Home ⇒ 📕Твори на задані теми ⇒ Художня своєрідність роману “Що робити?”

Художня своєрідність роману “Що робити?”

Могутність думки (по термінології Бєлінського), характерне для всього будуючи роману Чернишевського, визначає й особливості жанру, і новий характер сюжету, заснований на повній ясності й передбачуваності його розвитку. Письменник відмовляється від несподіваних сюжетних поворотів, таємниць, зовнішніх ефектів, за винятком початкових главок, ціль яких – зацікавити “простодушну публіку”.

Упевненість героїв роману у міцності свого положення, небачений раніше оптимізм – це наслідок новаторського рішення Чернишевським проблеми

взаємини людини й середовища, однієї з найважливіших для російського критичного реалізму. Поняття “середовище” у революційно-демократичній літературі ускладнюється, тому що крім обставин, що традиційно протистоять героєві, уводиться подання про обставини, сприятливих йому, про оточення, що допомагає формуванню й розвитку позитивних рис характеру. Герої Чернишевського вже не самотні: у них є своє середовище, своє суспільство, своє коло, що складається із друзів, готових негайно прийти рятуйте!

Майстерність Чернишевського проявляється в новаторському використанні категорій художнього часу й

простору. Події роману точно присвячені до певного історичного періоду – епосі першої революційної ситуації в Росії. Разом з тим художній час не замкнуто в сюжетних рамках, воно веде читача у величезний мир чи ледве не всієї людської історії. Минуле (всупереч існуючій літературній традиції) не владно над героями: воно не посідає помітного місця ні в їхній свідомості, ні в авторському оповіданні. Рух часу у романі не однолінійно: воно тече не тільки із сьогодення в майбутнє, але й у зворотному напрямку. Майбутнє відкрите для героїв. Звідси особлива функція епілогу, що перенесений прямо в майбутнє. Художній час у романі відбиває пафос добутку – торжество людського розуму, якому всі підвладно, що виводить людей з похмурих підвалів, указує шлях до сліпучого майбутнього. ” Нові люди” переростають свій час, можуть виходити з нього. Це стає характерним і для їхнього художнього простору. Досить згадати четвертий сон Віри Павлівни, де показано, як героїня чудесним образом підноситься нагору й завдяки новій і несподіваній точці зору одержує можливість побачити грандіозні простори землі, населені вільними й щасливими людьми.

Особливе Значення в художній структурі роману здобуває автор-оповідач, що є одним з діючих осіб добутку. У системі образів автор займає найбільш високе місце. Він коментує й у ряді випадків уточнює висловлення й учинки героїв. Так, наприклад, відома сцена, коли Рахметов, випробовуючи свою волю, спить на цвяхах, показова для характеру даного героя, але вона зовсім не означає, що автор повністю приймає саме такий спосіб підготовки до майбутніх випробувань. Те ж ставиться й до висловлень Рахметова про неможливість особистого щастя для революціонера.

