Як сосна плаче

На окраїні села стояла самотня сосна. Товстий, у три обхвати стовбур тримав на сильному тілі крону вгодованих гілок, які, здається, ніколи не замовкали у своєму улюбленому мелодійному накипі. У будень і у свята тут завжди юрбилася дітвора. В одна весняна неділя ми зібралися біля сосни, щоб на висохлому пагорбі пограти в гилку. Хтось, присів біля сосни, викликнув: “Хлопці, идите-ка сюди, побачите, як сосна плаче!”

Ми негайно кинулися до крислатого велетня. Свіжа рана на стовбурі, – якийсь із водіїв, проїжджаючи повз сосну, зачепив її кузовом,

– утворилася глибока вм’ятина. На живих слідах, немов крапельки зліз, блищали прозорі бусинки. Спробували доторкнутися до однієї, і липка рідина простяглася подовженою ниткою. Забувши про постіл, ми палко бажали допомогти дереву “залатати” рану, але не знали як.

У цей час, що гнав череду, до нас підійшов дядько Олександр. Уважно вислухавши наше скарги, відразу заспокоїв: “Не хвилюйтеся, сосна сама себе вилікує, цими, як ви говорите, слізьми й затягує дерево рани. Тому, мабуть, люди й назвали сосновий сік таким гарним словом – живиця, тобто харчувати, загоювати…”

Сосновий сік –

живиця, смола, липучка – давним-давно використався людиною. Згадаємо відомі зі шкільних посібників історичні факти, коли наші предки вели виснажливі війни з нашими ворогами, у тому числі й ординських завойовниках і турецьких яничарах. Одним з найважливіших засобів була смола. При кріпосних зміцненнях працювала спеціальна група людей, в обов’язку яких ішло забезпечувати замки смолою. Відбиваючи настання чужоземців, русичи користувалися досить ефективним засобом – розтоплену в казанах живицю виливали на непрошених гостей. Використали смолу й при будівництві оборонних споруд

Дерев’яні палі, які закопувалися в землю, також обмазували розтопленою живицею, і це значно продовжувало їхню службу. Цим методом, як відомо, користуються й сьогодні – укладаючи шпали або простягаючи телефонно-телеграфні лінії, дерев’яні стовпи обов’язково просочують смолою, нею змазують також зовнішні стінки човнів. Наявність живиці в сосновому стовбурі визначає його будівельну цінність як матеріалу. Дерево зі значною кількістю смоли може служити значно довше, ніж всі інші породи. Кілька років тому назад, прокладаючи підземну лінію, будівельники метро натрапили в районі Подолу, у місті Києві, на давньоруське приміщення київських ремісників. Коли будівельники виймали палі, від них запахло… свіжою живицею – дерево, що пролежало на глибині дванадцяти метрів, повністю збереглося. З розвитком хімічного й іншого видів промисловості значення цього продукту ще більше зросло. Щороку завод побутової хімії переробляє на каніфоль і скипидар понад сім тисяч тонн живиці

Ця продукція забезпечує необхідними компонентами лакофарбову промисловість, у тому числі й поліграфічні друкарні. З її виготовляють різноманітні мастила, розчинники, барвники, взуттєві креми, продукти органічного синтезу, одержують каучук і т. п. Каніфоль широко використається в радіотехніку, без соснової сировини не можуть обійтися й шинні заводи


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Як сосна плаче