Волт Вітмен Вірші

Волт Вітмен
Вірші
Перекладач: Василь Мисик
Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990
О капітане!
О капітане! Батьку! Страшна скінчилась путь!
Всі бурі витримав наш корабель, сміливців лаври ждуть.
Вже близько причал, і радо кричать нам люди, і дзвони дзвонять,
І дивляться всі на могутній кіль, на бриг одважний і грізний.
Але… О серце! Серце! Серце!
О кров червона! Кров!
Де батько впав на палубі,
Упав і захолов!
О капітане! Батьку! Встань і кругом подивись!
Для тебе дзвони й горни звучать, для

тебе стяги звились,
Для тебе квіти, й вінки в стрічках, і натовп на узбережжі,
Тебе, колишучись, кличе він, тебе побачить жадає!
О, зляж мені на руку!
Який це сон зборов
Тебе, о батьку мій, що враз
Ти впав і захолов?
Мій капітан безмовний, уста німі, похололі,
Не чує він моєї руки, лежить без пульсу, без волі.
В порту безпечно стоїть корабель після тяжкої дороги.
Скінчив наш бриг шалений біг, добився перемоги!
Дзвоніть, радійте, береги!
А я в жалобі знов
Піду туди, де батько мій
Упав і захолов.
Ефіопія вітає прапор
Хто ти, стара, скажи нам? Ти тінь чи ти людина?
Тюрбан
на білій вовні, кістляві босі ноги.
Чом прапор наш вітаєш, уставши край дороги?
(Під соснами рідкими у Кароліні йшли ми,
I от ти вийшла, чорна, з похиленої хати,
Де вів до моря військо наш генерал завзятий).
“Літ сотня, пане, буде, коли недобрі люди
Мене в батьків забрали на муки та на горе,
Як лютий рабовласник повіз мене за море…”
Лиш це вона сказала – і цілий день стояла,
Хитаючи тюрбаном, поводила очима
I прапори вітала, що пропливали мимо.
Що знаєш ти, о жінко, стара, страшна чужинко?
Чом ти своїм тюрбаном здивовано хитаєш?
На те, що бачиш нині, чи те, що пам’ятаєш?
Геть розмови про війну!
Геть розмови про війну! Геть і війну саму!
Зникни назавжди з-перед очей моїх вражених,
видовище почорнілих знівечених трупів!
Це розгнуздане пекло й потоки крові – вони для
диких тигрів та вовків із висунутими
язиками, а не для людей із розумом!
Свій похід натомість починай, Індустріє!
Виводь свої безстрашні армії, Техніко!
Свої вимпели, Праце, випускай на вітер!
Сурмu в свої горни голосно й дзвінко!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Волт Вітмен Вірші