Заметіль у повісті А. С. Пушкіна ( твір-роздум)
Багато творів Пушкіна повні роздумів про незбагненну гру, що веде з людиною Творець.
У повісті “Заметіль” автор виводить підкреслено звичайних людей, не блещущих розумом, талантом, силою духу, і показує, як вигадливо може зложитися життя, якщо втрутиться непояснена й непередбачена випадковість.
Герої “Заметілі” – повітова мрійлива й сентиментальна панянка й бідний прапорщик, що перебуває у відпустці. Вони закохані друг у друга, батьки проти, і от Маша й Володимир, по класичних канонах жанру роману, вирішують бігти й таємно
Доля втрутилася ще раз, давши можливість героям зустрітися по-справжньому й полюбити один одного. Це неймовірний сполучник, що почався весіллям, а продовжився через кілька років знайомством, може бути щасливим, на думку Пушкіна. А заметіль – це символ долі, того незрозумілого, вигадливого й норовливого гравця, що тримає в руках карти нашого життя.