Викриття марнославства буржуазії
Шкільний твір за комедією Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич”. П’єса Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” була написана на замовлення короля, обуреного хвалькуватою поведінкою турецького посла. Але драматурга передусім хвилювала доля власної країни, і тому він вийшов далеко за рамки королівської пропозиції, написавши комедію, яка стала пародією на буржуа і дворянство тогочасної Франції. Головна дійова особа твору – буржуа Журден, який схиляється перед дворянством і мріє потрапити до аристократичного середовища. Йому
Засліплений зовнішньою привабливістю аристократичного світу, він запрошує до себе надзвичайно дорогих учителів танців, фехтування, музики, філософії. Журден прагне знань, і це добре, але коли б не його безглузде марнославство. Уроки танців йому потрібні не для задоволення, а задля вишуканих поклонів маркізі. Користь від фехтування пан “майбутній аристократ” бачить у тому, що “й боягуз може вбити свого супротивника, а сам завжди зостанеться цілий”. Уроки філософії
Цей представник вищого світу не має жодного уявлення про порядність, бо підносить маркізі Дорімені від свого люблячого серця подарунки обдуреної ним людини. На прикладі образу цього дворянина автор викриває моральне обличчя всієї придворної аристократії, їхню бездуховність та бездушність, розбещеність і безкарність. Саме в образі лицемірного графа Доранта Мольєр показує зубожіння і паразитизм дворянства Франції в XVІІ столітті. Викриваючи їх, опору королівської влади, Мольєр кидає виклик усьому вищому світу, виступає проти неосвічених міщан, які у своїх бажаннях досягти дворянської величі втрачають власне обличчя.