Як писати твори. 8-9 КЛАСИ

Програма пропонує навчитися писати твори таких жанрів:

– твір-опис місцевості (на основі особистих спостережень і вражень);

– твір-опис пам’яток історії та культури (на основі особистих спостережень і вражень);

– твір-роздум на морально-етичні та суспільні теми (у публіцистичному стилі);

– твір-оповідання на основі почутого;

– повідомлення на теми про мову, що вимагають зіставлення й узагальнення матеріалу (в науковому стилі).

Обсяг твору у 8-9 класах: 2-2,5 сторінки у класах з українською мовою навчання і 1,75-2

сторінки у класах із російською мовою навчання. Твір-опис місцевості має такі особливості:

1) необхідність знання архітектурних термінів;

2) уточнення місця, звідки ведеться спостереження, часу доби, пори року, погоди;

3) опис площі ведеться по колу (зліва направо чи навпаки);

4) опис здебільшого підпорядковується меті, з якою його вводять у художній текст;

5) опис місцевості в художньому стилі вимагає відповідної лексики, яка виражала б загальне враження від побаченного. При написанні творів учні повинні використовувати терміни з географії, мистецтвознавства (живопису, архітектури, музики,

скульптури та ін.), суспільно-політичного життя, з морально-етичних проблем. Наприклад, твір-опис місцевості може включати такі поняття, як забудова, планування, державні установи, громадські заклади, архітектурний стиль, майданчики, газони, пейзаж, околиця, мікрорайон. В описі місцевості можна виділити такі види, як міський пейзаж, сільський пейзаж, індустріальний пейзаж; опис моря, гір, лісу, поля, ріки, будь-якої місцевості; опис вулиці, площі, частини міста, села, околиці. При цьому доречне вживання художніх засобів: епітетів, порівнянь, метафор та інших виражально-зображувальних засобів.

Твір-опис пам’яток історії та культури також вимагає спеціальних знань і вживання відповідної лексики. Що можна описати? Старовинну книгу, картину, ікону, ювелірний виріб, виріб народно-ужиткового мистецтва, пам’ятник, храм, будівлю, що є історичною пам’яткою й охороняється законом. Отже, восьмикласник має знати і вживати у своєму описі такі слова, як реліквія, раритет, оправа, палітурка, емаль, застібка, шрифт, устав, на-півустав, оздоба, техніка виконання, лик, обрис, фоліант, орнамент, мініатюра, реставрація, оригінал, копія, фреска, іконостас, шаблон, формат, титульний аркуш, репродукція, олія, колористика, світлотінь, пропорція, композиція, гармонія, передній план, задній план, фон, статуя, стела, обеліск, постамент, фасад, профіль, анфас, виступ, колона, пілястр, пілон, аркада, пояс, лоджия, карниз, фронтон, балкон, інтер’єр. При описі пам’яток історії чи культури можливе помірне вживання різних художніх засобів.

Твір-опис пам’яток історії та культури включає такі відомості:

1) чим зумовлена поява твору-опису;

2) назва пам’ятки (пам’ятника чи будівлі) та її місцезнаходження;

3) мета спорудження;

4) опис пам’ятки;

Загальний план опису пам’ятника.

1. Зазначити, що він собою являє (статуя, стела, обеліск).

2. Відомості про автора.

3. Інформація про особу, якій встановлено пам’ятник.

4. Загальне враження від пам’ятника (основне у скульптурі не форма, а духовний світ людини, якій поставлено пам’ятник).

5. Опис самої скульптури і постаменту (матеріал, розмір, де встановлено, як співвідноситься з місцевістю).

6. Загальна оцінка і значення для історії культури народу.

Загальний план опису будівлі.

1. Загальне враження від будівлі.

2. Центральний фасад, його членування відповідно до поверхів.

3. Профіль будівлі (обриси на тлі неба) створюють вертикальні і горизонтальні членування: вертикальні – виступи, колони, пілястри, пілони, аркади, горизонтальні – пояси, лоджії, карнизи, фронтони, балкони.

4. Групування вікон, оформлення порталу (центрального входу).

5. Будівля як частина архітектурного ансамблю міста.

