Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ З минулого – у майбутнє

З минулого – у майбутнє

У Києві між Хрещатиком і Пушкінською, на Прорізній, є сквер-хутірець, де навесні цвітуть яблуні, а влітку – соняхи. Тут можемо побачити два бронзові пам’ятники: ближче до Хрещатика – літературному герою Паніковському, а трохи далі від нього – режисеру Лесю Курбасу. Це цікавий пам’ятник: права рука Курбаса повернена до грудей так, наче він тримає револьвер, щоб зробити постріл. Обидва пам’ятники нагадують нам, що мистецтво є авантюра, і навпаки, але і те і те – заняття небезпечні.

Чому пам’ятник Курбасу встановлений саме

на розі Пушкінської? Бо він колись грав гоголівського авантюриста Хлестакова, а той казав: “Я з Пушкіним запанібрата”.

А трохи вище по Прорізній колись був “Молодий театр”, заснований Курбасом. Он яку історію видно звідси, від цього пам’ятника.

Лесь Курбас, хлопець із Галичини, закінчив філософський факультет Віденського університету, знав вісім мов. Цілком природно, що Лесь увібрав у себе все те, що могла дати йому європейська культура. Уже тоді Курбас мріяв працювати на Наддніпрянській Україні, де існував сильний демократичний театр Садовського і була висока театральна культура. 1916

року його мрія здійснилася. Театральний Київ побачив нового актора з чудовою акторською технікою, гострого, темпераментного й розумного. Побачив – і прийняв.

Акторська творчість Курбаса в театрі Миколи Садовського обіцяла розвинутися, але сталося так, що він приніс свій акторський талант у жертву режисерському. Головну увагу й енергію молодого митця було скеровано на організацію студії молодих акторів, з якої згодом виріс “Молодий театр”. Його назва з’явилася вже влітку 1917 року. “Молодий театр” – це театр пошуків нових форм утілення сучасної та класичної драматургії. З цього храму сценічної майстерності взяли початок кілька українських театрів.

Лесь Курбас був засновником спочатку політичного, а потім і філософського театру в Україні. У виставах свого філософського театру “Березіль” Курбас змальовує Всесвіт, де головною стає особлива довіра до життя людини в усіх його суперечностях.

Лесь Курбас і березільці знайшли свого драматурга, п’єси якого були співзвучні їхнім естетичним засадам. Таким драматургом став Микола Куліш.

Лесь Курбас творив національний модерний театр, який пов’язав би наше минуле (через пам’ять про містерію, через національно-генетичну пам’ять про Київську Русь і українське бароко) і наше Майбутнє. Це майбутнє має бути відкрите найхимернішим сполукам у ньому простору й часу. Головним мірилом у цьому театрі була людина і її віковічний пошук духовності.

51

Багато в чому Курбас випередив час. Уроки його театру звернені до нас, у двадцять перше століття. Мистецькі пошуки наших сучасників Гротовського, Брука, Фелліні, Бергмана відсилають нас до витоків східноєвропейського авангарду і, зокрема, до курбасівського театру перетворення. Естетика Курбаса дає зразок “фантастичного реалізму” з його безмежними можливостями говорити про складність і суперечливість світу й людини, яка замислилася над вічними питаннями буття…

