Філософські роздуми про ролі рідної мови по вірші “Наша мова”

Наша Мова схожа на вінок із квітів, які увібрали в себе всі кольори веселки. У ньому переплелися й велична Історія націй, і волелюбне прагнення до щасливого майбутнього, і лірична духовність, і патріотична незламність, і біль втрат, і зльоти. Життя й серце націй відбилися в нашій мові, що по красі своєї визнаний одним з найбагатших, милозвучних вмире.

Тому не дивно, що Василь Голобородько, поет гармонії й взаєморозуміння, зрівняв українську мову з Пісень, вклавши глибинний філософський зміст у це порівняння. Нас навіть не дивує те, що “пісня”

у поета – поняття власне, котре пишеться із заголовної букви. “Пісня” у вірші Голобородько – це життя, історія, відбите в душі кожного українця. Саме тому ми “пісенними словами з побратимами в суспільстві розмовляємо” – словами, породженими величчю національної історії, багатовіковою шляхом випробувань

Цей шлях навчив наш народ зброєю слова говорити з недругами, виховав мудрість мовчання, коли слова – не потрібні, тому що говорить душу. Їх неважко почути, тому що “кожне слово нашої мови записано в Літописі”. І знову нас вражає, начебто відкриття, узагальнення-символ поета: “Літопис” – як сива історія, де слова вже мовчать, але надихають на Пісню сьогодення. Так і злилися у вірші В. Голобородько “Наша мова” слова Пісні зі словами Літопису, щоб короткими рядками розкрити неосяжну й безцінну роль рідної мови в житті кожного людини


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Філософські роздуми про ролі рідної мови по вірші “Наша мова”

Categories: Нові твори

Links