Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Вільям Ірлс Транспортна проблема
Вільям Ірлс Транспортна проблема
Вільям Ірлс
Транспортна проблема
Переклад на українську мову:
1) чорновий – ПроЛінг Офіс, Плай v.4.1. (див. статтю про нього)
2) чистовий – Володимир Ільницький, (кінець лютого 2007р).
Редагування №1: Михайлина Косак. 11 з 15 зауважень враховано.
[Передмова]
Використовуючи форму гротескуi, американський письменник-фантаст показує, до яких згубних наслідків може призвести бездумна “машинізація”, що охопила в останні роки багато капіталістичних країн
[Дата й автор цієї передмови невідомі. Але стиль схожий на радянський.
X x x
Девіс звернув з 42-й вулиці на третю швидкісну смугу, до старого Рокфеллерівського центру [хмарочос на о. Манхетен, 1931-40] ,
Спустився четвертим переїздом і загальмував на четвертому ярусі. Він затримався на мить, перш ніж вийти з машини, намагаючись віддихатися: навіть у машині, при посилено працюючих фільтрах чадного газу, повітря було жахливе. Потім нап’яв протигаз і вийшов, ударивши своїми лівими дверцятами об
– Так йому й треба, коли вже вийшов за свою лінію, – пробуркотів Девіс. І відскочив убік. “Мустанг Мах-5″ промчався повз, обігнув ріг і шугонув естакадоюii. Девіс послав йому вслід прокляття.
Потім висунув голову між машинами, перш ніж кинутися бігцем до ліфту на протилежному узбіччі. Ліфтер, з’явившись начебто з-під землі, спробував зажадати звичайну плату, але відступив, коли Девіс показав йому значок Керуючого Рухом. Ліфтер схилився в знак поваги й так і залишався, поки Девіс пробігав повз.
Його кабінет розміщувався в нижньому поверсі Управи Доріг і Руху. Коли він вийшов з ліфта, у світлиці (=холі) було повно пилу, а в дальшому її кінці люто стукотів повітряний (=пневматичний) молоток. Людина з молотком була вдягнена в блакитний комбінезон Відділу Дорожнього Будівництва. Девіс згадав, що обхідна смуга на другому ярусі 57-ї Східної вулиці повинна зрізати ріг будинку, але не очікував, що це відбудеться так швидко.
Одна стіна кабінету була зірвана. Там вкладали сталеві фермиiii для дорожнього полотна. Інші робітники кріпили їх до бетонної підлоги, заганяючи в неї магнітні заклепки. Один з робітників хотів відігнати Девіса, але той показав йому свій значок.
– Тут поки що ще мій кабінет.
Від столу аварій йому помахав рукою Лейнген, Девіс пройшов побіля, показав значок, і Лейнген хитнув головою. Він вже звільнився від чергування і добре виглядав.
“Щастить же йому, він буде вдома через три години, якщо зуміє…”
Звіт про аварії був жахливим: на 4.3 відсотка більше, ніж учора. Сімнадцять вбитих на одній лишень естакаді: в районі будівлі ООН. Девіс набрав номер.
– Дорожня служба, – сказав голос на іншому кінці дроту.
– Говорить Керуючий Рухом. Надішліть крутняк (=вертоліт). Хочу помилуватися містом з повітря. – Він переглянув ще кілька повідомлень. Два зіткнення на п’ятому ярусі Таппанського мосту. І тут і там “форди” позаминулого року випуску. Таким взагалі не можна з’являтися на дорогах. Він зателефонував у Відділ Арештів:
– Всі “форди” позаминулого року геть з вулиць!
– Так.
Він стежив за червоними крапками на табло: це були “форди”. Їх зганяли з вулиць, захаращуючи бічні естакади. Він вивів на дисплей огляд з телекамери на одній з дільниць. Скупчені машини, бульдозери, що зіштовхують їх в купу все тісніше…
Шум довкола нього зростав. Зі стелі почали сипатися шматки обличкування.
