Home ⇒ 📕Твори з зарубіжної літератури ⇒ Єднання життя і мистецтва в епоху постмодернізму

Єднання життя і мистецтва в епоху постмодернізму

ХХ століття – час великих змін не лише у суспільстві, але й у самій свідомості людей. І нова література, безсумнівно, стала виразником цих зрушень. Якщо в епоху модернізму можна було говорити про невідповідність сфер життя і мистецтва і про існування ієрархій усередині цих сфер, то в постмодернізмі співвідношення дійсності і вигадки, реального і художнього постає по-іншому. Художник-постмодерніст завжди перебуває у двох іпостасях, Тут і Там, тобто одночасно виступає і автором тексту, і його героєм, і читачем-критиком. При цьому у художньому

творі зникає межа між реальністю і вигадкою, сном і дійсністю, зеленим і потойбічним. Література постмодернізму – це постійний обмін прямими і переносними значеннями слів, провокація письменником читача і навпаки. Цей обмін веде до того, що межа між “своїм” і “чужим” художнім словом стирається, тому текст одного автора перетікає у текст іншого так само, як взаємо перетворюються персонажі мультфільму “Пластилінова ворона”. Із єдиного матеріалу (в літературі – художнього тексту) можна створити усе, що автор побажає: етикетку, ліричний вірш чи напис на паркані. (Утім, ліричний вірш так само
може бути написаний на огорожі.) Література перетворюється на гру, в якій беруть участь усі, хто пише і читає. Постмодерністські художники полюбляють використовувати ролі і маски; вони не “витають” над текстом, як всюдисущі божества, і не вважають написаний ними твір лише своєю власністю, тому що усвідомлюють, що хистка будова твору складається з тисячі піщинок: зумисних і несвідомих цитувань, алюзій, “чужих” метафор і образів. Така “демократизація” літератури взаємодіє з любов’ю постмодерністів до міфології – адже світ належить усім, і водночас кожний може створювати власну міфологію. Якщо скористатися термінологією К. Маркса, можна сказати, що література (і мистецтво) є принципово не відчужуваним продуктом виробництва: зробивши свій твір набутком усіх, автор не втрачає його. Зникає і розподіл літературних жанрів на “високі” і “низькі”. Таке розмежування існувало ще від часів Аристотеля. Але в епоху постмодернізму жанри і стилі письмового мовлення, що вважалися “низькими” чи недостатньо “літературними” (як, наприклад, коментарі чи словникові статті) стали рівноправними з такими “заслуженими” жанрами, як роман чи поема. Художнім твором може вважатися навіть табличка на дверях або відправлений електронною поштою лист. Оскільки письменник стає уважним читачем і критиком своїх творів, в епоху постмодернізму виникає велика кількість “мистецтва про мистецтво”. Створюються “романи про роман”, де вигадка і реальність настільки взаємопроникні, що читач може остаточно заплутатися. Але виявляється, що джерело цієї плутанини – не лише художній текст, але й сама дійсність. Історичні події змінюють одна одну з шаленою швидкістю, теле-, радіо – і віртуальний ефір заповнений неосяжною кількістю інформації, тому сучасній людині важко зрозуміти, де закінчується її істинна дійсність і де починається штучна, нав’язана їй ззовні. Постмодернізм – це не просто літературний напрям, а новий стан світу і людини у ньому. Реагуючи на еволюцію людської свідомості у ХХ столітті, література змінює свою внутрішню природу. Життя і мистецтво, письменник і читач, високе і низьке, реальне та ірреальне – усі ці колишні опозиції тепер взаємодоповнюють одна одну, єднаються у цілісному культурно-історичному просторі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Життя і творчість німецького письменника Патріка Зюскінда. Ознаки постмодернізму в повісті “Запахи. Історія одного вбивці” УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас II семестр ІЗ ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТ. УРОК № 60 Тема. Життя і творчість німецького письменника Патріка Зюскінда. Ознаки постмодернізму в повісті “Запахи. Історія одного вбивці” Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменника, ознаками постмодернізму в його найвідомішому творі; розвивати...
