В. Дрозд. “Ирій”. Сюжет твору, основна ідея, мотиви
УРОК 60
Тема. В. Дрозд. “Ирій”. Сюжет твору, основна ідея, мотиви.
Мета: удосконалювати вміння аналізувати прозовий твір, визначати його основну ідею, мотиви; розвивати комунікативно-літературні компетентності учнів; виховувати оптимістичні почуття, почуття любові до рідного краю.
Обладнання: літературознавчий словник; конверт, в якому знаходяться написані на смужках паперу імена персонажів II розділу; виписані на дошку фразеологізми; паперові трикутники червоного, зеленого, білого кольорів; картина Юрія Камишного “Голос
Епіграф.
Тільки самого себе не можна відцуратись.
В. Дрозд
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності. Актуалізація опорних знань.
1. З’ясування емоціш. ого стану учнів, готовності до роботи (“Графічний настрій”).
2. Перевірка домашнього завдання:
А) виразне читання уривка, що найбільше запам’ятався;
Б) обгрунтування учнями свого вибору.
(Його можна провести, використовуючи метод ПРЕС:
Я вважаю, що прочитаний мною уривок…
Тому що…
Наприклад…
Отже…)
II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.
1. Повторення змісту
(Довідка. Сюжет – подія або низка подій, які у творі розкривають взаємини між героями, їхні характери і ставлення до персонажів.
Ідея – основна думка твору, його пафосно-емоційний стрижень, ядро задуму автора.
Мотив – елемент сюжету художнього твору. Найближчим до поняття “мотив” у літературознавстві є поняття “тема”),
2. Бесіда за змістом IIрозділу “Вечірня прогулянка по Прію”:
– Чому Михайло Решето боявся закохатися?
– Коли до нього вперше прийшла любов?
– Яке враження справила на Михайла “дівчина з календаря”? Чому?
– Що позитивного й що негативного довідалися ви про тітку Дору?
– Які стосунки були між Федорою та Денисом і їхніми батьками? Чи схвалюєте ви такі взаємини рідних людей? Чому?
– Чи варто було тітці Дорі обурюватися на колишнього односельця Андрія? Чому?
– Яку роль відіграє фраза “не в грошах щастя”?
– Доведіть, що Михайло наділений барвистою уявою?
– Які елементи іронії використав В. Дрозд?
3. Пізнавальне завдання.
(На дошці записано фразеологізми. У конверті – імена персонажів.)
– Поміркуйте, кого із персонажів “химерної” повісті “Ирій” стосуються фразеологізми. Поясніть їхнє значення.
Зелені чортики.
В голові горобці цвірінькають (Андрія Гниди).
Брати ноги на плечі (Михайла).
Вище себе стрибнути.
Од вовчого виття на верби тікати (Тітки Дори).
Лікті гризти.
Подибати навшпиньки (Дядька Дениса).
4. Мовчазне читання розділів “Любовна драма Михайла Решета” та “Перелітні птахи”.
5. Словникова робота.
Корицева – кольору кориці; коричнева.
Пепенка – яблуко сорту Пепіна.
6. Робота в групах за змістом III і IV розділів.
Вчитель роздає кожній групі окреме завдання.
I група: “Уважно прочитайте абзац, який починається словами: “Я раптом подивився на себе збоку…” Які негативні риси помічає в собі Михайло? Чому це його так схвилювало? Чи його самооцінка не надто прискіплива? Що ви порадили б юнакові?”
II група: “Чи помітила Клава душевний стан хлопця, його розгубленість, тривогу, невпевненість в собі? Чим схвилювало дівчину зізнання закоханого у неї Михайла? Як, на вашу думку, до безнадійно закоханих мають ставитися дівчата? Чи спроможна людина, в якої штучно-глибокодумне судження про закоханість, на високі і щирі почуття?”
III група: “Чому з весною Михайла все більше вабить рідне село? Прокоментуйте назву розділу “Перелітні птахи”. Як ви розумієте філософські висновки автора: “Ирій – це країна твого майбутнього”, “Пакуль – це ти сам”? З яким періодом життя людина може асоціювати Пакуль та Ирій? Чому ви та думаєте?”
7. Виступи представників груп.
(Далі вчитель пропонує переформатувати групи таким чином, щоб в кожній новій групі були представники двох інших груп. Для цього вчитель використовує трикутники трьох кольорів. За перший стіл сідають власники трикутників зеленого кольору, за другий стіл – червоного, за третій – білого.)
8. Визначення основної ідеї, мотивів, сюжету повісті В. Дрозда “Ирій”.
9. Робота в групах.
I група визначає основну ідею повісті.
(Пакуль та Ирій – два ключові поняття в цій повісті, в яких закладена життєва мудрість: хоч кожному з нас доводиться покидати рідні гнізда й шукати своє місце у великому світі, водночас ми вічно тяжіємо до витоків, першоджерел – того місця, де Народилися й виросли.)
II група розкриває сюжет повісті.
(Приїзд дядька Дениса в село, уявна розмова Михайла з директором школи, мрія корови Маньки про Ирій, Ирій очима Михайла, розповіді про закоханість хлопця, життя Михайла в сім ї тітки Дори та дядька Дениса, зустріч з Андрієм Гнидою, невдача з лотереєю, ідея будівництва дороги, роздуми про кохання “дівчини з календаря”, “Пакуль – це твій Ирій”.)
III група визначає мотиви повісті.
(Повість “Ирій” – історія втілення мрії головного героя: виїхати із села кудись далеко, в інший світ, такий казковий і звабливий.)
10. Робота з картиною Ю. Камиишого “Голос трави”.
Юрій Камишний пропонує ракурс погляду зблизька. Мабуть, будучи малою дитиною, ви спостерігали за навколишнім світом саме з такої відстані, милувалися чудовими краєвидами.
– Які почуття пробуджує у вас це полотно? Що романтичного в цій роботі? Чи може воно служити ілюстрацією до повісті Володимира Дрозда? Де саме міг Михайло побачити подібну красу?
11. “Коло ідей ” (Учні висувають свої ідеї, записують їх на дошці навколо картини).
12. Рефлексія.
– Що було найцікавішим на уроці?
– Що справило на вас найбільше враження?
III. Підбиття підсумків.
IV. Домашнє завдання.
Повторіть ознаки “химерної” повісті; складіть усний твір-роздум на тему: “Вибрати не можна тільки Батьківщину” або “Тільки самого себе не можна відцуратись”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)