– Поставте захисний екран, – наказав він. Йому не відповіли, й він глянув на робітника, що заганяв заклепки в підлогу. “Джонса нема, – подумав він раптом. – Ферма стоїть там, де був його стіл. Без Джонса буде тужливо…”
– Це нетерміново, приятелю, – сказав йому робітник. – Якщо вам потрібен екран, замовте його у Відділі Будівництва.
Девіс подивився на годинник. Починався третій пік. Немов за сигналом, будинок затремтів: представники “середнього класу” кинулися у своїх “лінкольнах” і “мерседесах” на свою непомітну роботу в непомітних маленьких установах.
Головний телефон задзижчав. Директор.
– Слухаю, сер, – відгукнувся Девіс.
– Девіс? – мовив тремтячий голос. (“Умри, старий мерзотнику”, – подумав Девіс.) – Рівень аварій знову підвищується.
– Дороги забиті, сер.
– Ви Керуючий. Зробіть що-небудь.
– Нам потрібні нові дороги. Лише ви можете наказати їх збудувати.
– Будувати ніде. Але рух не повинен зупинятися. Робіть те, що зобов’язані робити. – Голос перейшов у судому кашлю. – Коли Директором станете ви, то ви й будуватимете дороги.
– Так, сер. – Девіс вимкнувся. Гаразд, поки що він повинен підтримувати рух на вулицях.
– Крутняк прибув, – сказав внутрішній телефон.
– Сміт! – гукнув Девіс, і помічник глянув на нього від головного табло. – Ви залишитеся за мене.
Він рушив до ліфту; шляхом на 10-й поверх встиг отримати нову інформацію.
– Велика затичка (=пробка) біля статуї Волі [встановлена на о. Волі біля входу в приплав (=гавань) Нью-Йорку в 1886; 93.5м (постать жінки = 46,4 м), 254т]
– прогавкав диктор. – Сімнадцять автомобілів і шкільний автобус. Ушкоджено конструкції на п’ятому ярусі швидкісної траси до Янкі-Стадіону. Аварія в Іст-Сайдіiv, вулиці четверта, дев’ята й тринадцята… – Девіс вимкнув приймач. Справи були навіть гірші, ніж він думав.
Він вийшов на дах і заскочив на очікуючий його крутняк.
– Затичка з п’ятдесяти машин на четвертому ярусі, Янкі-Стадіон! – кричало радіо в крутняку.
– Злітай! – кинув він пілотові й подивився на машини, що неслися за краєм даху.
“Я міг би протягнути руку й доторкнутися до них – і руку мені відірвало б на швидкості сто миль на годину…”
Він закашлявся. Бо завжди забував надягти протигаз на час короткого пробігу від ліфту до крутняка, й це завжди позначалось на його легенях.
На щастя, смог [амер.: smog; густий туман з димом і кіптявою] у цей ранок не був густим, і він бачив під собою сіру пляму Манхетена. На півдні можна було розрізнити шпиль Емпая Стейтс Білдінг, [англ.: (це моє припущення Empire State Building – Будівля “Імперського Штату” (назва штату Нью-Йорк); хмарочос на о. Манхетен, 1930-31]
Що здіймав сорок поверхів над чотирьохпелюстковою розв’язкою, а ще далі виднілися вежі Торгового Центру [110-поверхові башти-близнюки, 412м; 1971-73; 11.09.2001 повністю знищені атакою терористів-смертників: пасажирськими літаками] й величезна брила Гаражу, поруч з яким вони здавалися пігмеями [фото Манхетена до 2001:
{Манхетен. Південний край. З заходу омивається водами ріки Гудзон, зі сходу – Іст-рівер. Ліворуч: хмарочоси-близнюки – 110-поверхові вежі Центру міжнародної торгівлі [вони здаються майже вдвічі більшими від будь-чого іншого]; праворуч, на задньому плані – Бруклінський міст.}
– Праворуч, – наказав він пілотові. – Вздовж ріки й нижче.
