Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ “Я знаю все, та тільки не себе…” (“Балада прикмет”)

“Я знаю все, та тільки не себе…” (“Балада прикмет”)

Творчість Франсуа Війона належить до періоду французького Відродження, коли актуальними стали питання не лише пізнання

Довколишнього світу, але, насамперед, пізнання людини, її сутності в мінливому суспільному житті. Війона вважають неперевершеним майстром балад. До цього жанру зверталися багато письменників багатьох літератур світу, проте саме Війон залишив у своїй творчій спадщині по-новаторському повнозвучні зразки балад. У французькій літературі, завдяки творчості Ф. Війона, викристалізувалися певні особливості балад: безпосереднє

звернення до читача, оповідь від першої особи, наявність обов’язкових трьох строф, повторення рядків (рефрен). “Балада прикмет” – приклад цього.

Ліричний герой цього поетичного твору – звичайна людина, яка добре обізнана з різними сторонами життя. Проте, дочитавши твір до кінця, усе ж таки доходиш висновку, що ця ніби звичайна людина добре засвоїла заклик давньоримського філософа Цицерона: “Пізнай самого себе”. Анафора “я знаю”, на якій побудовано весь твір, акцентує увагу на внутрішній зосередженості ліричного героя, на його особистому ставленні до довколишнього життя.

Отже,

за традицією, балада звучить від першої особи, ліричний герой постає перед нами знавцем життя, бо він обізнаний у всьому, він знає “літопис далеких днів”, “книги, істини, чутки”, “смерть, що нищить все довкола”, “скільки крихіток в окрайці хліба”. Удаючись до іронії та протиставлення, Війон пише, що його герой бачить набагато більше, бо відає про те, що “багатіям і тепло, й сухо”, що вони бувають глухими, “бо їм не до тебе”. Іронічно звучать зауваження про те, що йому відомі навіть ніби не потрібні на перший погляд речі, наприклад, “що у принца на обід”, “хто працює, а хто ні”, “як рум’яняться старі жінки”. Але врешті, ці всі знання ліричного героя – це знання про довколишнє життя, він у гущі його, серед простих і серед багатих, серед освічених і ницих. Однак повторення рядка “Я знаю все, та тільки не себе”, яким закінчується кожна строфа, засвідчує, що ліричний герой, пізнаючи довколишній світ, намагається пізнати самого себе. Складається враження, що поет устами свого героя закликає до активного пізнання світу, до зміни його, але саме через удосконалення самого себе.