Реакційна критика, прагнучи послабити потужний вплив роману на сучасників, намагалася дискредитувати його, затверджуючи, начебто він украй слабшав у художнім відношенні. Ця думка виявилася дуже живучим. На початку XX в. В. І. Ленін рішуче заперечував проти таких поглядів. Він говорив: “Я заявляю: неприпустимо називати примітивним і бездарним “Що робити?”. Під його впливом сотні людей робилися революціонерами. Чи могло це бути, якби Чернишевський писав бездарно й примітивно? Він, наприклад, захопив мого брата, він захопив і мене. Він мене всього глибоко переорав, Це річ, що дає заряд на все життя. Такого Впливу бездарні добутки не мають”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Художня своєрідність роману. “Діалектика душі” героїв – РОМАН “АННА КАРЕНІНА”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ ЛЕВ ТОЛСТОЙ (1828-1910) РОМАН “АННА КАРЕНІНА”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ Художня своєрідність роману. “Діалектика душі” героїв Лев Толстой – один із найвидатніших письменників-реалістів не лише свого часу й країни, а й світової літератури. У його творах справді можна побачити “типові характери в типових обставинах”. Він не просто плете інтригу,...
  2. Художня своєрідність роману М. Горького “Мати” В історії світової літератури можна знайти чимало прикладів того, що новий час частий ставить художника перед необхідністю переосмислювати традиційні методи Творчості. З подібною ситуацією ми зіштовхуємося й при спробі проаналізувати художню структуру книги М. Горького “Мати”. Почнемо з того, що практично неможливо точно визначити жанр цього добутку. Сам М. Горький...
  3. Художні особливості і композиційна своєрідність роману М. Г. Чернишевського “Що робити?” Нетрадиційна і незвична Для російської прози XІX століття зав’язка сюжету, більше властива французьким авантюрним романам, – загадкове самогубство, описане у першому розділі “Що робити?”, – була, по загальноприйнятій думці усіх дослідників, свого роду прийомом, що інтригує, покликаним заплутати слідчу комісію і царську цензуру. Тієї ж меті служив і мелодраматичний тон...
  4. Художня своєрідність роману “Хто винуватий?” И в теорії, і в практиці Герцен послідовно й цілеспрямовано зближав публіцистику й художню літературу. Він нескінченно далекий від спокійного, незворушного зображення дійсності. Герцен-художник постійно вторгається в оповідання. Перед нами не безпристрасний спостерігач, а адвокат і прокурор у тому самому особі, тому що якщо одних діючих осіб письменник активно захищає...
  5. Ідейно-художня своєрідність роману у віршах “Євгеній Онєгін” Автор веде протягом усього роману безперестанну боротьбу з переможеним класицизмом і перемігшим романтизмом. Він пародіює ложноклассический епос і впевнено декламує свою відмову від віджилої естетики: Благослови мою довгу працю, Про ти, епічна муза! И, вірний ціпок мені вручивши, Не дай блукати мені вскосъ і криво. Досить. Із плечей геть тягар!...
  6. Художня своєрідність роману “Злочин і покарання” “Злочин і покарання” – перший із серії знаменитих романів Достоєвського, що ввійшли в золотий фонд світової художньої літератури. На перший погляд може здатися, що сюжет “Злочину й покарання” укладається в стандартну схему так званого “карного роману” з його обов’язковими компонентами: злочин, убивця, слідчий… Але в карних романах сюжет звичайно тримається...
  7. Художня своєрідність роману Ю. Яновського “Вершники” Роман “Вершники” вийшов друком у 1935 році спочатку в російському перекладі П. Зенкевича, а потім і мовою оригіналу. Відтоді почався тріумфальний хід твору, що увійшов не тільки до “золотого фонду” української, але й усієї радянської літератури. За жанром “Вершники” – роман у новелах, до якого неодноразово зверталися різні письменники світу....
  8. Художня своєрідність роману Б. Пастернаку “Доктор Живаго” Є книги, які треба читати повільно, як можна повільніше, тому що вони змушують міркувати над кожною фразою й любуватися цілими сторінками. Особливий дух є в цих книг, своя душа. “Доктор Живаго” Б. Пастернаку – одна з таких книг. Роман цей – найтонше сполучення поезії й реальності, висока й чиста музична...
  9. Художня своєрідність пушкінського роману у віршах Прийми собранье строкатих глав, Підлоги смішних, напівсумних, Простонародних, ідеальних, Недбалий плід моїх забав, Бессониц, легких натхнень, Незрілого й зів’ялого років. Розуму холодних спостережень И серця сумних замет. А. С. Пушкін “Євгеній Онєгін” – важкий добуток. Сама легкість вірша, звичність змісту, знайомого з дитинства читачеві, як не дивно створюють додаткові труднощі...