Твори-роздуми на суспільні та морально-етичні теми мають особливу побудову: вступ (теза чи антитеза), доведення (аргументи і факти), висновок. Для початку визначається думка у лаконічній формі, яку автор (школяр) хоче довести чи спростувати. Потім добираються докази, фактичний матеріал, які оформляються відповідним чином. Наприкінці твору все сказане узагальнюється й підсумовується – робиться висновок. У творі-роздумі вживаються такі словосполучення, як: я думаю, я вважаю, на мою думку, на моє глибоке переконання, по-моєму, всупереч загальноприйнятій думці, незважаючи на усталені норми, моралі (поведінки) і под. Необхідно також володіти лексикою, яка допоможе висвітлити суспільно-політичні (суспільний лад, громадськість, парламент, урядові структури, влада, місцеве самоврядування, конституційні права та обов’язки, верховенство закону, політика, стратегія, суверенітет, незалежність, демократія, ринкова економіка, регіони, екологія, сучасні технології, комп’ютеризація, злагода, примирення, судові органи, судочинство, засоби масової інформації та ін.) та морально-етичні проблеми (мораль – це система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного і до суспільства; етика – наука про мораль; норми поведінки, сукупність моральних правил, звичаєве право, честь, порядність, шляхетність, вірність, відданість, дружба, любов, повага, позитивні, негативні риси, вади характеру, вдачі, вчинки, відповідальність, толерантність, терпимість та ін.).

Особливості твору на суспільну тему.

1. До суспільних тем належать такі, які стосуються життя нашого суспільства.

2. Основні джерела інформації – газети, журнали, радіо – і телепередачі.

3. Для написання твору-роздуму на суспільну тему, потрібно:

А) знати тему і розуміти її суть;

Б) дібрати цікаву інформацію з преси;

В) визначити вступ, тези й аргументи з дібраного матеріалу;

Г) обміркувати висновок;

Г) скласти план.

Особливості твору на морально-етичну тему.

1. З’ясувати суть поняття “мораль” та “етика”.

2. Матеріал для творів – спостереження за життям (екологічний стан регіону, ставлення до рідного краю, до людей, вибір професії, уподобання, судження про культуру, людські вчинки, дружбу, щастя тощо).

3. Твори композиційно складаються із вступу, тези, аргументів, висновку.

Твір-оповідання на основі почутого пишеться в художньому стилі, тому вживається найрізноманітніша лексика й увесь широкий арсенал художніх засобів мови.

Компоненти твору-оповідання на основі почутого.

1. Вступ (знайомство з оповідачем):

А) за яких обставин почато розповідь;

Б) хто розповів;

В) зовнішність, характер, манера говорити.

2. Основна частина (докладна розповідь на основі почутого).

3. Закінчення (враження від почутого).

Повідомлення на теми про мову (в науковому стилі),- вид роботи, який вимагає зіставлення й узагальнення матеріалу, проводиться на завершальному етапі вивчення курсу мови, починаючи з 8-го класу. Повідомлення виконується за планом, колективно складеним у класі з допомогою учителя. У творі наукового стилю про мову використовуються відповідні до теми мовознавчі терміни, а от художні засоби у такому тексті недоречні. Щоб написати твір, необхідно навчитися послідовно викладати матеріал, логічно розвивати тему й основну думку, ділити текст на смис-ловозавершені частини, обирати відповідний стиль і тип мовлення, засоби зв’язку в реченні, правильно будувати фрагменти тексту, використовуючи різні способи вираження типового значення “даного” і “нового”. Наприклад, у творі-описі місцевості “дане” – місце розташування, “нове” – предмети та об’єкти; в описі предмета “дане” – предмет чи його частини, “нове” – ознаки предмета; при описі стану “дане” – особа, елементи середовища, “нове” – ознаки стану. При розповіді “дане” – особи, час, місце дії, “нове” – події, які змінюють одна одну; при оцінюванні дійсності (у творах-роздумах на суспільну чи морально-етичну тему) “дане” – предмети, дії, “нове” – їх оцінка.

“Нове” розвиває думку й поєднує речення, може послідовно чергуватися з “даним” або бути з ним паралельним.

Починаючи писати твір, необхідно чітко визначити:

А) тему (про що писати);

Б) тип мовлення (розповідь; опис місцевості, пам’яток історії та

Культури; лінгвістичний твір; роздум (у творах на суспільні та

Морально-етичні теми); інколи різні типи мовлення можуть по

Єднуватися і взаємодоповнювати один одного;

В) стиль мовлення (художній – в оповіданні, науковий – у лін

Гвістичному творі, публіцистичний або художньо-публіцистич

Ний у творах на морально-етичні та суспільні теми).

Після визначення теми твору, типу і стилю мовлення, в якому викладатиметься матеріал, необхідно зробити такі кроки:

1. Скласти план висловлювання (простий, складний чи цитатний, але з урахуванням того, що перший пункт у простому й цитатному планах має характер вступу, а останній – висновку).