Великий ліричний поет німецького народу – Генріх Гейне
Популярність і слава супроводжували Гейне ще при житті. Народився Гейне 13 грудня 1797 року. У невеликому німецькому містечку Дюсельдорфе, що, як і Німеччину торкнулися події, пов’язані з війнами Наполеона в Європі. Батьки Гейне, вихідці із третього стану, симпатизували новому. Батько сімейства Самсон Гейне був невдачливим комерсантом, справи його йшли з рук геть погано, але він не переставав вірити, що фортуна подарує йому удачу. За словами сина, до кінця своїх днів батько залишався більшою дитиною, що не помнили про минулий день і ніколи що
У відмінності від батька, мати поета – Бетті Гейне присвячувала себе домашнім турботам і вихованню дітей. Через три роки після народження первістка Гарри, так кликали в сім’ї майбутнього поета, народилася Шарлоту, в 1805р. – Густав і 1810р. – Максиміліан
У сім’ї Гейне особливе значення надавали утворенню дітей. Уже з 4 років Гарри почав відвідувати підготовчу школу. Швидко навчившись грамоті, Гейне багато читав ще в дитинстві. Різні книги побували в нього в руках. В 1807 році перемінивши за порадою батьків ряд шкіл, Гейне став слухачем Дюсердельфского ліцею
Цей
Наприкінці 1834 року трапилася подія, що зіграла особливу роль в особистому житті Генріха Гейне. Він побачив дівчину, що кликали Матильда Миру, дочка простих селян, майже не знала грамоти. Вони незабаром стали зустрічатися й через рік одружилися. 1839 рік почався для Гейне напруженою роботою над великою книгою, головним героєм якої став літературний критик Людвіг Берні. Рукопис був завершений і відправлена Кампе на початку 1840р. Соломон Штраус, чоловік Жанетти Воль, близької знайомої Берні, поширював усно й письмово самі безглузді чутка про поета, і викликав Гейне на дуель, де поет одержав легке поранення в стегно. Незважаючи на поганий стан здоров’я – головні болі й хвороба очей, він разом з Матильдой відправився в Гамбург, що б познайомити її з німецькою ріднею. Гейне перебував у розквіті своїх творчих сил, коли його легке життя вступило у важку пору. У грудні 1844 року вмер неласкавий благодійник поета банкір Соломон Гейне, що заповів поетові сміховинну-незначну суму
1845 р. приніс Гейне нелегку розлуку з Карлом Марксом, висланим з Парижа
Хвороба поета стала прогресувати. Різко погіршилося здоров’я, параліч особи настільки утрудняв мовлення, що, провівши довгі вечори із дружиною, Гейне не міг вимовити не слова. Болісні приступи болю не раз закінчувалися непритомністю. Революцію 1849 року, Гейне зустрів смертельно хворим. Кілька місяців поет провів у лікарні, але параліч прогресував, утрудняючи пересування. У безсонні ночі цього тривожного й гіркого років народжувалася книга за назвою “Романсеро”. Приречений на повну нерухомість, напівсліпий диктував своєму секретареві весь “Романсеро”.
Ця книга помножила поетичну славу поета. В 1856 році хвороба стає всі изнурительнее. Але розум поета залишався ясним, дух – твердим, воля – незломленої. Генріх Гейне вмер раннім ранком 17 лютого 1856г.