  10. Роман “Євгеній Онєгін” – “енциклопедія російського життя”. Художня своєрідність роману Як повно й разом з тим художньо змальований світський Петербург і Петербург трудовий, яскраво з’являється патріархально-дворянська Москва, помісне Село й панорама всієї Русі: “селенья, грады й моря”, громадське життя й приватний сімейний побут, театри, бали, народні святочные гаданья, робота кріпосних дівчин у саду поміщицької садиби, що гуляє “золота” молодь у...
  11. Проблематика, художня своєрідність роману “Чуму” Проблемі метафізичного бунту присвячена п’єса Камю “Калигула”. Безпосереднім історичним джерелом сюжету є Твір римського історика й письменника I в. Светония “Про життя дванадцяти цезарів”. Камю читав “Калигулу” Светония. Він був зачарований цією особистістю. Він постійно говорив про нього. У процесі художньої обробки історичного матеріалу Камю відмовляється від конкретно-історичного аналізу й...
  12. Художня своєрідність роману Гриммельсгаузена “Симплициссимус” В історії Німеччини XVII століття називають самим похмурим періодом, пов’язаним із Тридцятирічною війною (1618-1648), коли країна стала своєрідним полігоном для військ Данії, Англії, Швеції, Франції. Вестфальский мир, ув’язнений 24 жовтня 1648 року, розділив Німеччину на безліч дрібних князівств. “В XVII столітті вже не вільні міста, а князівські двори, що опиралися...
  13. Ідейно – художня своєрідність роману В. Скотта “Айвенго” Середньовіччя в романі – кривавий і похмурий період. Образ короля Ричарда ідеалізований, у цьому консерватизм Скотта, це спричинило романтизацію. Реалистично переданий народ і його ватажки – Робін Гуд (Локсли). Але на майстерно відтвореному истор. тлі, при порівнянні з галереєю оригінальних і блискучих образів, програють центральні герої – Айвенго, Ровена. Багато...
  14. Жанр і композиція роману “Що робити?” Справжній герой епохи, перед яким “схиляється” автор роману “Що робити?”, – це Рахметов, революціонер з його “полум’яною любов’ю до добра й волі”. Образ Рахметова й вся та чиста, піднесена атмосфера поваги й визнання, який він оточений, з безсумнівністю свідчать, що стрижнева тема роману не в зображенні любові й нових сімейних...
  15. Авторський твір: Система образів у романі “Що робити” Образи у романі це Звичайні люди й особлива людина. Новаторство Чернишевськ-письменника виявилося насамперед у створенні образів представників революційно-демократичного табору. До їхнього числа ставляться Лопухів, Кірсанов, Віра Павлівна. Це, по характеристиці автора, нові люди – “добрі й сильні, знаючі й умеющие”. Вищий етичний закон для Чернишевського і його улюблених героїв простий....
  16. Художню-ідейно-художня своєрідність поеми Маяковського “Добре!” У своїй автобіографії “Я сам” В. Маяковський відзначав: “Добре” уважаю програмною річчю”. Поема писалася в 1926-1927 роках і називалася спочатку “Жовтень”, потім “25 жовтня 1917 р.”. Заголовок “Гарно!” було дано вже після того, як поема була закінчена. Саме така назва й визначало нові поетичні можливості й узагальнювало зміст поеми Жанр...
  17. Творчий твір: Роман Чернишевського “Що робити” Твір на тему: Еволюція задуму. Проблема жанру. Поява на сторінках “Сучасника” роману Чернишевського, що перебувало тоді в Петропавловской міцності, було подією величезної важливості як у плані суспільно-політичному, так і літературному. На всю Росію пролунало полум’яне слово письменника, що призивав до боротьби за майбутнє соціалістичне суспільство, за нове життя, побудовану на...
  18. Художню-ідейно-художня своєрідність повести Художню-ідейно-художня своєрідність повести З’явившись під час російсько-японської війни й в обстановці наростання першої російської революції, добуток викликало величезний суспільний резонанс, оскільки воно розхитувало один з головних підвалин самодержавної держави недоторканність військової касти. Проблематика “Двобою” виходить за рамки традиційної військової повісті. Куприн зачіпає й питання про причини суспільної нерівності людей, і...
  19. Художня своєрідність оповідання Доля людини Шолохова М. А При всій глибині змісту оповідання-епопея “Доля людини” відрізняється простотою й скнарістю художніх засобів, які, однак, усі використані Шолоховим для вираження головної ідеї добутку: людина може восторжествувати над своєю трагічною долею, може зберегти в собі людяність всупереч війні й нелюдськості навколишнього світу. По композиції “Доля людини” – оповідання в оповіданні. Він...
  20. Художня своєрідність “Подорожі з Петербурга в Москву” Після революції 1917 року доморослі літературознавці-марксисти побачили в Радищеві навіть зачинателя соціалізму в Росії й першого російського матеріаліста, однак у цих більш ніж сміливих судженнях вони явно йшли по стопах В. И. Леніна, що поставив Радищева першим у ряді російських революціонерів, що викликають у російського народу почуття національної гордості. Щоб...
Художня своєрідність роману “Що робити?”
«
»