“Я – Всесвіту боржник, бо українець зроду!” (Б. Олійник)
Полтавська земля народила багатьох талановитих митців, які залишили помітний слід і в історії, і в літературі України. Серед них – відомий поет Борис Олійник. Творчість його відзначається любов’ю до України, до народу. Увесь свій талант, інтелект, майстерність поет вкладає в слово, щоб іще раз передати ніжність, захоплення рідною землею, простими трудівниками. Батько поета загинув на фронті, захищаючи Вітчизну від фашизму. Усе життя Борис Ілліч несе в своєму серці образ батька, звіряє з ним усе, що пише, що бореться. За довгі роки він зазнав
Кінець XX століття став переломним для всього світу і для України. У поемі “Трубить Трубіж” Б. Олійник пише:
Трубить Трубіж:
Позаду – смерк, попереду – свобода!
Україна стала незалежною і намагалася не дивитися назад. Але попереду чекали спритні ділки, що все вимірюють на долар. “Ви не все ще продали, ми не все докрали”, – стало їхнім девізом. І крадуть, вивозять, грабують рідну землю, як якісь зайди, окупанти, бо не знають страху і не мають совісті:
Отак ти нас розбудував, козаче!
Тепера нами править чоловік,
По кому не одна в’язниця плаче,
А він регоче серед чолових.
Імена не названі, однак їх дуже легко вгадати. Поет попереджає, що зрадництво, продажність не перевелись від біблійних часів. І байдуже, за скільки Іуда продасть Христа: за тридцять срібняків чи за мільйон доларів.
Що його розп’яли на покуту усіх,
То тяжка, але – істина, люди.
Лиш єдине гризе – хай проститься мій гріх!
А чи й справді повісивсь… Іуда?
(“Таємна вечеря”) Борис Олійник викриває зрадників, відступників, перевертнів, але й подає надію:
Нехай іржуть на гульбищах чуми,
То знак провісний їхньої кончини.
У нас є меч. За нами Україна:
Останніми засміємося ми!
У найтяжчі часи Олійника не покидало гостре слово. Все, що відбувається в Україні, в усьому світі, не просто цікавить митця, а вимагає від нього негайної реакції, дії. Таким він був завжди, таким залишається і зараз: борцем, громадянином, патріотом, поетом.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)