Відображення морально-етичного вчення Христа у творах П. Куліша
Біблія – найвідоміша книга у світі, що перекладена на 1200 мов та наріч і функціонує вже понад 3000 років,- займає незвичайне, особливе місце в культурі людства. Причина цього полягає в її гуманістичних глибинах, у високих моральних цінностях, а також у тому, що багато її книг і розділів є витвором витонченої словесності.
Біблія складається з двох великих частин: Старого та Нового Заповітів. Особливо велике значення для виховання духовності сучасних людей має морально-етичне вчення Ісуса Христа, сконцентроване у його Нагорній проповіді та
Біблія давно стала джерелом натхнення для письменників і мислителів, скульпторів, художників, композиторів, кінематографістів. Вона дає невичерпні зразки сюжетів і мотивів, символів і метафор, фразеології і стилістики. В українській
У поемі ” Енеїда ” І. Котляревський подає описи пекла і раю за народними уявленнями, що, безперечно, навіяні Біблією. Так, у пекло письменник помістив скупих, брехунів, гульвіс, самогубців, лжевчених, пияків, паліїв, ворожбитів, злодіїв – усіх, чиї дії були не відповідними до Божих заповідей.
Ні чванились, ні величались,
Ніхто не знав тут мудровать,
Крий Боже, щоб не догадались
Брат з брата в чім покепковать;
Ні сердилися, ні гнівились,
Ні лаялися і не бились,
А все жили тут люб’язно…
Високими моральними чеснотами володіють героїня іншого твору І. Котляревського – Наталка Полтавка та Маруся з однойменної повісті Г. Квітки-Основ’яненка. Вони шанують своїх батьків, ладні заради них піти на самопожертву.
Т Шевченко в якості епіграфів до поем “Сон”, “Кавказ”, “Великий льох”, “І мертвим, і живим…” узяв слова з Біблії, бо вони співзвучні з ідеями цих творів, підкреслюють їх. Наприклад, посланіе “І мертвим, і живим…” розпочинається висловом із Соборного послання Іоанна (Глава 4, с. 20): “Аще кто речет, яко люблю Бога, а брата свого ненавидит, лож єсть”.
Кобзар з великим натхненням переспівує “Давидові псалми”, бо вони відповідають його мріям та сподіванням:
Діла добрих оновляться,
Діла злих загинуть.
Т. Шевченко сподівається волі, кращого життя для свого народу. Тому в “подражанії” “Ісаія. Глава 35” пише:
І спочинуть невольничі
Утомлені руки,
І коліна одпочинуть,
Кайданами куті!
Не лякайтесь дива, –
Се Бог судить, визволяє
Довготерпеливих
Вас, убогих. І воздає
Злодіям за злая!
Біблійні мотиви часто трапляються і в поезіях П. Куліша, який майже дослівно цитує Святу книгу: “Блаженний, хто туди не ходить, де раду радять нечестивці”, “Благословляє Господь того щедро, хто заповідь його шанує”, “Господи, почуй мій голос, незрячі очі просвіти”, “Блажен, хто помочі шукає в Бога”, “Да буде слава Господа вовіки” й багато інших.
Висновок. Отже, Новий Заповіт – це поетична розповідь про народження, духовний подвиг, смерть і Воскресіння основоположника християнства Ісуса Христа. А “Проповідь на горі”, що вміщена в ньому – шедевр християнської літератури, величний зразок проповідницьких творів, у якому в алегоричній, афористичній формі викладені основні положення християнської моралі, що не втратили свого значення й через тисячоліття. Немає жодного великого письменника, який би хоч раз не звернувся до змісту Біблії. Тому можна із впевненістю сказати, що Святе Письмо мало колосальний вплив на розвиток мистецтва, всього духовного життя українського народу.
Опорні слова й поняття: Біблія, Старий та Новий Заповіт, Нагорна проповідь, Ісус Христос, християнські заповіді, біблійні сюжети й мотиви, пекло і рай, християнська мораль.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)