Борис Олійник. “Пісня про матір”, “В оборону хліба”, “Крило”

УРОК 64

Тема. Борис Олійник. “Пісня про матір”, “В оборону хліба”, “Крило”.

Мета: ознайомити старшокласників з поезією Б. Олійника, розкрити народні уявлення про життєві цінності, добро і справедливість, розвивати вміння учнів бачити драматизм і конфліктність ліричного твору; виховувати в учнів повагу до матері, шанобливе ставлення до хліба, заохочувати їх до читання поезії.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет поета, збірки творів, відгуки критики, епіграф.

I. Організаційна частина.

II. Перевірка засвоєних

знань.

Запитання і завдання для учнів.

1. Розповісти про життєвий і творчий шлях поета.

2. Прочитати напам’ять поезію “В оборону хліба”.

3. Які почуття охопили ліричного героя, коли він побачив наругу над хлібом?

4. Хто є головним героєм поезії?

5. У фронтовиків від удару хлібом відкрилися старі рани, у тих, хто пам’ятає голодні дні, “потемніло в оці”. Який художній засіб використовує автор для увиразнення почуттів, викликаних зневажливим ставленням до хліба?

6. Чим є хліб для народу? Чи можна поставити знак рівності між ставленням до хліба та світлом народної душі, моральності людини.

Коментар учителя.

Б. Олійник писав: “Людство одвіку, при всій невпинності поступу, завжди спирається на ті морально-етичні якорі, які не дають йому змоги з вертикалі – чолом у небо – перейти на горизонталь, тобто на всі чотири. Ці точки відліку універсальні на всі часи: любов до Вітчизни, вірність обов’язку громадянина, повага до старших, схиляння перед жінкою-матір’ю, жоною, коханою, сестрою, побратимська незрадливість, категоричне несприйняття конформізму, відступництво від ідеалів”.

III. Повідомлення теми, мети уроку.

IV. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу

Епіграфом уроку хай будуть слова І. Драча:

“Борис Олійник – поет високої відповідальності за сподіяне на землі, за чистоту традицій порядності і чесності, поет, який романтизує лицарське начало в людині”.

Поезії “Крило “та “Пісня про матір “аналізуватимемо у такій послідовності:

1. Читання поезії вчителем.

2. Бесіда за питаннями.

3. Коментар вчителя.

Після виразного читання маленької поеми “Крило ” пропонуємо учням запитання і завдання.

1. У змісті поеми поєднано реальне і фантастичне. Доведіть це.

2. Що уособлює журавлине крило, врятоване людською турботою?

3. Чому хлопець миттєво старіє, побачивши мертвого журавля?

4. Як ви розумієте такі рядки:

Ти ж найсвятіше – небо, дядьку, вбив.

5. Чому автор у підзаголовку написав: “Тільки для дітей”?

Коментар учителя.

“Маленька поема (Тільки для дітей)”. Відразу видно, що це – поема: віршований ліроепічний твір з наcкрізними образами й сюжетами. А чому саме для дітей? Тільки щасливі діти вміють любити безкорисливо й самовіддано, без домагання віддяки й користі. Хлопчина, який виходив пораненого журавлика, був щасливим. Він потратив усе тепло свого дитячого, щирого серця, щоб зцілити птаха, – і знайшов у ньому друга. Автор підкреслює душевну спорідненість хлопчика і журавля: “…Крилом я до тебе приріс”, “…Росли, як близнюки”. Братерське співчуття до “сіроми” “з перебитим у лікті крилом” – найкращий лік на його рани. І добра справа робить диво: журавлик одужав і “навчив… хлопчика літати”. Отой високий політ духу сприймається як вияв повного щастя – гармонійного єднання людини і природи. Крило – символ духовності і природності. І коли сусіда-завидюх, оскаженілий з власної загребущості, бо й совість вже давно продав “втридорога… із салом на базарі”, вбив довірливого журавля ціпком, юнак, втративши здатність літати, враз столітньо постарів: таку зовнішню подобу прибрала душа, вже не спроможна знятися у політ. А замість руки з’явилося закривавлене “надламане крило”. Страшний образ вчиненого гріха – сивий юнак із надломленим крилом – просить людського суду. Ключ до розуміння сенсу поеми – у словах судді: “Ти ж найсвятіше – небо, дядьку, вбив. А це вже вище від людського суду”. Сталося непоправне – убивство неба, убивство мрії, убивство поривання до високих ідеалів краси і гармонії (у тому числі гармонії співжиття людини з природою).

Аби осягнути материнську щедрість землі, збагнути сенс свого земного буття, людині треба хоч подумки злітати над повсякденністю, хоч мрією сягати надхмарної свіжої чистоти. Право на цей цілющий для душі політ і обстоює автор у поемі “Крило”, де провідна ідея поетично втілена у подвійному, реально-казковому, образі журавля-юнака.

Завершити роботу над цією поезією хочеться словами Богдана Тихолаза: “Бажаю тобі, читачу, щоб ніякі завидющі очі не перешкодили твоєму високому лету, щоб ніколи не втратив ти дитячої віри у казку. Хай окрилює тебе прекрасна поезія навіть у її печальності криється невичерпне джерело світла”.

Образ матері для кожної людини – уособлення чогось найсвятішого, найсокровеннішого й красивого, що, здається, словами й не передати цього найніжнішого з почуттів.

У поезії Б. Олійника вічна тема материнства набуває особливого розвитку. Поет зростав без батька, тому знайшов ті найточніші слова-образи, які здатні відтворити усю велич і красу маминої постаті. Темі матері присвячено цикл “Сиве сонце моє” (1978), збірка “Сива ластівка” (1979). Читання поезії “Пісня про матір”.

Запитання для бесіди.

1. Чим схвилювала вас ця поезія?

2. У чому мати бачила сснс свого життя?

3. Які метафоричні образи свідчать про мудрість і доброту, щедру вдачу найдорожчої людини?

4. Як ви думаєте, чи виконають діти заповіт матері? Чого вона їх навчила?

Коментар учителя.

Діалог матері з дітьми й онуками – стислий підсумок вічної мудрості, закладеної у зміні поколінь. Відходять матері, та залишається навічно Мати – і береже од скверни цілий світ.

V. Підсумок уроку.

Слово вчителя.

Проминуть століття, і злива часу змиє бруд політичних міжусобиць і партійних воєн. І прийде він, Борис Олійник – Дон-Кіхот із Зачепилівки, зі своїм словом.

Я прийду сюди аж ген із того досвітку

Хлопчаком у полинялому картузику,

І розтане сивий іней мого досвіду

У завулку, що гучить мені, як музика.

Підготувати аналіз поезій Б. Олійника. Використана література:

1. Гончар О. Читаючи Бориса Олійника//Гончар О. Чим живемо: На шляхах до українського Відродження.- К., 1991.- С. 309-313.

2. Ільницький М. На спокій права не дано: Поезія Бориса Олійника.- К., 1980,- 112 с.

3. Моренець В. Борис Олійник: Нарис творчості.- К., 1987.- 187 с.

4. Федоровська Л. По-земному – про високе: Літературно-критичний нарис: Про лірику Бориса Олійника.- К., 1985,- 200 с.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Борис Олійник. “Пісня про матір”, “В оборону хліба”, “Крило”

Categories: Конспекти уроків

Links