Володимир Маяковський “Я Вам розповім про час і про себе”
Володимир Маяковський… Ще в раннім дитинстві він входить у нашу читацьку свідомість. Перші свої самостійні кроки ми робимо, звіряючись по вічному: “Що таке добре і що таке погано?”. Тоді це було для мене чимсь величезним, незрозумілим і нескладним. На наступне сприйняття поезії Маяковського вплинуло сформоване про нього подання як про поета – співака революції. І це відповідає дійсності, тому що навіть у самих ліричних добутках поруч із щиросердечними переживаннями поета присутні червоні кольори – кольори революції:
У поцілунку
В. Маяковський був “кольорами кращих людей, двигуном двигунів, сіллю солі землі”. Люди пишаються його ім’ям, пишаються навіть тим, що він жив на нашій планеті і був часточкою людства. Так, ним неможливо не пишатися! Маяковського можна любити або не любити, розуміти його ідеї або бути їхнім супротивником. Але те, що дійсно гідно поваги, – глибина почуття, сталість, відданість ідеї – незмінно є присутнім у його віршах. Основна проблема виховання людини – це проблема віри, ідеалів, святинь,
У них він розкриває свої почуття, думки. Дійсно, він віддав “свою дзвінку силу поета” народу і революції. Воістину В. В. Маяковський – поет і борець. Його злободенна, гнівна, кипляча, що бризкає жовчю сатира, на жаль, актуальна і у наші дні. Необхідно відзначити, що Маяковський – поет, що далі всіх заглядав у майбутнє і “приділяв” увагу своїм нащадкам. І поет виявився прав: його вірші, пройшовши крізь час, не знецінилися, а його “дзвінка сила поета” як і раніше нагадує людям, яке місце і сьогодні займає творчість поета і громадянина В. В. Маяковського у літературній спадщині.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)