413 слів За матеріалами інтернет-видань


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Експресіоністський театр Леся Курбаса З-поміж усіх нетривких мистецтв найнетривкіше те, чиїм матеріалом є людське тіло й дух. Нема на світі нічого нетривкішого, ніж життя. А театр – не сума життів…” (Ю. Шерех), життів драматургів, акторів та режисерів. Лесь Курбас – помітна фігура в театральному світі, адже на той час він був новатором: творив свій...
  2. “Людина, яка була театром” (творче кредо Леся Курбаса) Є митці особливої долі й життєвого призначення. їм судилося жити і діяти на стрижні суспільного і художнього життя, віддзеркалюючи у своїй творчості найістотніші, найсуттєвіші тенденції розвитку духовної культури. До таких належав Лесь Курбас. Він народився 25 лютого 1887 року в місті Самборі Львівської області. Син галицьких акторів Ванди і Степана...
  3. Лесь Курбас: філософія театру У сприйнятті найбільшого українського режисера, театр – це окрема держава. Замість слова “театр” він уживав термін “театральна комуна”. По-перше, це зібрання здатних на екстатичні почуття. По-друге, це об’єднання однодумців на основі довіри. Використовував світовий досвід театрознавства; своїми вчителями вважав українця Григорія Сковороду, німця Бертольда Брехта, австрійців Рейнхарда і Віктора Обюртера,...
  4. Людина, яка викликає повагу Теплого травневого вечора молоді студійні чекають, зібравшись на свою першу репетицію свого режисера і вчителя. Його ім’я – Лесь Курбас! Образи, почуття, голоси… Вони не підвладні часові. Вони оживають і проймають душу, коли читаєш спогади акторів, режисерів – друзів та учнів Леся Степановича Курбаса, великого українського режисера, організатора двох неповторних...
  5. “Театр минулого і сьогодення” Є такі місця, які являють собою справжні осередки культури і ніщо інше. Одним з найбільш важливих таких місць, безумовно, є театр, з цим напевно погодиться багато людей. Люди любили театр завжди, тому що саме там можна подивитися цікаві постановки, захопитися грою акторів і, звичайно ж, дізнатися багато нового і надзвичайно...
  6. Твір мініатюра Людина, яка викликає повагу й захоплення Блідо-рожеві пелюстки каштанів припорошили тротуари київських вулиць. У тьмяному світлі газових ліхтарів ці пелюстки здавалися чарівним килимом, яким ступати дозволено лише казковому героєві, що викликає в усіх захоплення. А хіба не викликає такого захоплення той, на кого чекають теплого травневого вечора молоді студійці? Вони чекають його, зібравшись на свого першу...
  7. Пошуки форми та змісту: театру Мейєрхольда, Брехта, Курбаса Серед найяскравіших явищ в драматургії XX ст. були театри російкого режисера В. Мейєрхольда, українського режисера Леся Курбаса ; “епічний театр” німецького драматурга і режисера Б. Брехта. Лесь Курбас (Олександр Степанович Курбас) (1887 -1942) – був засновником “Молодого театру” в Україні, що зародився в травні 1916 р. як театр-студія. Молодотеатрівці хотіли...
  8. Курбас, Куліш, Крушельницький Мистецтво як творчий феномен, а процес творення як духовний стан залежні від багатьох чинників. Від таланту, особистісної волі, працездатності, інтелектуального рівня, мистецького оточення; від конкретних фактів, загальних тенденцій, моральних і художніх стереотипів, писаних і неписаних канонів, характеру мистецьких традицій, суб’єктивного настрою; навіть від побутових особливостей, індивідуальних звичок, несподіваних і непередбачених...
  9. Оновлення драматургічної творчості Однією з найважливіших умов, що забезпечили піднесення справді народного, високоідейного, реалістичного сценічного мистецтва, було братерське єднання передових діячів російської і української театральних культур. Велику роль в становленні нового українського театру відітрав геніальний російський актор Михайло Семенович Щепкін (1788-1863). Початок театральної діяльності М. С. Щепкіна був безпосередньо пов’язаний з Україною, з...
  10. “Харківський державний академічний драматичний театр імені Тараса Шевченка” Одним з найстаріших театрів в Україні є Харківський державний академічний драматичний театр імені Тараса Шевченка. Він заснований 31 березня 1922 в Києві. Та, як не дивно це звучить, але харківський театр імені Т. Г. Шевченко має київське коріння. Засновником театру був видатний театральний діяч, режисер, народний артист УРСР Лесь Курбас....