На перехресті біля Пірсуv-90 була затичка, й він побачив, як туди пікірує крутняк, підчіплює знівечені машини магнітом і переправляє їх через ріку, щоб скинути біля переробного депо в Нью-Джерсі.
Девіс зателефонував Директорові, побачивши купи уламків, що нагромаджуються перед трьома величезними дробарками в складі. Дробарки перетворювали розбиті “форди” і “б’юіки” у трифутові пакети знівеченої сталі й випльовували їх на баржі. Потім баржі відтягувались буксирами з Лонг-Айлендської протоки до нового ракетного порту. При повній своїй швидкості дробарки не встигали. Кожна переробляла за годину лише двісті машин, і в пікові години вони не могли впоратися.
– Слухаю, Девісе, – прорипів голос Директора.
– Чи можете ви зателефонувати в Об’єднану Сталь? – запитав Девіс. – Нам потрібна ще одна дробарка.
– Навіщо?
Девіс гнівно відімкнувся.
Досвідченим поглядом він оцінив рух на мосту Джорджа Вашингтона. Машини йшли з інтервалами по вісімдесят футів, і він наказав їм зблизитися до сімдесяти двох. Це було майже те ж саме, що добудувати додатковий ярус…
Проїзна частина над пірсами була забита, й дим від кораблів здіймався між двома дванадцятисмуговими ділянками. Девіс побачив, як якась вантажівка, заповнена предметами, схожими на сталеві сейфи, отримала удар від “кадилака”, перевалилася за край шляху й хряснула на сто футів – п’ять ярусів – униз, до самої землі. Сейфи розліталися в усі боки, зіштовхуючись з машинами на всіх ярусах. Навіть з висоти двохсот футів Девіс чув зойки гальм і вибухи машин, що зіштовхуючись спалахували. Він викликав Контроль.
– “Швидку допомогу” на Причал 46, всі яруси, – наказав він.
І посміхнувся. Завжди приємно першим повідомити про аварію. Це показує, що ти в формі. Якось він повідомив за ранок про чотири – це був рекорд. Але тепер за такі повідомлення запроваджені премії, і співробітникові Руху рідко вдається виявитися на місці вчасно. Раніше про аварії на шляхах повідомляла поліція, але зараз вона надто зайнята полюванням на порушників.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)
Схожі твори:
- Вільям Батлер Єйтс Великдень 1916-го Вільям Батлер Єйтс Великдень 1916-го Перекладач: В. Коротич Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. Я надвечір побачив їх – Життєрадісно йшли сюди Від торгових рядів своїх Між старих кам’яниць ряди. Я, проходячи, їм кивав І казав...
- Вільям Гібсон Джонні Мнемонік Вільям Гібсон Джонні Мнемонік З англійської переклав Володимир Влад Я поклав пістолет в сумку “Адідас” і обклав чотирма парами тенісних носків; це зовсім не мій стиль, але саме те, що мені потрібно – якщо вони думають, що ти працюєш грубо, будь технічним, якщо вони думають, що ти працюєш технічно, будь...
- Вільям Тенн Недуга Вільям Тенн Недуга – У сріблястій місячній імлі Науково-фантастичні оповідання та повісті Київ, “Веселка”, 1986 Вперше цей твір було опубліковано на http://www. ukrcenter. com Переклад Лариси Боженко – Відкриття зробив росіянин Микола Бєлов, який і повідомив про це на зореліт. Бєлов натрапив на свою знахідку миль за шість від корабля...
- “Перемогти в собі звіра – це особиста проблема героя чи вічна проблема кожної людини?” Педро Кальдерон є відомим іспанським драматургом епохи бароко. Серед відомих у всьому світі творів цього письменника найбільшої популярності набула п’єса “Життя – це сон”, сюжет якої став яскравим прикладом духовної еволюції людини. З головним героєм цього твору принцом Сехисмундо ми зустрічаємось у вежі, де його тримають як небезпечного звіра. Тримають...
