Вплив творчості Вергілія на розвиток давньоримської літератури
Схвальна оцінка сучасників, Горація та Овідія. Перекладе на “Енеїда” за античних часів
Давньогрецькою мовою. “Енеїда” стала головною книжкою для шкільної молоді у Римі. За “Енеїдою” складалися коментарі та словники. Римські поети Валерій Фланк, Стацій наслідували твори Вергілія. Високу оцінку твори Вергілія отримали у самого Октаніана Августа та його найближчого друга Мецената. Мозаїчне зображення Вергілія з музами Кліо та Мельпоменою у віллі знатного римлянина у Північній Африці є свідченням любові й пошани до видатного
Сучасники називали його римським Гомером. Слова “Енеїди” ще за античних часів стали афоризмами (наприклад: “Бійтесь данайців, що приносять дари”( Вергілій). “Енеїда” за багатством і різноманітністю змісту иа поступається обом поемам Гомера”
Перекази і наслідування “Енеїди”Вергілія. Найвідомішими
Передренесанс “Божественна комедія” Данте Аліг’єрі зазнала значного впливу творчості Вергілія, зокрема “Енеїди”. Частина “Божественної комедії” “Пекло” багато в чому співвідносна з книгою ІV “Енеїди”, мандрівкою Енея до царства мертвих. Образ Вергілія використаний як образ провідника, мудрого наставника, порадника й рятівника для поета, що проходить колами Пекла.
Доба Відродження Твори Вергілія були взірцем для Франческо Петрарки (поема “Африка”), Торквато Тассо (“Визволений Єрусалим”), Ронсара (“Франсіада”), Камоенса (“Лузіади”). Гуманіст Скалігєр утвердив славу Вергілія у теоретичній праці “Поетика”. Мислитель і теоретик літератури Мішєль Монтень вшанував Вергілія у праці “Проби”. Травестія на тему “Енеїди” італійського митця Дж. Лаллі й француза Пьєра Скаррона.
Література XVІІ-XVІІІ ст. у Європі Вергілієве відлуння знаходимо у творах Мільтона (“Втрачений рай”), Вольтера (“Генріада” Клопштока (“Мессіада”). Видатні теоретики і практики класицизму Нікола Буало та Пьєр Расін шанували Вергілія. Високу оцінку творчості Вергілія дав Гоголь у “Естетиці”, але підкреслював вторинний характер творів(вбачав у них наслідування Гомера та інших грецьких поетів.) В Англії та Німеччині XVІІІ ст. почали виступати проти культу автора “Енеїди”. Наприкінці XVІІІ ст. Іваном Петровичем Котляревським, відомим українським поетом, створено травестію “Енеїда”(травестія – жартівлива поезія, що є комічною переробкою, “перелицюванням” творів із серйозним, навіть героїчним змістом). “Петріада” – Ломоносова, “Росіада”Хєраскова.
Віктор Гюго переклав уривки з “Енеїди” та “Георгік” і вважав Вергілія своїм “божественним учителем”. Анатоль Франс в ” Острові пінгвінів” зобразив Вергілія стійким прихильником античного світу. Вергілію присвячені вірші О. Пушкіна, В. Брюсова(видатних російських поетів) та французького поета Мільвуа. Травестії М. Осиповата О. Котельницького.
Підсилення інтересу до Вергілія, визнання його новаторства та виключності таланту. Перекладають твори Вергілія видатні митці межі XІX-XX ст. (Поль Валері переклав “Буколіки” французькою.)
Цікавить Вергілій відомого французького поета Поля Клоделя, італійця Джозуе Кардуччі, новатора англійської поезії Томаса Стєрнза Еліота(написав статтю “Вергілій і християнський світ”). Український поетнеокласик Микола Зєров переклав “Енеїду” українською мовою, але збереглися лише ті фрагменти, які він передав у листах до дружини(рукопис перекладу був знищений у сталінських концтаборах). Йому ж належить і сонет “Вергілій”. Захоплювався Вергілієм і поетнеокласик Павло Филипович. Вірш “Енєй і Дідона” написаний Й. Бродським. Австрійський письменник Герман Брох став автором роману “Смерть Вергілія” (1945 р.) Серед перекладачів творів Вергілія українською мовою Борис Тен, Михайло Білик, Микола Зеров. Дослідники творчості Вергілія, автори монографій О. Лоссв, С. Шервинський, С. Оферов, Л. Скорина, В. Топоров, Д. Затонський, І. Кочур, О. Гальчук, Й. Кобів та ін.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)