Засудження фальші поміщицького лібералізму в драмі “Не судилось”
В історії української культури серед постатей, які викликають подив і шану розмаїттям таланту, неминуче згадується Михайло Старицький – поет і драматург, прозаїк і перекладач, режисер, актор, керівник театральних труп.
У 1883 році він очолив професійну українську театральну трупу. Старицький створив новий хор і оркестр, обновив декорації, костюми й реквізит, поліпшив умови життя театральних працівників. Дбав Михайло Старицький і про розширення репертуару українського театру, створюючи цікаві п’єси, в яких порушував важливі життєві
У класичну скарбницю української драматургії і театру ввійшла драма “Не судилось” (перша назва “Панське болото”). Михайло Старицький торкається тут вічних проблем вірності і зради, щиросердності і підступності, добра і зла. Йдеться в драмі про нещасливе кохання селянської дівчини Каїрі З паничем Михайлом. Через художнє втілення цієї традиційної теми висвітлюється не тільки мерзенність “панського болота”, а й переконливо розкривається безглуздість модної тоді в дворянському середовищі ідеї про “злиття” пана з мужиком.
Згадаймо, якими постають в нашій уяві зображені
Однак середовище, в якому Михайло перебуває, засмоктує його, моральне падіння стає неминучим. Інтелігент-демократ Павло Чубань з належною відвертістю розкриває суть Михайла й схожих на нього паничів-лібералів: “Одним ви миром мазані. Обтешетесь зверху тією культурою… та н красуєтесь; а дмухни тільки на вас, подряпай трішки – то такі ж жироїди у грунті!” Наше ставлення до Михайла змінюється відвертою зневагою. Разом з тим ми щиро співчуваємо Катрі, яка закохалась у Михайла, але стала жертвою свого світлого почуття.
Дмитро Ковбань, наречений Катрі, не звинувачує дівчину, а спалахує великою ненавистю до панів: “Вони такі! Увесь світ би зажерли, – та й то не задовольнять своїх тельбухів. Мало їм, розбещеним, тієї втіхи на світі, ще зазіхають і на нас – старців, однімають останню радість, останнє щастя!”.
Актуальність проблематики, психологізм і типовість кожного персонажа, художня досконалість кожної сцени і драми в цілому – все це ставить соціально-психологічну драму “Не судилось” на перше місце в драматургічній творчості Михайла Старицького.
Схожі твори:
- М. СТАРИЦЬКИЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “НЕ СУДИЛОСЬ” Варіант 1 1. Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840 р. в с. Кліщинцях… А На Полтавщині. Б Київщині. В Харківщині. Г Херсонщині. 2. Початкову освіту М. Старицький отримав… А У Миргородській початковій школі. Б У Полтавській початковій школі. В Удома. Г У Сумській духовній семінарії. 3. П ‘єса І....
- Скорочено “Не судилось” (Панське болото) Старицького Іван Андрійович Ляшенко – 60 літ, багатий пан, але зовсім простий; інакше говорити не може, як по-українському. Анна Петрівна – 40 літ, йото жінка; закидає часом по – українському, моди ради. Николай Степанович Бєлохвостов – кузен Ляшенчихи, 30 літ; фатуватий. Зізі – дочка Ляшенків; манірне дівча, 13 літ. Михайло –...
- Твір по драмі М. Старицького “Талан” Крім п’єс про українське село, М. Старицький написав низку драматичних творів з життя інтелігенції, найвизначнішим з яких є драма “Талан”. Тему її визначив сам автор, указавши, що це “драма із побиту малоруських акторів”. Йдеться в ній про трагічну долю талановитої української актриси в умовах Російської імперії. Прототипом образу головної героїні...
- Засудження хижацького ставлення до природи у драмі феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Драма-феєрія “Лісова пісня” написана ще 1911 року, проте актуальна й досі завдяки таланту Лесі Українки, яка дуже точно відчула одну з головних істин – усе на світі живе і пов’язане між собою. Саме таким є ставлення до природи одного з героїв “Лісової пісні” дядька Лева. Він розумів природу і ставився...
- Нетерпимість до фальші й вульгарності в добутках М. А. Булгакова 1. Булгаков – повернутий письменник. 2. Протест проти бюрократизму. 3. Їдка сатира письменника Довгі роки ім’я талановитого російського письменника М. А. Булгакова було практично невідомо в Росії. Його чудові добутки не видавалися в пресі, оскільки радянська цензура вважала їх “натиском буржуазних тенденцій і антипролетарських настроїв”. Тільки наприкінці XX століття аматори...
- Процес деградації поміщицького класу в поемі “Мертві душі” Микола Васильович Гоголь, всім серцем люблячи Росію, не міг залишатися осторонь, бачачи, що вона загрузла в болоті корумпованого чиновництва, і тому створює два добутки, що відображають всю дійсність стану країни. Одним із цих добутків є комедія “Ревізор”, у якій Гоголь задумав посміятися над тим, що “дійсно гідно осміяння загального”. Гоголь...
- Засудження нечесності, егоїзму, жорстокості в повісті “Вогник далеко в степу” Григір Тютюнник є автором багатьох зворушливих повістей. Одна з них – “Вогник далеко в степу”. У ній розповідається про хлопця-підлітка Павла і його товаришів – трьох Василів. Мабуть, у цій новелі є автобіографічні моменти, бо сам письменник, як і його герой Павло, мав по закінченні війни 14 років і теж...
