Характеристика образів твору “Лісова пісня”. Цитатна характеристика Лукаша та Мавки
Чарівний, казковий світ розкривається перед читачем у драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”. Цікавим він постає не тільки з боку композиційної побудови, а насамперед багатошаровим смисловим навантаженням. Багатьох філософських питань торкаються головні герої протягом усього дійства. Тут можна зазначити конфлікт добра та зла, і питання творчої особистості в умовах реального життя, і питання конфлікту людини та природи, проблему існування згідно з природними схильностями, і звичайно ж, питання любові – як незвичайної сили, що
Центральним персонажем драми-феєрії є чарівна істота Мавка. Вона уособлює найкращі риси цілісної, гармонійної особистості: душевну красу, волелюбність, щирість. Її натура максимально наближена до життя за законами природи. Мабуть тому, вона зображена саме казковою істотою. Чутлива до тонких матерій, вона закохується у хлопця Лукаша, почувши його чарівну гру на сопілці: “Мавка зачарована,
Лукаш уособлює творчу людину, яка втрачає свою особистість та свій талант, поступившись своїм ваганням та матеріальним інтересам. Леся Українка зображує Лукаша таким: “дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий і стрункий, в очах ще є щось дитяче”. Спочатку відкритий та чистий душею, він поступово втрачає барви внутрішньої палітри та губить не тільки своє кохання до Мавки, її саму вкупі з надією на щастя, а ще й зраджує таким чином самого себе, за що й несе покарання перетворенням на вовкулаку.
Відчуття краси та пошук прекрасного в навколишньому світі, захоплення естетизмом природи та розвиток особистості – ось ті спільні критерії пошуку головних героїв. Це саме те, що робить їхні душі спорідненими та близькими одне одному. Однак, на відміну від Мавки, яка не вагаючись бореться за своє кохання, трансформуючи усю свою систему цінностей, Лукаш програє своїй тіньовій частині особистості, капітулює перед соціальними умовами, в яких він існує.
Нерішучість та внутрішня роздвоєність дедалі більше впливають на Лукаша, і першою це помічає саме Мавка:
“У тебе голос чистий, як струмок,
А очі – непрозорі”
Вона прозора, чиста та щаслива, а тому найменші порухи душі коханого для неї стають вочевидь. Мавка дарує Лукашеві найкраще, що можна подарувати людині – натхнення для розвитку творчого потенціалу.
Л у к а ш
Пісні! То ще наука невелика!
М а в к а
Не зневажай душі своєї цвіту,
Бо з нього виросло кохання наше!
Той цвіт від папороті чарівніший –
Він скарби т в о р и т ь, а не відкриває.
У мене мов зродилось друге серце,
Як я його пізнала. В ту хвилину
Огнисте диво сталось…
(Раптом уриває).
Ти смієшся?
Л у к а ш
Та справді, якось наче смішно стало…
На жаль, Лукаш не зумів зберегти цей дар. Він зраджує Мавку не тільки своїм одруженням з Килиною, а й тим, що мимоволі відступається від своїх прагнень та світогляду під впливом матері.
М а т и
А чи не годі вже того грання?
Все грай та грай, а ти, робото, стій!
В його душі конфлікт добра зі злом закінчується поразкою світла, тому згасає його внутрішній промінь творчості.
На думку автора, людина має прожити життя, відтворюючи певну роль, надану природою, пройти шлях до самого себе, тим самим знайшовши ключ до гармонії. Однак, в більшості своєї люди діють всупереч собі, обрікаючи тим самим себе на духовне падіння, а своїх коханих – на страждання.
Символічним є той факт, що Мавка отримала омріяну душу, адже вона гідно склала свій головний життєвий іспит, кохаючи Лукаша до останнього подиху, пробачивши йому зраду, тим самим виступивши сильнішою та вищою за свого коханого, який навпаки – душу свою загубив, перетворившись на вовкулаку, адже в ньому не лишилося нічого, що робило б його справжньою Людиною.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)