Яка головна тема картини “Явище Христа народу”

Полотно говорить про важкий вибір життєвого шляху у світі, що обновляється, коли на зміну старим учителям приходять нові. Євангельська тема “Явище Месії” осмислюється як чудо морального перетворення людей, як заклик до звільнення від духовних уз, до викриття всякого виду тиранії й деспотизму. Картина А. Іванова кличе людей до миру, світлу, добру

Дійсно, Олександрові Іванову вдалося створити добуток, що своєю художньою якістю, найглибшою духовністю призиває людей зрозуміти необхідність волі, чистоти й доброти. Не випадково І. Е. Рєпін

писав про картину: “По своїй ідеї близька вона серцю кожного російського. Отут зображений пригноблений народ, що жадає слова волі, що йде дружною юрбою за гарячим проповідником”. Далі він називає це грандіозне полотно “самою геніальною й самою народною російською картиною”.

Так, це дійсно геніальна картина. А. Іванов виявив себе тут як живописець-новатор. Він зробив ривок від рутинного академізму до реалістичного бачення миру: пленерние пейзажі, живаючи натура, класичний композиційний лад, променистий колорит, образи великої узагальнюючої сили й філософської глибини, психологізм

Предмет

картини, як ви вже знаєте, занадто значний. З євангельських місць узяте саме труднейшее для виконання, а саме – перша поява Христа народу. Картина зображує пустелю на березі Йордану. Усіх видніше Іоанн Хреститель, що проповідує й хрестить в ім’я Того, Якого ще ніхто не видал з народу. Його обступає юрба нагих і що роздягаються, що одягаються й одетих, вихідних з вод і готових поринути у води. У юрбі цієї коштують і майбутні учні самого Рятівника. Усе… спрямовуються внутрішнім вухом до мовлень пророка, як би схоплюючи з вуст його кожне слово й виражаючи на особах своїх різні почуття: на одних – уже повна віра; на інші – ще сомненье; треті вже коливаються; четверті похнюпили глави в сокрушеньи й покаяньи; є й такі, на яких видна ще кора й нечутливість серцева

У цей самий час, коли все рухається такими різними рухами, показується вдалині Той Самий, в ім’я Якого вже відбулося хрещення – і тут теперішня мінута картини… І вся юрба… спрямовується або оком, або мислию до Тому, на Який указав пророк. Понад колишні… вражень пробігають по всіх особах нові враження. Дивовижним світлом освітилися особи вибраних, тоді як інші намагаються ще ввійти в зміст незрозумілих слів, дивуючись, як може один взяти на Себе гріхи всього миру. А Він тихою й твердою стопою вже наближається клюдям.

На думку В. В. Розанова, назва картини не відповідає її змісту. Ви згодні із критиком? Ні, фігура Христа, хоча й мала по масштабі, відразу привертає увагу глядача, оскільки зображено на піднесенні, окремо від маси людей. У ньому відчувається внутрішня сила й гармонія, так що не можна погодитися з тим, що “Христос майже не намальований”.

До якого стилю ви можете віднести ці тексти? До публіцистичного, оскільки використовувані тут язикові засоби розраховані не тільки на повідомлення, інформацію, логічний доказ, але й на емоційний вплив. Для першого тексту характерні документализм і разом з тим наявність емоційно-експресивної лексики: нечутливість серцева, похнюпили глави, дивовижним світлом освітилися особи. У другому тексті переважає експресія, яскраво виражена авторська позиція, що проявляється в окличних реченнях, у повторах негативних займенників, у розмовні зворотах.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Яка головна тема картини “Явище Христа народу”