- Множинність потрактувань свободи волі у драмі П. Кальдерона “Життя-це сон”. Опозиція “бути” і “здаватися” у драмі як барокова дилема 34. Множинність потрактувань свободи волі у драмі П. Кальдерона “Життя-це сон”. Опозиція “бути” і “здаватися” у драмі як барокова дилема. Історія польського принца Сигізмунда, коли народився батькові пророкували – син буде тираном. З дитинства заточив сина, був у нього лише вчитель. Проходить час, батько вирішує перевірити пророкування. Потрапляє на бал,...
- Хто украв щастя? по драмі И. Франко “Украдене щастя” Драма “Украдене щастя” – один з найкращих творів Івана Франко. Займає вона почесне місце в українській класичній драматургії. И. Франко, людина дуже чесн і прямолінійний, ставить у драмі питання: хто винуватий у трагедії Миколи, Ганни й Михайла, у тім, що в них украдене щастя? Перед читачем і глядачем проходить життя...
- “Батько українського театру” (історична драматургія Старицького) “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії, В українському театрі М. Старицький був і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп. Його перу належать п’єси, в основу яких покладено гострі соціальні конфлікти, характерні для пореформеної України:...
- Засудження війни в кіноповісті “Україна в огні” “Кривава”, “попалена”, “розбита”, “порубана”, знедолена, в загравах пожеж – такою була Україна в буремні роки війни. Страшне горе принесли німецькі зайди. Чотири роки чинили наругу над людьми ці негідники! У кіноповісті “Україна в огні” Довженко засуджує фашизм. Засуджую і я носіїв коричневої чуми. Вони викликають у мене ненависть і презирство....
- Засудження бездуховності у творі “Слово матері” БОРИС АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ Ім’я українського письменника Б. Антоненка-Давидовича донедавна було майже невідоме читачам, бо твори його заборонялися, виключалися з літературного процесу. Проте сьогодні ми маємо можливість ближче познайомитися з творчістю цього письменника, який і у складних суспільних умовах продовжував відстоювати право української мови на існування. “… Може, й справді, нам бракує часто тої...
- Тема: Уславлення людської гідності, засудження приниження й рабства в поезіях Ш. Петефі Мета: вчити учнів аналізувати поетичні Твори, звертати увагу на роль художніх засобів при розкритті Теми вірша; розвивати навички виразного читання напам’ять та вміння давати глибокі вичерпні відповіді на поставлені питання; виховувати розуміння поезії та любов до поетичного слова. Епіграф: Поэту невозможно умереть… Поэты умирают в небесах, Высокая их плоть не...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля’ І. Кочерги Увагу багатьох митців привертало і продовжує привертати славне минуле України. Серед письменників XX століття особливо хочеться виділити Павла Загребельного та Івана Кочергу. І якщо Павло Загребельний продовжував кращі традиції історичного роману, то п’єси Івана Кочерги, за словами Кіндрата Сторчака, вперше в історії українського театру розкрили хвилюючу сторінку минулого життя нашого...
- ТЕАТР “КОРИФЕЇВ” – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. ТЕАТР “КОРИФЕЇВ” Український театр класичної доби починається з аматорських гуртків середини XIX ст. Такими були гуртки в м. Полтава (під керівництвом учителя В. Лободи) та в м. Чернігові, організований Л. Глібовим (“Товариство, кохаюче рідну...
- Проблема украденого щастя в драмі Івана Франка В першій половині ХІХ століття сюжети українських драм мали щасливий кінець. Героїня діставала право на щастя, головним чином, дякуючи поступливості і багатого претиндента на неї і батьків (“Назар Стодоля”, “Наталка Полтавка”, “Сватання на Гончарівці”). До останньої третини століття трагічний кінець стає звичайним, причому, в деяких випадках за смерть героїні мстить...
- Засудження людських вад у байках Івана Крилова Байки І. А. Крилова – прекрасна школа спостережень життя, явищ, характерів. Байки зацікавлюють і динамічними сюжетами, і зображенням характерів дійових осіб, зокрема тварин, комах, птахів. Однак тварини, комахи і риби у байках, за влучним висловом І. Франка, “одною бровою підморгують на людей”. Тож кожна прочитана байка викликає у людини роздуми....
- Проблеми мистецького життя в драмі М. Старицького “Талант” “Я думаю, що моя сила найбільша у драмі”, – писав М. Старицький І. Франкові. Це й справді так. Його п’єси стали невмирущими. У всіх без винятку драматичних творах митця ми бачимо повноцінні людські характери, що діють у яскраво змальованих автором обставинах. До речі, саме у зовнішній обстановці дії, в побуті...
- Діяльність М. Старицького на ниві національного і культурного відродження України В історію української культури М. Старицький увійшов як організатор національного професійного театру і голова першого на Україні театрального товариства, режисер, актор, видавець. Це був період зрушень у суспільно-політичному житті країни. Загострилася криза кріпосницької системи. Студентська молодь жваво відгукнулась на політичні події часу. У період соціального і культурного піднесення Старицький перебуває...
- Гнівне засудження винуватців аварії (за поемою Івана Драча “Чорнобильська мадонна”) Аварія на Чорнобильській АЕС є висхідною точкою, з якої розгортається основна сюжетна лінія поеми “Чорнобильська мадонни” Івана Федоровича Драча. Трагедія планетарного масштабу схвилювала душі всіх, змусила задуматися, чому так сталося, що людина робить не так. Дивно, але письменник передбачав це лихо у своїх більш ранніх творах. Він захоплювався тим, що...