“Євгеній Онєгін” – дзеркало епохи

Історія й сучасна авторові дійсність гармонійно сполучаються в романі. Сюжет простий і добре відомий. У центрі роману – споконвічна любовна тема: проблема почуття й боргу. Герої роману Євгеній Онєгін, Тетяна Ларіна, Володимир Ленский, Ольга становлять дві любовні пари. Але всім їм не дано судьбою стати щасливими. Тетяна відразу полюбила Онєгіна, а він зумів полюбити її тільки після глибоких потрясінь, що происшли в його охолодженій душі. Але, незважаючи їхнє взаємне почуття, вони не можуть з’єднати свою долю. І винуваті в цьому не які-небудь

зовнішні обставини, а їхні власні помилки, їхнє невміння знайти правильні рішення в складних завданнях життя. Над глибинними причинами цих помилок змушує Пушкін задуматися свого читача.

На просту сюжетну лінію роману нанизана безліч картин, описів, показано чимало живих людей з їхньою різною долею, з їхніми почуттями й характерами. У Пушкіна все це “собранье строкатих глав, напівсмішних, напівсумних, простонародних, ідеальних” показувало епоху… Яка ж головна ідея, головна думка “Євгенія Онєгіна”?

На мій погляд, вона полягає в тому, що щасливо можуть жити лише люди обмежені, мало знаючі,

у яких немає прагнень до високого, духовному. Люди із чуйною душею приречені на страждання. Вони або гинуть, як Ленский, або змушені нудитися “у бездіяльності порожньому”, як Онєгін, або мовчачи страждати, як Тетяна. Пушкіна чітко показує, що у всіх цих фатальних помилках винуваті не його герої, а та обстановка, що сформувала подібні вдачі. Це середовище зробило нещасними по суті або по своїх задатках прекрасних, розумних і шляхетних людей. Кріпосницький лад, “барство дике”, важка праця селян і повне неробство поміщиків і панів робили нещасними, перекручували життя не тільки кріпосних рабів, але й кращих, найбільш чуйних із дворян, поміщиків. Ці гіркі думки про жахливу несправедливість усього життєвого укладу відбиті Пушкіним в останніх смутних рядках роману.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Євгеній Онєгін” – дзеркало епохи