Михайлічко Оксана Вірші

Оксана Михайлічко
Жінка-море
Я жінка-море:
Буваю різна –
Часами лагіда та ніжна,
А інколи, – яка ж неспокійна!
Але так хочу в одночас
Для Тебе бути
Сильна і покірна……
Моя мрія
Хочу бути для тебе криницею,
Кристально чистою водицею,
Зеленою ялинкою,
Гарною українкою,
Калинкою, що цвіте при дорозі,
Бузком, що чарує при дорозі,
Радістю і смутком,
Важливим в житті здобутком,
Другом і коханою,
І завжди жаданою!
Мамі
Пролетіла птахом
Молодість моя.
На порозі хати
Зрілість

золота.
Тільки ти
Як завжди молода,-
Моя мати!
Ніжна чарівна.
Потребую я поради,
А часами щирої розради –
Знаю розженеш
Руками всі тривоги,
Мов ті хвилі,
Розійдуться
Всі мої невзгоди;
Та нема тебе
Давно зі мною,
Але серце, думка
Лине за тобою!
Ми зустрілися знов…..
Ти прийшов –
Вже не чекалось,
Не надіялось, не кохалось.
Звідки знаєш мене ти так добре?
Певно в іншому стрічались,
Разом мріяли, жили, кохались.
Плину часу пройшов….
Яке щастя ми зустрілися знов…..
Про що співають наші пісні
Одна пісня співає:
Все минає,
Вічного

кохання немає.
Одна любов в житті –
Це казка, так не буває!
А друга їй відповідає:
Інколи одна зустріч
Все в житті міняє.
Лебедина вірність
По між двох, мов символ, сіяє.
А третя розкаже, про щось сокровене.
Неважо де Ти, важливо є Ти!
Прийди – приголублю, вернись – зацілую,
І море щастя в житті подарую!
Суєта-суєт
Життя моє не зупинити, –
Немаю часу бо спішу….
Та мушу інколи спинитись,
Осмислить, як же я живу?
Робота, дім – все по спіралі,
В круговороті суєти,
А де гармонія? Немає?!
Немає часу, немає з ким?……..
Ангел
Де мій ангел синьоокий,
Що приносить мені спокій?
Ти навчив мене любити –
Зелений чай з жасмином пити.
Краплинка щастя
Побудь зі мною ще хвилинку!
Я дам тобі щастя краплинку!
Нічого не буду питати,
Кохати і ще раз кохати,
А потім в небо злітати –
Для тебе зірочкою стати!
А що тобі подарувати?
– квіти в полі?
– чайки в морі?
– просто зорі?
А може серце своє,
Що вміє чекати,
Тебе одного лишень
Так щиро кохати?
Кольори моєї радості
Серед тисячі сірих облич
Мені світить сонце –
Ти ж поруч стоїш!
Ти велика радість моя,
Така як небо голуба,
Така як квіти лиш у травні,
Як поцілунок! Ось яка!
Що зігріє моє серце
Холодний лютий за вікном,
Проте душа цвіте весною,
Хоч ти пішов…..
Хоч іншу вже знайшов.
Твоя усмішка є зі мною…
Усмішка твоя
Липень – чарівна пора!
Я їду додому,
Але не сумна.
Зі мною очі твої волошкові,
Усмішка твоя чарівна,
Яка ти прекрасна, любове моя!
Діалог з собою
Кажуть: ти мусиш бути сильна.
А де ти? Ти прийдеш?
Ти мені допоможеш?
Кажуть: ти мусиш бути розумна.
А хто ти, мій строгий вчитель?
Кажуть: ти мусиш бути терпляча,
А де твої руки сильні?
Кажуть: ти мусиш жити, любити!
Я знаю! Тому я шукаю,
Тому я чекаю,
Тому я так часто страждаю!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Михайлічко Оксана Вірші

Categories: Твори з української літератури

Links