Узагальнення за розділом “Злет людського духу в літературі доби Відродження”
Узагальнення за розділом “Злет людського духу в літературі доби Відродження”
Доба Відродження почалася й Італії в XIV ст. і завершилася в Англії та Іспанії на початку XVII ст. Символічним початком цієї доби дехто вважає вшанування Петрарки лавровим вінком на Капітолійському пагорбі, а кінцем – смерть Сервантеса й Шекспіра. Діячі Відродження, яких назвали гуманістами, вірили в самоцінність людської особистості, її безмежні здібності, вважали людину “окрасою всесвіту”. У цю добу література стає національною, відмовляючись від
Франческо Петрарка заглиблюється у власну душу, щоб розібратися в таїні почуттів. Він віддається чарам кохання до донни Лаури, тонко відчуває красу природи і насолоджується нею. Петрарка – віртуоз жанру сонета, чотирнадцятирядкового вірша, що складається
Джовані Боккаччо – родоначальник нової європейської художньої прози, насамперед новели. Тематика “Декамерона” надзвичайно різноманітна, як і саме життя.
Найвищим досягненням літератури Відродження в Іспанії є роман М. Сервантеса “Хитромудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі”, головний герой якого став одним із вічних образів світової літератури, а ім’я Дон Кіхот – прозивним. Твір М. Сервантеса започаткував новий тип європейського роману.
Філософська трагедія “Гамлет” В. Шекспіра є найкоштовнішою перлиною його творчості та одним із шедеврів світової літератури. У ній тісно переплітаються дві дії: зовнішня (протистояння Гамлета й Клавдія) і внутрішня (боротьба в душі Гамлета, його пошуки сенсу людського буття). У цьому творі драматург порушив багато проблем, що й нині хвилюють людей: суспільні відносини (неможливість шлюбу Гамлета й Офелії), держави й державного правління, короля, придворного служіння, сім’ї, кохання, дружби, честі й благородства, обов’язку, вірності та ін. Гамлет, разом з іншими героями Шекспіра, поповнив галерею вічних образів світової літератури.
Ренесанс розпочався відродженням гуманітарних наук, що глибоко символічно: лише суспільство, яке шанує гуманітарні науки, культуру й літературу, здатне не просто існувати на узбіччі Часу, а посідати почесне місце лідера світового історичного та культурного процесу.