Художні особливості роману А. Пушкіна “Євгеній Онєгін”
“Євгеній Онєгін” – реалістичне произведе-ние. Його головний герой, Євгеній Онєгін, – типовий представник молоді XIX століття. Неймовірно ши-доля план зображення подій: Пушкін показує читачеві життя панської Москви, росіянці провин-ции, світського й трудового Петербурга. Життя поки-зана в розвитку, у всьому її різноманітті і єдності одночасно. Завдяки введенню великої кількості персонажів (у тому числі друзів автора, діячів культури, знаменитостей тої епохи, наприклад: ” Що там вуж чекає його Каверін”, “Толпою німф оточена,
Сюжет роману досить простий, побудований на лю-бовном конфлікті: Тетяна Ларіна полюбила Онеги-На, що ответили взаємністю лише через роки, до-гда героїня, уже будучи замужем, не може бути з ним.
Найважливішої композиційної, структурообразую-щей
Мова роману вважається еталоном російської мови, тому що в цьому творі багато просторічних, разго-ворных слів.
Дуже багато ліричних відступів, які вводять у добуток образ автора, дозволяють услы-шать його думка, допомагають виразити своє відношення до героя, надають роману широту, глибину, всеохоплення. Тематика ліричних відступів разнооб-разна: це й міркування поета про власну долю, міркування про мистецтво, економіку, політику Ріс-Ці, про любов, природу, його оцінка літературних на-правлінь, міркування етичного порядку.
Сам автор – теж герой добутку. Його лич-ность важлива для розуміння ідейно-художнього змісту “Євгенія Онєгіна”, характеристики героїв.
Жанр “Євгенія Онєгіна” складний, А. С. Пушкін визначив його як “роман у віршах” і “вільний ро-ман”. Складність жанру обумовлена лирико-эпичес-який природою добутку: долі головних героїв показані на широкому епічному тлі, а ліричні відступи створюють ліричний початок. Исследова-Тели визначають жанр “Євгенія Онєгіна” як соци-ально-побутовий, соціально-психологічний і нрав-ственно-философский роман