Вашингтон Ирвинг (1783-1859)
Вашингтон Ирвинг (1783-1859), “патріарх” американського романтизму, одержав міжнародне визнання насамперед як майстер новели. Шумний; успіх принесла йому пародійно-гротескна ” Історія Нью-Иорка” (1809), приписана якомусь Дитріхові Никербокеру. Події, про які оповідає “літописець”, перемішуючи правду з вигадкою, ставляться на той час, коли Нью-Йорк, селище з капустяними городами, був ще голландською колонією й називався Новим Амстердамом
У збірниках новел, що з’явилися в роки скитаний письменника по європейських країнах,- “Книга
Знамените оповідання “Рип ван Винкль” (з “Книги ескізів”), приписаний тому ж Никербокеру, не раз видавався для дітей. Стародавній мотив чарівного сну з’єднується з легендою про мореплавця Гудзоні, що час
Автор не ідеалізує патріархального минулого, але й не бачить відради в сьогоденні. Романтичне неприйняття тверезого практицизму він переносить на свого героя, що відразу ж помітив, що “замість колишньої незворушності й сонного спокою у всьому проступала діловитість, напористість і метушливість”. Образ Рипа ван Винкля зробився в Америці загальним
Крім цього оповідання, уперше переведеного на російську мову в 1825 році декабристом Н. А. Бестужевим, діти із задоволенням читають казкові й фантастичні новели: “Наречений-примара”, ” Легенда про Сонну Лощину”, “Диявол і Том Уокер”, “Вольферт Веббер, або Золоті сни” і ін. Не можна не згадати й “Легенду про арабського звіздаря” (із книги “Альгамбра”), у якій Пушкін знайшов сюжет для своєї ” Казки про золото петушке”.