Християнство і язичество: конфлікт або згода?

Здавалося б, підручник історії відповідає на це питання чітко й недвозначно: примусова християнізація. Об’єктивна необхідність, що штовхала Володимира Великого до об’єднання східно-слов’янських земель. Потім був довгий період адаптації, коли дві релігії існували одночасно, утворюючи дивний симбіоз, що історики називають двоверием. Це були часи, коли єпископи розсилали сільським священикам грізні листи, вимагаючи перешкоджати звичайним для селян “бесівським танцям”, грозячи й самим священикам усякими покараннями за “четвергову

сіль”. Тому що панотця-слов’яни, хоча й рукоположенные в чин, дивилися на навколишній світ так само, як і їхні предки-язичники. І не бачили нічого поганого в тім, щоб у Чистий Четвер перед богослужінням покласти під вівтар сіль, а потім роздати її пастві як засіб для відлякування погані й лікування хвороб

Єпископи лютішали: ця магія, язичеський за суттю обряд, створюваний не в таємному капищі, а в церкві! З подвійними іменами – всі люди носили й хрестинне ім’я, і одне, або трохи слов’янських – боротися навіть не намагалися, хоча, звичайно, строгий візантійський канон нічого подібного не дозволяв.

У літописах, які вели самі ченці, ми в усі час зауважуємо, що політичних діячів називають те християнським, те “світським” ім’ям. Наприклад, хреститель Русі в “Повісті минулих літ” названий своїм князівським ім’ям – Володимир, а його бабка, княгиня Ольга (теж князівське ім’я), мала ще два імена: хрестинне (Олена) і язичеське (Прекрасна). Та й самі служителі Божі…

Те, що ми зараз називаємо православ’ям, схоже на приношення, що з’явилося в зовсім непридатні для цієї умови, підгодоване чужими коріннями. Це канонічне християнство, що адаптувало до свого календаря й міфології язичеські обряди, знищило їхню суть, але зберегло форму, наповнивши її власним змістом: Масниця, ніч Івана Купалы, Свято-Вечір. Графік сільськогосподарських робіт пристосований до церковного календаря (і не церковною адміністрацією, а самим народом). Свята п’ятниця придбала вид дівчини – вимогливої, але взагалі доброї. Святі, блаженні й великомученики “виконують обов’язки” давніх богів. Наприклад, Святий Улас замість Велеса береже худобу, особливо коней. А Ілля-Пророк і Святий Георгій “забрали повноваження” Перуна: Ілля їздить на громовій колісниці, а Георгій допомагає воїнам. Але це лише на перший, неуважний погляд сучасне християнство, зокрема канонічне православ’я, підпало під вплив давньої віри слов’ян. Воно лише розвило, зміцніло в боротьбі з іншою культурою.

И те, що ми вважаємо залишками язичества лише трофеї переможця. Тому що зміст життя наших предків складалося в спорідненні із природою, а живаючи Природа підкоряється сонячним циклам: за ніччю наступає ранок, одна пора року поміняє іншу й так без кінця. Кожний цикл в уяві язичника закінчується смертю, а за нею обов’язково йде відродження, що означає початок нового циклу, такого ж самого, як і попереднього. І в будь-якій системі вірувань, в основі якої лежить обожнювання природи, є бог (у слов’ян це Яріло), що щороку вмирає, щоб потім воскреснути. Так, язичество теж знає вічне життя, але розуміє її як відтворення живої матерії, а не душі, і символ того безсмертя – колесо (його уособленням був Полоз, бог-змій, заступник худоби й багатства).

Це безсмертя не окремої істоти, а біологічного виду: рослина продовжує себе в насіннях, батьки – у дітях, коло замикається. Не можна сказати, що наші предки були аморальні: ми напевно знаємо, що вони поважали батьків, особливо мати, засуджували вбивства й крадіжки. Залишки етики язичества дійшли до нас крізь століття у вигляді забобонів: не спілкуватися через поріг, не лаятися біля печі, не сідати, не лягати й не ставати ногами на стіл, першої в новий будинок пускати кішку, під вікнами сіяти мак…

Зміст їх давно втрачений, їхнє місце зайняла етика християнства, що має зовсім інше призначення. Ціль всіх світових религий: християнства, ісламу, буддизму й т. п. – розірвати коло й, апелювати до особи, а не до істоти, до душі, а не до тіла, замінити одне безсмертя іншим


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Християнство і язичество: конфлікт або згода?

Categories: Нові твори

Links