  11. Твір доповідь з літератури: Німецький театр Берлін – це театральне місто, що має майже 150 театрів. Вечір у Державній опері “Унтер ден Лінден”, у Німецькому театрі з його камерними виставами, у вар’єте Вінтергартен, на сцені на Ленінській площі чи у театрі Заходу гарантує Вам найкраще розважання. Але й також у Гамбурзі, Дюссельдорфі, Кельні, Дрездені та Франкфурті...
  12. Краса в імені твоїм Людина не отримує ім’я від батьків випадково. Щось у цьому звичаї вибору імені для дитини є загадкове, таємниче й красиве. Чи то це йде від вибору за церковними святцями, коли ім’я прив’язується до дня якогось святого і ним нарікають дитину, а далі цей святий стає ангелом – охоронцем; чи то...
  13. Переломні моменти минулого Росії в трагедії А. С. Пушкіна “Борис Годунов” У цій п’єсі поет з величезною силою творчого натхнення відтворив картину історичного минулого Росії. Працюючи над “Борисом Годуновым”, Пушкін хотів “перетворити російський театр”: замість придворної трагедії класицизму дати зразок народної драми шекспірівської сили й глибини, що показує широку й правдиву панораму однієї із самих драматичних епох російської історії. Задум цей...
  14. Тема минулого України у творчості М. Шашкевича (за поезією “О Наливайку”) Одним із визначних явищ українського літературного процесу є період романтизму, яскравим представником якого на Західній Україні був Маркіян Шашкевич – письменник, вчений, громадський діяч. Епоха романтизму – це час, коли зростає зацікавлення до народу, його історії, культури, мови, фольклору. Маркіян Шашкевич вважав, що важливим фактором для пробудження національної свідомості будь-якого...
  15. Малюнок середини минулого століття: Костянтин Батюшков Костянтин Батюшков прожив по мірках століття збігле життя довгу, але мав нещасливу й драматичну долю. Тридцяти трьох років від роду хвороба його душі прийняла необоротний характер, і, невигойно хворий, він провів другу половину свого життя, відгородившись від миру чорною завісою божевілля. В 1830 році його відвідає молодший його товариш Олександр...
  16. Чорнобиль не має минулого часу Чудовими краєвидами, щедро врожайними садами, прекрасними лігами славилась чорнобильська земля. Та тільки – до жахливої позначки, до ітдіаційної межі, проораної квітневої ночі 1986-го. Звідтоді ця земля стала напиватись зоною – скаліченою, непридатною для життя місцевістю. І якщо від атомної катастрофи здригнулись серця всіх землян, то слово “зона” не перестає Ооліти...
  17. Минуле, сьогодення й майбутнє в п’єсі Чехова “Вишневий сад” Своїй останній п’єсі Чехов дав підзаголовок “комедія”. Але в першої постановке Московського Художнього театра ще при житті автора п’єса предстала важкою драмою, навіть трагедією. Хто ж правий? Потрібно мати на увазі, що драма – це літературний твір, розрахований на сценічне життя. Тільки на сцені драма знайде повнокоштовне побутування, виявить усе...
  18. Минуле, сьогодення й майбутнє в п’єсі А. П. Чехова ” Вишневий сад” Своїй останній п’єсі А. П. Чехов дав підзаголовок “комедія”. Але в першій постановке Московського художнього театру ще при житті автора п’єса була представлено як драма, навіть трагедія. Хто ж правий? Потрібно мати на увазі, що драма – це літературний твір, призначений для сцени Тільки при сценічній постановці драма знаходить повноцінність,...
  19. Тема минулого України в творчості М. Шашкевича М. Шашкевич – активний борець за становлення нової літератури і за свободу краю, що був загарбаний австрійцями. Навчаючись у Львівській духовній семінарії, М. Шашкевич разом із друзями організував літературний кружок”Руська трійця”. Молоді ентузіасти взялися примножувати й поширювати і нори рідною мовою, вивчати історію України, збирати фольклор – такою була програма...
  20. Цікаві постаті минулого (твір-розповідь) Тисячоліття розвитку нашої цивілізації принесли людям багато доброго і злого, геніальні здобутки людського розуму та таланту і водночас багато безглуздих та кривавих воєн… Годі й перелічити важливі події минулого. Не легше перелічити й видатних людей, які зробили свій внесок у розвиток людства і яким ми також чимось завдячуємо… Я хотів...
З минулого – у майбутнє
«
»