  2. Питання з відповідями до теми “Література постмодернізму” Що таке постмодернізм? Постмодернізм (лат. рокі – префікс, що означає наступність; фр. топе – сучасний, найновіший) – загальна назва сукупності новітніх тенденцій у літературі, філософії, мистецтві, що виникли після модернізму та авангардизму. Тяжіють до стилізації, цитування, переінакшення, ремінісценції, постійно перетрушують “багаж” культури. Філософські засади постмодернізму розвивались у працях філософів Ж....
  3. Світ у творах постмодернізму Постмодернізм відображає загальний абсурд життя, розрив соціальних і духовних зв’язків, втрату моральних орієнтирів у світі. Дисгармонія і деструкція – такі основні ознаки постмодерного художнього світу. Тут немає нічого певного, сталого. Цей світ жахливий і химерний. Він відлякує своєю заплутаністю й невизначеністю, глибиною кризи й безвиході. Тому не випадково у постмодерних...
  4. Літературне життя в епоху Августа Епоха Августа – період розквіту римської культури. У його час були створені такий добутки літератури й мистецтва, які придбали всесвітньо-історичне значення й протягом багатьох сторіч залишалися зразками. Ці добутки – результат багатовікового розвитку римської культури, але в той же самий час вони виражають ті ідейні плини, які характерні для епохи...
  5. Утілення в оповіданні “Дамаскин” рис постмодернізму Милорад Павич має багато схвальних відгуків світової літературної критики. Його твори розцінюють як фантасмагоричне диво, а самого автора вважають “ватажком європейського постмодернізму”. І дійсно, аналізуючи творчість Павича, можна знайти всі основні риси сучасного напрямку літератури – постмодернізму. Головна ознака – гра з текстом та читачем. Павич вважав себе “людиною, яка...
  6. Втілення рис постмодернізму у новелі М. Павича “Дамаснін” Новела “Дамаскін” входить до збірки оповідань “Скляний равлик”, виданої 1998 року. Вона має цікаву помітку щодо призначення: новела для комп’ютера та теслярського циркуля. Для постмодерністського твору характерним є незбіг або принаймні неповний збіг назви й головної думки твору. Для новели “Дамаскін” це також характерно. З людиною, яку звали Дамаскін, читач...
  7. Концепції постмодернізму закордонній літературі другої половини ХХ століття Як визначення сучасного етапу в розвитку філософії, мистецтва й науки використається термін “постмодернізм”, що поєднує все різноманіття проявів культурної діяльності людини, що живе в другій половині ХХ століття. Уже кілька десятиліть ведуться бурхливі дискусії про цей феномен. І хоча деякі вчені затверджують, що постмодернізм закінчився, і ми живемо в новій...
  8. “Зліт людського духу в епоху відродження” Епоха відродження характеризується досить незвичайним напрямком культури, який задовго до цього часу ніс в собі тенденції, що змогли отримати повний розвиток в цю історичну епоху. В рамках середньовічної феодальної культури відомі періоди підйому мистецтва і науки, пов’язані з цікавістю до античності, з’являлися як елементи гуманістичної етики реалізму в мистецтві. На...
  9. ЛІТЕРАТУРА ПОСТМОДЕРНІЗМУ ЛІТЕРАТУРА ПОСТМОДЕРНІЗМУ Постмодернізм Закінчення II світової війни ознаменувало важливий поворот у світосприйнятті західної цивілізації. Війна була не тільки зіткненням держав, а й зіткненням ідей, кожна з яких обіцяла зробити світ ідеальним, а натомість принесла ріки крові. Звідси – відчуття кризи ідеї, тобто зневіра у можливість будь-якої ідеї зробити світ кращим....
  10. Людина у творах постмодернізму Особистість у постмодерністських творах певною мірою маргінальна істота. Вона перебуває неначе на перехресті різних просторів, епох; не знає куди йти, у що вірити, де знайти притулок. Вона – продукт кризи буття, і ця кризовість позначається на її внутрішньому стані, моральному здоров’ї. Як правило, герої творів постмодерну – люди з хворобливою...
  11. Художні принципи постмодернізму Не претендуючи на повноту аналізу постмодерністського тексту, що поки представляється проблематичним у силу незавершеності явища, можна сформулювати деякі принципи, властиві поетиці цього типу культурної свідомості. Відмова від будь-якої ієрархічної системи й невір’я в існування істини в постмодернізмі проявляються в тотальному цитуванні Постмодернисти не вірять у можливість сказати щось нове. Новий...
