Казки й легенди Фенелон

Фенелон – Франсуа де Салиньяк де ла Марнотрат 1651-1715 одержав блискуче утворення.24-х років він був присвячений у духовне звання. В 1687 році Фенелон написав свою першу книгу – “Про виховання дівиць”, у якій наполягав на необхідності більше широкого утворення для жінок. В 1689 році Фенелон стає вихователем герцога Бургундського, онука Людовика XIV. Для нього були написані “Пригоди Телемаку, сина Улиссова” (1699). Деякі фахівці з дитячої літератури вважають Фенелона одним з основоположників дитячої літератури, оскільки він писав спеціально

для дітей, ставлячи перед собою завдання виховання. Героїчний зміст роману. У французьких каталогах видання казок Перро вказуються у двох видах: для дітей молодшого віку – з адаптацією; для старшого віку, мабуть, як пам’ятники старовини – без змін.

Телемак Попадає в багато держав, знайомиться з життям людей, богів і героїв грецьких міфів. Супроводжує Телемаку богиня мудрості Мінерва, що прийняла вид вихователя – Ментора. Ментор направляє Телемаку, застерігає його від небезпек, виручає в лиху. А нещастями й небезпеками насичена вся книга.

Фенелон дає багато географічних і історичних відомостей,

торкається політичних питань. Не називаючи реальних носіїв зла, Фенелон критикує сучасне йому суспільство, дає картини ідеальної держави з мудрими правителями й шляхетними сановниками.

Так Фенелон, запозичаючи з гомеровской “Одиссеи” не тільки сюжет, але й окремі картини, деталі, сполучив міфологічні мотиви із зображенням сучасності.

Книга Фенелона викликала невдоволення короля й піддалася гонінням.

У Росії було кілька перекладів “Телемаку”. Серед них виділявся віршований переклад В. К. Тредиаковского. Уривки з “Телемаку” містилися в книгах для читання, у журналах для дітей.

Слідом за Лафонтеном, Перро, Фенелоном у дитячій літературі XVIII століття виступила велика кількість дитячих письменників – авторів нав’язливо-моралістичних, розумових повістей і оповідань. Подібні добутки виходили окремими виданнями, друкувалися в дитячих збірниках і журналах, переводилися на інші мови. “Бідні діти, збережи вас бог від віспи, кору й творів Беркена, Жанлис і Бульи!..” – писав Бєлінський, з обуренням відкидаючи переклади на російську мову книг таких французьких письменників.

Дидактичні добутки жили в дитячій літературі незаслужено довго, “привчаючи до доброзвичайності” дитини й підлітка, позбавляючи їхніх живих почуттів і думок. Але якщо розповсюджена французька “дитяча” Література виявлялася далека від передових ідей, все-таки була в ній область, де в якімсь ступені позначився вплив просвітителів. Тут можна назвати серію книг: “Бюффон для юнацтва, або Скорочена Історія трьох царств природи”. Жорж Луи Леклерк Бюффон ( 1707-1788) – французький вчений-натураліст. Він брав участь в “Енциклопедії” Дідро. Для дітей переробив твору Бюффона Пьер Бланшар і випустив їх в 10 томах наприкінці XVIII століття. Пьер Бланшар – дитячий письменник. Йому належить також дитяче видання “Плутарх для юнацтва”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Казки й легенди Фенелон

Categories: Нові твори

Links