- Вільям Шекспір Сонети Вільям Шекспір Сонети Перекладач: Дмитро Паламарчук Джерело: З книги:Шекспір, Вільям. Вибране. – К.: Школа, 2003 2 Як сорок зим, суворі й невмолимі, Чоло твоє поріжуть молоде, А врода юності більш не цвістиме І вже зів’ялим листом опаде,- Що скажеш ти, де молодості шати? Слова: “Я зберігав недбало їх” Ганебним будуть...
- ВІЛЬЯМС, Вільям Карлос (1883 – 1963) ВІЛЬЯМС, Вільям Карлос (Williams, William Carlos) (17.09.1883, Резерфорд, шт. Нью-Джерсі – 04.03. 1963, там само) – американський письменник. Народився у сім’ї вихідців з різних країн: батько Вільямса походив з Англії, мати – з Пуерто-Рико. До 14 років хлопчик навчався у школі в рідному Резерфорді, а опісля його...
- Голдінг Вільям Володар мух (скорочено) У море після катастрофи впав літак. На острові опинилися підлітки. Товстун в окулярах, хворий на астму; стрункий вправний Ральф. А ще Джек, що знається на полюванні. І з ними безліч малюків. Діти вирішили чекати на порятунок та жити за правилами. Вони влаштовують збори, багато кажуть про те, як повинні жити...
- МОРРІС, Вільям (1834 – 1896) МОРРІС, Вільям (Morris William – 24.03.1834, Волтомстоу – 03.10.1896, Лон-дон) – англійський письменник. Морріс народився у заможній сім’ї. Його батько буз маклером і досить успішне провадив свої справи. Дитинство Морріса проминуло у мальовничому графстві Ессекс. Тут, у невеличкому містечку Волтомстоу, розташованому неподалік від Еппінгського лісу, майбутній письменник...
- Вільям Теккерей Ярмарок Суєти Вільям Теккерей Ярмарок Суєти ПЕРЕД ЗАВІСОЮ Коли Лялькар сидить на кону перед спущеною завісою і дивиться на Ярмарок, що вирує круг нього, його опановує глибока, задумлива меланхолія. Тут, куди не глянь, їдять і п’ють, закохуються і зраджують, сміються й плачуть; тут тобі й курять, і шахрують, і б’ються, і цигикають...
- Вільям Шекспір Приборкання норовливої Вільям Шекспір Приборкання норовливої (Переклад Юрія Лісняка) ДІЙОВІ ОСОБИ У ВСТУПІ: Крістофер Пройд, лудильник. Шинкарка в сільському шинку. Лорд. Лордів паж, перевдягнений на даму. Перший ловчий Другий ловчий Перший слуга при лорді. Другий слуга Третій слуга Перший актор із трупи мандрівних акторів. Другий актор Інші ловчі, слуги та актори. Прислуга...
- ЛЕНГЛЕНД, Вільям (бл. 1330 – бл. 1400) ЛЕНГЛЕНД, Вільям (Langland, William – бл. 1330, Шропшир – бл. 1400, Лондон) – англійський поет. Ленгленд є автором алегоричної поеми “Видіння про Петра Орача” (“The Vision of Piere the Plowman”), найвизначнішої пам’ятки морально-дидактичної поезії XIV ст. Біографічні відомості про автора “Видіння” вкрай скупі і їх...
- О. ГЕНРІ (справжнє ім’я й прізвище Вільям Сідней Портер) (1862-1910) Американський прозаїк О. Генрі (справжнє ім’я й прізвище Вільям Сідней Портер) народився 11 вересня 1862 року в Гринсборо, штат Північна Кароліна. Він є автором понад двохсот вісімдесяти оповідань, скетчів, гуморесок. Життя Вільяма Портера було нерадісним від самого дитинства. У три роки він втратив матір, а батько, провінційний лікар, ставши...
