Поєднання реального з уявним, стилістичні прийоми творення химерного світу в повісті В. Дрозда “Ирій”

УРОК 61

Тема. Поєднання реального з уявним, стилістичні прийоми творення химерного світу в повісті В. Дрозда “Ирій”.

Мета: удосконалювати вміння визначати ознаки “химерної прози”, проводити спостереження над художнім текстом; розвивати навички визначення художніх засобів та їхньої ролі у повісті; виховувати почуття гумору, прагнення до самовиховання.

Обладнання: відеозапис пісні “Світлиця” у виконанні В. Зінкевича; фрази з повісті “Ирій”; картина Олександра Кулакова і Наталі Папірної “Дерево життя”.

Хід

уроку

І. Мотивація навчальної діяльності. Актуалізація опорних знань.

1. Перегляд відеозапису пісні “Світлиця” у виконанні В. Зінкевича.

2. Слово вчителя.

– Де б не проживала людина, куди б не закинула її доля, але отой “солодкий і коханий дим” рідного краю має завжди бути присутнім, бо все в житті починається з домівки, з батька-матері. Ніжні слова пісні оспівують батьківську оселю, де проходять найкращі дні життя, де батьки навчали розуму своїх дітей змалечку, щоб вони були добрими не тільки до людей, але й до природи, були обережними в житті.

3. Перевірка домашнього завдання.

(Заслуховування

усних творів-роздумів на одну із тем: “Вибрати не можна тільки Батьківщину”, “Тільки самого себе не можна відцуратись”.)

II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

1. Практикум з теорії літератури.

– Що означає грецьке слово “химерний”?

(Вигаданий, фантастичний, неправдоподібний, дивовижний).

– Як ви розумієте зміст літературознавчого поняття “химерна” повість? Чому повість В. Дрозда “Ирій” відносять до “химерних”?

2. Евристична бесіда.

– Чи повість “Ирій” можна назвати казкою? (Ні, бо йдеться про цілком реалістичні, переважно біографічні, а не казкові події, тільки погляд оповідача на все, що відбувається, філософсько-фантастичний.)

– Поясніть на прикладі повісті “Ирій” зміст поняття “філософсько – фантастична”.

(Цілком реалістичним є прагнення Михайла вирватися з глухого села у великий світ, який уособлює місто, але самою його назвою цього світу – Ирій – автор підкреслює романтику незвіданого.)

– Чому ми не сприймаємо прочитане як брехню чи відвертий глум автора над довірливими читачами?

(Митець веде мову про звичні речі, які в його інтерпретації перетворюються на диво. Тобто, реалізм у “химерній” повісті вдало поєднується з умовністю.)

3. Проблемне питання.

– Чи вважаєте ви, що В. Дрозд щедро й талановито використовує небилицю як основний спосіб створення смішного?

(Учні відповідають методом ПРЕС:

1. Я вважаю, що…

2. Тому що…

3. Наприклад…

4. Отже…)

4. Пізнавальне завдання.

(На дошці записано фрази. Учні повинні вилучити зайву фразу і пояснити свій вибір.

“Зелена корова Манька”, “а в бандеролі, загорнена в газетний папір, – корова Манька”, “мати корову в полі віднесла в череду”, “Манька по черево загрузла в багні”.)

5. Робота в групах.

(Вчитель ділить учнів на 3 групи. Кожна група опрацьовує один із розділів повісті, виписуючи цитати, в яких реальне поєднується з уявним, засоби іронії, гротеску, театральності – із елементами фольклорної, міфологічної поетики.)

6. Звіти представників груп.

(Учні зачитують цитати; трактування згідно з українською міфологією поняття “вирій” (див. урок 59).

7. Творче завдання.

– Спробуйте скласти в стилі “химерної” прози невеличкий розділ про перший день перебування Михайла Решета в місті.

8. Робота з картиною О. Кулакова і Н. Папірної “Дерево життя”.

– Які художні деталі всебічно розкривають назву полотна “Дерево життя”?

– Які образи-символи на ньому ви бачите?

– Чи можна сказати, що картина “Дерево життя” виконана в такому ж “химерному” стилі, як і повість “Ирій”? Аргументуйте свою думку.

9. Рефлексія.

(Учні передають свій стан і настрій від уроку дієсловами теперішнього або майбутнього часу.)

III. Підбиття підсумків.

IV. Домашнє завдання.

Прочитайте оповідання В. Дрозда “Білий кінь Шептало”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Поєднання реального з уявним, стилістичні прийоми творення химерного світу в повісті В. Дрозда “Ирій”