Яка прекрасна наша планета!
Я ще мало що бачив на нашій планеті, але те, що вже побачив, дає мені право погодитися з висловленим у темі захватом. На підтвердження цього вислову із безлічі явищ я виберу і спробую описати ті, що вже не раз зачаровували мене.
Зима в саду на дачі. Холонуть від холоду голі і чорні дерева. Але ледь пригріє весняне сонечко – все оживає. Сухі, здавалося, мертві гілки викидають живі бруньки. І незабаром усе наше селище стоїть в такому приголомшливому зелено-білому вбранні! Звідки взялися сили в цих корявих стовбурів, у цих чорних гілок? Скільки
А ще мені здається, що головна краса нашої планети в розмаїтості, яка існує в усьому: у ландшафті, у фауні і флорі. Гори й океани, моря і ріки, безкраї родючі степи і безплідні пустелі, ліси і вічні льоди – всього не назвеш і всього за одне життя не побачиш. А от безліч і розмаїтість трав, квітів на наших українських
Усе на нашій планеті створено обдумано, усе взаємозалежно, усе виконує свою певну роль. Хто це все обміркував і створив? Чи мудрість якогось Вищого розуму, чи Бог це, або процес еволюції, або ще щось невідоме? Але головне, що захоплює і дивує: продуманість в усьому до останньої билини. І все таке прекрасне, таке красиве! А як говорив великий російський письменник, краса врятує світ. Краса цього світу врятує світ людей – так я розумію слова Ф. М. Достоєвського.