- СТАЙРОН, Вільям (нар. 1925) СТАЙРОН, Вільям (Styron, William – нар. 11.06.1925, Ньюпорт-Ньюз, шт. Віргінія) – американський прозаїк. Стайрон народився у Віргінії у 1925 р. Під час Другої світової війни він служив у морській піхоті. У 1947 р. Стайрон закінчив університет Д’юка у Даремі (шт. Північна Кароліна). Перший його роман – “Зникаю в...
- ШЕКСПІР, Вільям (1564 – 1616) ШЕКСПІР, Вільям (Shakespeare, William – 23.04.1564, Стратфорд-на-Ейвоні – 23.04.1616, там само) – англійський драматург, поет. Вільям Шекспір був старшим сином і третьою дитиною у сім’ї Джона Шекспіра і Мері з роду Арден. Предки Шекспіра упродовж століть мешкали в околицях Страт-форда, займаючись хліборобством. Родина Арденів була доволі заможною,...
- ВОРДСВОРТ, Вільям (1770 – 1850) ВОРДСВОРТ, Вільям (Wordsworth, William – 07.04.1770, Кокермаут – 23.04.1850, Рідл-Маунт) – англійський поет. Водсворт народився у невеликому містечку, розташованому у графстві Кемберленд. Батько Водсворта був юристом. Після закінчення Хокшидської драматичної школи вступив у Кембридж. В університеті відразу ж привернув увагу викладачів видатними здібностями у царині науки. Після...
- ГОЛДІНГ, Вільям (1911 – 1993) ГОЛДІНГ, Вільям (Golding, William -19.11.1911, Коламб Майнор, Корнуолл -19.06.1993, Лондон) – англійський письменник, лауреат Нобелівської премії 1983 р. Навчався у граматичній школі Мальборо та Браненозькому коледжі в Оксфорді. Історик за освітою, Голдінг працював у невеликих театральних трупах актором, постановником і писав для них п’єси. Був учителем. У...
- ВІЛЬЯМ ГОЛДІНГ ВІЛЬЯМ ГОЛДІНГ (народився у 1911 р.) Якщо приходить лихо, причина його лише в тому, що людина за природою своєю – звір… і єдиний ворог людини – в ній самій. Вільям Голдінг Патріарх із Солсбері, як я тоді про себе охрестила Голдінга, дивлячись на його довгу і сплутану бороду кольору вицвілої...
- Вільям Шекспір Монолог Улісса з драми “Троїл і Крессіда” Вільям Шекспір Монолог Улісса з драми “Троїл і Крессіда” Перекладач: Микола Лукаш Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990 Агамемноне, Великий вождь, міцна підпоро греків, Ти наше серце, і душа, і дух, Якому всі ми мусимо коритись I мислю, й ділом, – вислухай Улісса. Я схвалюю цілком промови ваші,...
- ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР (1564-1616) Творчість Шекспіра, якого видатний російський критик В. Бєлінський назвав “яскравою зорею й урочистим світанком ери нового, справжнього мистецтва”, є найвищим досягненням європейської літератури доби Відродження. Якщо могутня фігура Данте позначає собою початок Ренесансу, то титанічна фігура Шекспіра вінчає його кінець і увінчує його в історії світової культури. Спадщина його...
- ФОЛКНЕР, Вільям Гаррісон (1897 – 1962) ФОЛКНЕР, Вільям Гаррісон (Faulkner, William – 1897, Нью-Олбані, шт. Міссісіпі – 06.07.1962, Оксфорд, шт. Міссісіпі) – американський письменник, лауреат Нобелівської премії Народився на Півдні Америки у штаті Міссісіпі, з яким була пов’язана історія його сім’ї. Більшу частину свого життя провів саме тут, у містечку Оксфорд. Історія та...