ВСТУП ДО РОЗДІЛУ. ВОЛОДИМИР СОСЮРА. ЯК НЕ ЛЮБИТЬ ТОЙ КРАЙ… ЛІНА КОСТЕНКО. УСЕ МОЄ, ВСЕ ЗВЕТЬСЯ УКРАЇНА

Мета: почати ознайомлення учнів з новим розділом; удосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити виділяти головне, аналізувати, висловлювати свої міркування, інтонацією передавати настрій твору; розвивати зв’язне мовлення, вміння бачити та відчувати красу поетичного слова; виховувати любов до Батьківщини.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Холодно зараз у лісах і лугах.

Холодно зайчикам, лискам, птахам,

Затишно, тепло в класі у нас.

Доброго дня вам, вітаю я вас.

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1.

Робота над скоромовкою

Гра “Дощик”

Діти читають хором.

– Накрапає дощ (тихо).

– Дощ пускається сильніше (голосніше).

– Злива (голосно).

– Дощ слабшає (тихіше).

– Дощ припинився (читання припиняється).

Хитру сороку

Спіймати морока,

На сорок сорок –

Сорок морок.

2. Артикуляційна зарядка

– “Слоник п’є”.

Витягнувши вперед губи трубочкою, утворити “хобот слоника”. “Набирати водичку”, злегка при цьому прицмокуючи.

– “Індик Базікало”.

Язиком швидко рухати по верхній губі – “бл-бл-бл-бл…”.

“Горішки”.

Рот закритий, кінчик язика з напругою по черзі упирається в щоки, на щоках утворюються тверді кульки-“горішки”.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ.

– Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте його назву.

– З творами яких авторів ми ознайомимося в цьому розділі?

– Хто із цих авторів вам відомий?

– Чого навчимося?

– Що нового дізнаємося?

– Що об’єднує твори цього розділу?

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Гра “Рибки”

Самостійне мовчазне читання учнями вступу до розділу

– Що говориться у статті про художників? про письменників?

– На що слід звертати увагу, читаючи твори розділу?

2. Робота над акровіршем

– Прочитайте акровірш. Відгадайте загадку.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині край.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

М. Чернявський

– Україна – це наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми народилися, уперше побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову, відчули любов і ласку – це наша найдорожча у світі Батьківщина.

Їй присвячують свої вірші українські поети.

3. Робота над віршем В. Сосюри “Як не любить той край…”

1) Виразне читання вірша вчителем.

– Чи сподобався вам вірш?

– Які почуття він у вас викликав?

– Які картини ви уявляли, слухаючи його?

2) Робота в парах.

Підготовка до виразного читання вірша

– З якою інтонацією, у якому темпі будете читати вірш?

– Які слова слід виділити голосом?

3) Виразне читання вірша учнями.

– Скільки речень у вірші?

– Які це речення за інтонацією?

– А за метою висловлювання?

– Які почуття передає поет у вірші?

– Чим він захоплюється?

– Яким він описує людське життя? З чим його порівнює?

4. Фізкультхвилинка

5. Робота над віршем Ліни Костенко “Усе моє, все зветься Україна…

1) Виразне читання вірша вчителем.

– З яким почуттям поетеса пише про красу рідної землі?

2) . Робота в парах. Словникова робота.

Читання учнями тлумачення слів.

3) Гра “Бджілки”.

Самостійне напівголосне читання вірша учнями

– З якою інтонацією, в якому темпі будете читати вірш?

– Де зробите найбільшу паузу?

– Які слова прочитаєте з більшою силою голосу?

4) Виразне читання вірша учнями.

– Які почуття охоплюють поетесу при згадці про рідну Україну?

– Що постає в її уяві?

– Якою є ця краса?

– Як ви розумієте останній рядок вірша?

5) Гоа “Добери риму”.

Краси – … (ліси).

Дива – … (незрадливо).

Явори-…(говори).

Україна – … (нетлінна).

V. ПІДСУМОК УРОКУ

– Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

– Що було найцікавішим?

– З яким настроєм завершуєте урок?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити напам’ять вірш, що сподобався (с. 60-62).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ВСТУП ДО РОЗДІЛУ. ВОЛОДИМИР СОСЮРА. ЯК НЕ ЛЮБИТЬ ТОЙ КРАЙ… ЛІНА КОСТЕНКО. УСЕ МОЄ, ВСЕ ЗВЕТЬСЯ УКРАЇНА