Отже, Ф. Війон, увівши в баладу конкретне звернення до внутрішнього світу свого ліричного героя, тим самим показав глибокий гуманістичний зміст своїх творів, що було характерною ознакою творчості митців епохи європейського Відродження.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Скорочено “Балада прикмет” Війона Творчість Франсуа Війона належить до періоду французького Відродження, коли актуальними стали питання не лише пізнання довколишнього світу, але, насамперед, пізнання людини, її сутності в мінливому суспільному житті. Війона вважають неперевершеним майстром балад. До цього жанру зверталися багато письменників багатьох літератур світу, проте саме Війон залишив у своїй творчій спадщині по-новаторському...
  2. Літературна балада Ф. Війона “Балада прикмет” Французькиіі поет XV століття Франсуа Війон такий не схожий на більшість поетів і письменників свого часу! Школяр, крадій, волоцюга і розбійник. Війон добре знав убоге народне життя. Через століття читачі чують живий голос люди­ни, яка не бажає підкорятися сильним цього світу – ані королям, ані церков­никам, ані багатіям. Війон насміхався...
  3. Франсуа Війон “Балада прикмет” Людина, її внутрішній світ ніколи до кінця не буде зрозумілим. Ще Сократ писав: “Дивних багато у світі див, Найдивніше із них – людина…” Кожна людина є унікальною. У кожної особистості власне розуміння цінностей, до яких вона прагне. Щоб глибше зрозуміти себе, усвідомити своє “я”, треба знати, чого прагнути. На сьогоднішньому...
  4. “Поезія Франсуа Війона. “Балада прикмет” Ще студентом Франсуа Війон брав участь у діяльності суспільних театральних братств, шумних походах до шинків, знався не тільки з самими шановними родинами Парижу, а й з розбійниками, крадіями і пияками. У червні 1455 року з невідомих нікому причин на Ф. Війона напав з ножем священнослужитель Філіп Сермуаз. Ця бійка закінчилася...
  5. Літературна балада. Франсуа Війон (між 1431 – 1432 – 1463) “Балада прикмет”. Особливості жанру літературної балади УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 7 КЛАС I семестр ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ й БАЛАДИ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ УРОК 7 Тема. Літературна балада. Франсуа Війон (між 1431 – 1432 – 1463) “Балада прикмет”. Особливості жанру літературної балади Мета: дати визначення поняття “літературна балада”; розкрити особливості жанру; дати поняття про антитезу як засіб створення...
  6. БАЛАДА ПРИКМЕТ – ФРАНСУА ВІЙОН (1431 чи 1432 – після 1463) Літературні балади ФРАНСУА ВІЙОН (1431 чи 1432 – після 1463) БАЛАДА ПРИКМЕТ Я знаю – мухи гинуть в молоці, Я знаю добру і лиху годину, Я знаю – є співці, сліпці й скопці, Я знаю по голках сосну й ялину, Я знаю, як кохають до загину, Я знаю чорне, біле...
  7. Літературна балада Франсуа Війона Французький поет XV століття Франсуа Війон такий не схожий на більшість поетів і письменників свого часу! Школяр, крадій, волоцюга і розбійник, Війон цобре знав убоге народне життя. Через століття читачі чують живий голос людини, яка не бажає підкорятися сильним цього світу – ані королям, ані церковникам, ані багатіям. Війон насміхався...
  8. “За тортури й погибель – я знаю – все приймаю!.. І знову! І знов!..” Ідея “любові-ворожнечі” до життя в поезії О. Блока “Весно, весно, без меж і без краю…” Олександр Блок ніколи на сприймав життя як даність. Він розумів його як боротьбу реального темного начала і світлого, духовного світу, який відкривається тільки обраним. Ліричні образи його нечіткі, розмиті, грані між окремими відчуттями в поезії здаються стертими. Його поезія діє, як повний місяць на сновиду. Непевність, музичність, алогізм образів дивним...
  9. ЛІТЕРАТУРНА БАЛАДА НА ПОЧАТКУ XIX ст ЛІТЕРАТУРНА БАЛАДА НА ПОЧАТКУ XIX ст. Два століття тому, на початку XIX ст., поети знову зацікавилися жанром балади. Вони по-новому відкрили для своїх читачів ті давні часи, сповнені казкової незвичності, подвигів шляхетних лицарів, коли дійсність і уявлення химерно перепліталися. Літературна балада у Європі зберігає традиційну форму. Так, у Франції на...
  10. “Найважливіше бачиш тільки серцем…” (за казкою Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц”) “Найважливіше бачиш тільки серцем…” (за казкою Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц”) “Маленький Принц” – це казка, хоча в ній порушуються і розкриваються дуже важливі і цікаві питання. Цей твір – неповторний гімн світу дитини, яка є справжнім чарівником і можновладцем нашого життя. Справді, дорослі вже давно забули гостроту і чистоту...
  11. Літературна балада у творчості поетів XVІІІ-XІX ст І. Визначення балади (танцювальна пісня з драматургічною дією, вірш про якусь незвичайну подію): 1. Автори, які розвивали жанр балади (Гете, Шиллер, поети-романтики). 2. Роль автора в баладі (автор виступає як оповідач, власне почуття приховується, авторська мова майже відсутня, тільки пояснює обставини дії). 3. Будова балади (більше нагадує драматичний, ніж ліричний...
  12. Фольклорні витоки в поезії Г. Гейне “Не знаю, що стало зо мною…” Генріх Гейне в своїй творчості неодноразово звертався до фольклору. Збірка поезій “Книга пісень” за своїм звучанням дійсно нагадує народні пісні. Вірш “Не знаю, що стало зо мною…” входить до циклу “Знову на Батьківщині”. Щоб показати любовні муки ліричного героя автор використав узагальнено-романтичні образи. Насамперед це легендарна красуня Лорелей. Її образ...
  13. Балада Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега”. Стисло Колись у давнину балада була однією з головних форм розповідей про певні подій або відомих людей. Навіть про деякі історичні факти ми можемо дізнатися лише з балад, народних дум або інших подібних творів. Сама минувшина живе у них. Але й пізніше поети намагалися відтворювати дух давнини, звертаючись до старовинних поетичних...
  14. Скандинавська народна балада Була поширена в Данії, Швеції, Норвегії, Ісландії й на Фарерських островах і одержала (за аналогією з німецькою баладою) назва ” Народна пісня “. Позначає віршований добуток оповідального жанру з декількох чотиристопних строф (у дві або чотири рядки) з однорядковим або двустрочним рефреном. Балада складалася й існувала в Скандинавії у вигляді...
  15. Балада Й. В. Гете “Вільшаний король” Балада “Вільшаний король” написана Гете у період першого веймарського десятиліття. І хоч балада була для нього улюбленим жанром і раніше, в цей час міняється тематика балад. Якщо в період “Бурі й натиску” переважали мотиви кохання, то в новому циклі Гете оспівує таємниче, неосяжне розумом. Поет розмірковує про таємниці природи, втілюючи...
  16. Балада про Байду в турецькому полоні Існує ряд балад, які стосуються власне історичної тематики. До власне історичних балад належать ті, в яких оспівуються епізоди з життя конкретних історичних осіб. Деякі з них є витвором народної фантазії, інші мають під собою реальну життєву основу. Це – Балада про Байду в турецькому полоні, про поєдинок Нечая з шляхетським...
  17. Балада Пушкіна “Пісня про віщого Олега”. Переказ Колись у давнину Балада була однією з головних форм оповідань про певних подій або відомих людей. Навіть про деякі історичні факти ми можемо дізнатися лише з балад, народних дум або інших подібних творів. Саме минуле живе в них. Але і пізніше поети намагалися відтворювати дух давнини, звертаючись до старовинних поетичних...
  18. Сербська балада “Смерть Марка Королевича” Марко Королевич – головний герой сербських балад так званого “юнацького” циклу. Юнаки – молоді люди, сербські герої. Юнаки Андрій і Марко – сини короля західної Македонії Вукашина. Вукашин загинув у битві з турками. Історичний Марко Королевич був володарем невеликої частини земель у містечку Приліп у Македонії. Він загинув 1395 року...
  19. “Як пізнати себе?” Людина – це дуже складна істота, її внутрішня структура не до кінця вивчена і навряд чи буде повністю вивчена найближчим часом. Будучи найбільш загадковою для науки, людина є також абсолютно загадковою і для самої себе. Багато людей зовсім не знають себе, а тому не можуть стати успішними, щасливими, гарними. Деякі...
  20. Літературна балада у творчості поетів-романтиків світу Жанр балади виник у середні віки як танцювальна пісня з драматургічною дією. Розвиток літературної балади пов’язаний із творчістю поетів-романтиків та їх попередників Гете і Шиллера. Уже у XVІІІ столітті баладу визначають як вірш, в якому розповідається про якусь незвичайну подію. Автор виступає тільки як оповідач, його власні почуття приховуються, авторська...
“Я знаю все, та тільки не себе…” (“Балада прикмет”)
«
»