайно глибокий зміст. Усі образи в цій...
Засудження людських вад у байках Івана Крилова Байки І. А. Крилова – прекрасна школа спостережень життя, явищ, характерів. Байки зацікавлюють і динамічними сюжетами, і зображенням характерів дійових осіб, зокрема тварин, комах, птахів. Однак тварини, комахи і риби у байках, за влучним висловом І. Франка, “одною бровою підморгують на людей”. Тож кожна прочитана байка викликає у людини роздуми....
Г. СКОВОРОДА “БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ”, “СОБАКА І ВОВК” Тема. Г. СКОВОРОДА “БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ”, “СОБАКА І ВОВК” Варіант 1 1. Шершень дорікав Бджолі за те, що вона… А Хитра і підступна. Б Надто серйозна і ретельна. В Дурна і безглузда. Г Ледача і неповоротка. 2. Бджола, звертаючись до Шершня, назвала його паном… А Розумником. Б Обліковцем. В Писарем....
Художні особливості притч Сковороди “Бджола і Шершень”, “Собака і Вовк” В історії української художньої літератури Сковорода – один із перших ліричних поетів, сатириків і байкарів. На думку письменника, і філософія, і мистецтво повинні служити справі самопізнання людини. Характерною особливістю світосприймання у творчості Сковороди є поєднання елементів філософського мислення з елементами емоційно-образного сприймання світу. Автор у своїх творах часто віддає перевагу...
Майстерність зображення суперечностей кріпосницької системи в байці “Мірошник” У своїх байках Л. Глібов змальовував суперечності кріпосницького ладу. Нездатність деяких панів хазяйнувати, через яку страждав трудящий люд, набувала за тих часів особливої злободенності. У творі “Мірошник” Л. Глібов зображує недбалого господаря, який “не гаразд за діло брався”. Маючи водяний млин, цей “хазяїн” не доглядає за ним та не ремонтує:...

Засудження сваволі й деспотизму в байці “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського

« “Що поєднує Наталку Полтавку з п’єси Івана Котляревського та Марусю з повісті Григорія Квітки-Основ’яненка”

Скорочено “Блакитна панна” Вороного »