Відповіді до теми: Франко – письменник-експериментатор у багатьох видах мистецтва
І Як можна охарактеризувати вислів І. Я. Франка: “…Малим ще хлопчиною в мамині пісні заслухався я…”?
Пісня, з якою мати ніколи не розлучалася, залишила в душі малого Івана вогник любові до фольклору, що постійно живив його творчість. Найніжніше Іван Франко любив народну пісню. Від нього записано й увійшло до скарбниці музичного фольклору кілька десятків оригінальних народних галицьких пісень. ” 3 ким співпрацював /. Франко, пишучі власні музичні твори?
Перебуваючи у Києві (1885), поет наспівав Миколі Лисенкові кілька своїх
Надзвичайно цінними є й твори, записані від Франка Климентом Квіткою (у 1901 році, 31 пісня) та Філаретом Колессою (у 1912 році, ЗО пісень). 1894 року уЛьвові І. Франко очолив комітет, який централізував музичну фольклористичну роботу. Завдяки ініціативі поета вийшло в світ наукове видання: “Галицько-русі.
1. Що можна сказати про музичний доробок на слова І. Франка?
Він дуже різноманітний: від пісні до опери. У процесі освоєння посіп І. Франка музикою першорядне значення мав вихід з друку збірки “З вершин та низин”. А одним з перших інтерпретаторів лірики Франка в солоспіві бун М. Лисенко. Його твори “Місяцю-князю”, “Не забудь юних днів”, “Оце тая сте жечка”. Але найбільшу музичну славу принесла Франкові його лірична драми “Зів’яле листя”. Крім того, є опера “Золотий обруч” Лятошинського, написана за мотивами повісті “Захар Беркут” і драматична опера Ю. Мейтуса – за мо тивами драми “Украдене щастя”. Перу І. Франка належать 50 наукових праць, присвячених пісні.
2. Чому І. Франко не отримав Нобелівської премії?
У Відні 26 листопада 1915 року професор, доктор філософії Йосиф Застирсщ. написав особистий лист до Королівської Академії у м. Стокгольм. Це був лист до Нобелівського комітету, в якому він пропонував кандидатуру 1. Франка. Бо “наго родження доктора Івана Франка Нобелівською премією матиме велике значеним не тільки для самої України, але також для Східної і Західної Європи”.
Цей лист надійшов до Стокгольма, на жаль, уже тоді, коли питання про пре мію 1915 року було вирішено. У 1916 році кандидатура Франка не розглядалася, оскільки у травні того ж року український поет помер, а Нобелівська премія посмертно не присуджується.