  12. Парфуми як іронічна метафора мистецтва кінця XX століття (за романом Патріка Зюскінда “Запахи”) Мистецтво завжди шукає. Теми, образи, алегорії, символи, загалом форму. подання того, чим переймається митець. Загальні тенденції зазвичай розвиваються паралельно у декількох видах мистецтв, що залежить і від загального стану культури, і від проблем, що хвилюють художників у широкому значенні цього слова. Перше зумовлює форму. Друге – теми. Розвиток науки у...
  13. Парфуми як іронічна метафора мистецтва кінця ХХ століття (за романом Патріка Зюскінда “Запахи”) Парфуми як іронічна метафора мистецтва кінця ХХ століття (за романом Патріка Зюскінда “Запахи”) Мистецтво завжди шукає. Теми, образи, алегорії, символи, загалом форму подання того, чим переймається митець. Загальні тенденції зазвичай розвиваються паралельно у декількох видах мистецтв, що залежить і від загального стану культури, і від проблем, що хвилюють художників у...
  14. Проблеми співвідношення краси й зла, влади митця та мистецтва Роман П. Зюскінда “Запахи”, використовуючи нові засоби зображення, притаманні постмодернізму, розкриває одну з найважливіших проблем сучасності. Адже сьогодні, в епоху високого розвитку телебачення, яке показує масову культуру різного характеру, важливого значення набуває саме проблема влади митця над натовпом, проблема співвідношення краси й зла. Герой роману Жан-Батіст Гренуй – відверта потвора,...
  15. “Люблю повертати людину очима до сонця мистецтва…” (Іван Драч про роль мистецтва) Знайомлячись упродовж навчання у школі із поезією різних митців зарубіжної та української літератури, я сам для себе вигадав цікаву і корисну гру, яка допомагає перевірити, наскільки я зрозумів та осягнув поетичний світ того чи іншого митця. Прочитавши усі запропоновані вірші, я намагаюсь схарактеризувати творчість письменника якимось одним словом, одним епітетом....
  16. Розвиток природознавства в епоху античності Деякі історики науки вважають, що природознавство виникло приблизно в V столітті до н. е. у Древній Греції, де на тлі розкладання міфологічного мислення виникають перші програми дослідження природи. Уже в Древньому Єгипті й Вавилоні були накопичені значні математичні знання, але тільки греки почали доводити теореми. Якщо науку трактувати як знання...
  17. Конфлікт буденного життя і мистецтва в п’єсі А. П. Чехова “Чайка” П’єса А. Чехова “Чайка” виділяється з-поміж інших драматичних творів незвичністю побудови. Сюжет як такий у ній відсутній, проте й наше трагікомічне життя, як правило, не має чіткого й логічного розвитку подій. Кожен наш крок, кожна дія і думка, здається, не мають глибинного сенсу, але доля визначена. Удалий початок зумовлює успіх,...
  18. Роль мистецтва ужитті людини Мистецтво існувало ще з давніх-давен. Воно супроводжувало людину протягом всього її існування. Першими проявами мистецтва були ще зовсім примітивні малюнки на стінах печер, зроблені первісними людьми. Ще тоді, коли кожну потрібно було боротися за своє життя, людина тягнулася до мистецтва, вже тоді проявлялася любов до прекрасного. У наш час існує...
  19. Світ мистецтва у п’єсі А. Чехова “Чайка” П’єса “Чайка” чи не вперше підняла завісу над таємничим світом театру, літе­ратури. Чехов відверто говорить про проблеми сучасного театру і літератури, по­казуючи його вплив на формування характерів героїв, їхню долю. Такою показана актриса Аркадіна. Вона вже відома, услалена, здається благо­получною. Але чомусь не дуже віриться у її ідеальний образ. Її...
  20. Особливості духовного та економіко-політичного життя XVII століття – ІСТОРИЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ МИСТЕЦТВА В XVII СТОЛІТТІ ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 1. ІСТОРИЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ МИСТЕЦТВА В XVII СТОЛІТТІ Так невимовно багато змінилося за останні роки в уявленнях про зірки і планети. Всесвіт розпадається на атоми, рвуться всі зв’язки, все розколюється на шматки, підвалини хитаються, і тепер усе стало для нас відносним. Джон...
Єднання життя і мистецтва в епоху постмодернізму
«
»