Венесуела
Венесуела для будь-якого мандрівника з Європи є першою країною Південної Америки, оскільки міжокеанські повітряні лайнери звичайно роблять проміжну посадку в її столиці місті Каракасі. Тут же в XVI столітті були засновані й перші іспанські поселення – форпости для подальшого скорення материка. Численні острови Карибського моря й порізана берегова лінія нагадали першим переселенцям про далеку Венецію, що по-іспанськи звучить як Венесуела. Незалежність республіка одержала в 1821 році, у результаті національно-визвольної боротьби під керівництвом
Чисельність населення 23 203 тис. чіл. (1999 р.).
Етнічний склад: іспанці, італійці, португальці, араби, німці, негри, індіанці. 96% всіх віруючих становлять католики, 2% – протестанти. Середня тривалість життя 72,95 років (1999 р.). Рівень грамотності серед осіб старше 15 років становить 91,1% (1999 р.).
Грошова одиниця – болівар;
Налічується понад 2 мільйон іноземців, що проживають без реєстрацій. Столиця – Каракас (2,7 мільйон жителів, із пригородами). Державна Мова – іспанський. Більшість населення сповідає католицизм
Держава в північній частині Південної Америки. Територія-912
У центрі – низовина Оріноко, на Півночі й Північно^-Заході – Карибські Альпи, хребти Кордильера-Ла-Мерида (висота до 5007 м. – пік Болівар), Сьерра-Де-Периха, на Південно^-Сході частина Гвианского плоскогір’я
У Венесуелі формуються й усе більше складні форми урбаністичної організації: агломерації міст, “міські коридори”, розташовані між найбільшими центрами. Це характерно для найбільше урбанизированних і індустріальних країнах
У Венесуелі, наприклад, формуються три мегаполіси, у тому числі між столицею Каракасом і узбережжям. До кінця століття в них буде зосереджено 77% населення Венесуели (на початку 70-х років на займаній ними території проживало 42.6% венесуельцев).
Клімат
Венесуелу називають країною гір, рівнин і лісів. Її можна розділити на чотири различающихся по рельєфі, клімату й рослинності району: гірську область Анд, западину Маракайбо, Льянос (рівнини в басейні рік Апуре й Оріноко) і Гвианское плоскогір’я. У цілому у Венесуелі жаркий субекваторіальний клімат – більше посушливий на північних прибережних територіях і з яскраво вираженим сезоном дощів у центрі країни. Найбільш комфортні для життя помірковано жаркі гірські райони. Останнім часом значно збільшилося економічне значення рівнинної печені Льяноса у зв’язку зі знайденими тут запасами нафти
Середньомісячні температури 25 – 29С. Опадів від 280 до 3000 мм. вгод.
Вологі й змінно вологі ліси, савани, сухі рідколісся
Природні ресурси
Експортуються нафта, нафтопродукти, залізна руда, алюміній, сталь, кава, какао, продукти моря; імпортуються машини й устаткування, сировина й матеріали, сільськогосподарські продукти й ін
У зв’язку з відкриттям на території країни в 1913 р. багатих нафтових родовищ підсилилося проникнення іноземного капіталу, в економіці все більшу роль стали грати американські нафтові компанії
Економіка
Нафтовидобувний сектор переважає в економіці, він становить 1/3 валового випуску продукції, 80% експортних доходів і половину державних витрат. Світове падіння цін на нафту привело до серйозних економічних потрясінь у країні: скорочення валютних надходжень привело до скорочення державних витрат, а скорочення державних витрат привело до зупинки структурних перетворень в економіці. Економічний спад в 1999 р. продовжився, хоча й не в такому ступені як в 1999 р. Уряд уживає зусилля спрямовані на подолання фінансової кризи. Місцева валюта була знецінена на 40% у порівнянні з рівнем 1998 р. Недавно вибраний президент Хьюго Чавес змушений коректувати свої передвиборні заяви й проводити тверду політику спрямовану на захист прав інвесторів
Валовий внутрішній продукт в 1998 р. склав 95 023 млн. діл
Валовий національний продукт в 1998 р. склав 82 096 млн. діл
Ріст ВВП Венесуели в 1994 – 1998 р. (зміни у відсотках до минулого року).
Транспорт
Венесуела розташовує розвитий автодорожньою мережею – 74 тис. кілометрів. У країні 287 аеродромів (з них 7 міжнародних)
Залізниці – 718,4 кілометрів
Державний устрій
Столиця – Каракас
Венесуела – федерація в складі 22 штатів, федерального округу й федерального володіння
Глава держави – президент
Законодавчий орган – двопалатний Конгрес Республіки. Офіційна мова – іспанський
Чисельність збройних сил склала в 1997 р. 75 тис. чіл
Історія
Венесуела відкрита Колумбом в 1498 р., через рік була захоплена іспанськими колонізаторами. В 16 в. територія Венесуели завойована іспанськими конкістадорами, що створили великі земельні володіння (латифундії) з використанням рабської праці, привезених з Африки негрів. В 1821 р. у результаті Війни за незалежність іспанських колоній в Америці проголошена незалежною державою. З 1819 р. по 1830 р. входила в складі республіки Велика Колумбія. В 1854 р. ліквідоване рабство. З відкриттям в 1913 р. нафтових родовищ в економіці країни затвердився американський капітал. З кінця 40-х років до кінця 60-х років країна управлялася диктаторськими режимами
(1 votes, average: 5.00 out of 5)