Home ⇒ 📕Твори з рідної мови ⇒ “Усвідомлена любов до свого народу не поєднувана з ненавистю до інших” (Д. Лихачев)

“Усвідомлена любов до свого народу не поєднувана з ненавистю до інших” (Д. Лихачев)

Академік Дмитро Лихачов залишив сучасній молоді чимало мудрих і добрих повчань: про ставлення до старших і до батьківщини, про освіту, культуру, про добро і зло, про любов і ненависть і багато про що інше. Але головне в тому, що він свої наставляння не нав’язує, а пропонує їх м’яко і тактовно, тому вони западають у душу. Усім своїм довгим і нелегким життям, своєю працею Д. Лихачов завоював віру людей, особливо – молодих.
З усіх мудрих думок, висловлених академіком Лихачовим, особливо актуальна в наш час така: патріот – це не націоналіст.

Патріот любить свою країну, свій народ, свою рідну мову, але він ніколи не буде зі зневагою ставитися до іншого народу, до його культури і звичаїв. Націоналіст не менше любить свою країну, але його любов сліпа. Це засліплення породжує заклики ненавидіти усе, що, наприклад, не арійське (так виник у Німеччині нацизм), не російське (звідси – великодержавний шовінізм, що сповідують сьогодні скінхеди, керовані націонал-патріотами), не українське (українські націоналісти). Наші націоналісти беруть на свої прапори великого Кобзаря, забувши про те, що Тарас Шевченко заповідав нам: “Чужому навчайтесь й свого не
цурайтесь!” От суть щирого патріота. Любов до батьківщини не засліплювала поета, а надихала.
Любов до свого народу, його культури, традицій не може бути пов’язана з ненавистю до чужого, тому що це “чуже” – для когось рідна земля, рідна мова, рідна культура, якими він пишається, як і ми своїми. Звідси випливає ще одна мудра думка російського академіка, що зазнав страшних мук в радянських таборах для політв’язнів, але не переніс ненависть до комуністичного режиму на весь свій народ, на батьківщину. А думка ця така: у людині потрібно любити людину. Не українця або росіянина, не араба або єврея, а саме людину. Так само, як ти бажаєш добра свої близьким і собі самому, ти повинен навчитися бажати добра іншим. Тоді здійсниться вікова мрія людства: добро здолає зло.
І ще я хочу сказати от що: у кожного народу є свої правила поведінки, свої звичаї, які треба поважати, якщо ти живеш серед цього народу. Наша сусідка, єврейка за національністю, розповіла мені таку повчальну історію. Під час війни вона евакуювалася до Узбекистану, жила поруч з узбецькою родиною. Отож: знаючи, що святий для мусульман день – п’ятниця (як у християн неділя), вона ніколи не затівала в цей день прибирання ні в спільній кухні, ні в себе в кімнаті, а її узбецькі сусіди ніколи не робили цього в шабад (у суботу). Так і жили дружно. Історія нового століття показала: немає у світі чужого горя, для лиха і співпереживання немає меж. Під уламками хмарочосів у Нью-Йорку загинули не тільки американці, заручниками в “Норд-Ості” були не тільки росіяни. Людство стало однією великою родиною, про яку мріяв Кобзар. Дзвони Чорнобиля, Манхеттена, Москви дзвонять і по кожному землянинові.
Усвідомлена любов до батьківщини творча, сліпий націоналізм руйнує. Скільки людських життів загублено через расизм, антисемітизм, нацизм! Невже історія нічому не вчить? Вірю, що мудрі думки великих людей про братерську любов, Божі заповіді про любов до ближнього стануть нормою життя людей усього світу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Я – син свого народу (твір-роздум на суспільну тему) План I. Відчуття причетності до свого народу. II. Моя доля – Україна. 1. Дитячі спогади. 2. З любов’ю до матері Батьківщини. 3. У пошуках щастя. III. Рухати Україну вперед мені під силу. Жоден філософ не може точно сказати, коли до людини приходить відчуття належності до свого народу. І хіба можливі...
  2. Відчуття причетності до свого народу Жоден філософ не може точно сказати, коли до людини приходить відчуття належності до свого народу. І хіба можливі тут узагальнення? Напевне, ні. Але всі стежки ведуть у дитинство. Мені було лише три роки, коли було проголошено Незалежність України, але я добре пам’ятаю, що це було свято. На центральному майдані міста...
  3. “Яке щастя дивитись відкрито в очі свого народу!” (За творчістю Остапа Вишні) Творчість Остапа Вишні здивувала і вразила мене по-справжньому, як кажуть, “припала до душі”. В історії літератури багато було талановитих письменників. Читач завжди оцінить глибоку трагедійність твору, психологізм. Ми вже звикли до цього і, тримаючи у руках непрочитану книгу, ніби ступаючи ногою на невідому землю, очікуємо натрапити на складний сюжет, інтригу,...
  4. Чому ми повинні знати історію свого народу? Народ, що не знає своєї історії, Є народ сліпців. О. Довженко Відомий філософ доби Відродження сказав: “Рослина без коріння всихає, людина без минулого не живе”. У XVII столітті, коли європейські митці та науковці почали активно вивчати історичну спадщину своїх народів задля доведення самобутності й оригінальності культури кожного з них, ці...
  5. Любов до рідної землі, до рідного народу у творчості Малишка Гарячою любов’ю до землі, повагою до сільської праці, чарівної української природи пройнята поезія Андрія Малишка. В ім’я майбутнього своєї Батьківщини, вільної праці, свободи і щастя наші воїни під час Великої Вітчизняної війни звершували подвиги, борючись проти ненависного фашизму. Грудка рідної землі, яку проніс біля свого серця фронтовими дорогами герой “Балади...
  6. В. Симоненко. “Гей, нові Колумби й Магеллани”. Заклик поета відкривати “духовні острови” в інтелектуальному морі свого народу УРОК 56 Тема. В. Симоненко. “Гей, нові Колумби й Магеллани”. Заклик поета відкривати “духовні острови” в інтелектуальному морі свого народу. Мета. Розкрити провідні мотиви та ідеї поезії, романтичний пафос твору; вчити висловлювати власні роздуми про романтичний максималізм, почуття власної гідності; виховувати осмислення необхідності активної життєвої позиції, самореалізації. Обладнання: таблиця “Ерудити”,...
  7. ТАРАС ШЕВЧЕНКО “ЗОРЕ МОЯ ВЕЧІРНЯЯ”. ЛЮБОВ ПОЕТА ДО ПРОСТОГО НАРОДУ І НЕНАВИСТЬ ДО КРІПОСНИКІВ ТЕМА: Тарас Шевченко “Зоре моя вечірняя”. Любов поета до простого народу і ненависть До кріпосників. МЕТА: розкрити інтонаційне й емоційне багатство поезії, визначити головну думку твору, з”ясувати Роль образних засобів у її розкритті; шляхом виконання практичної роботи закріпити набуті Знання з теорії літератури; розвивати творчі здібності учнів; виховувати красою природи,...
  8. Любов до рідної землі Для когось – це вулиця, де промайнуло дитинство; для когось – великий двір, де вечорами бриніла гітара і мелодійний голос співав про перше кохання; для когось – це звичайна сільська хата з кущем калини під вікном, з чорнобривцями, що посіяла матуся, з рушниками на покуті – в кутку над образами....
  9. Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. (Тарас Шевченко) Україно! Якою сумною й трагічною була твоя доля! Єдина на світі країна, народ якої тривалий час був позбавлений власної історії, не мав своєї держави. Хто тільки не топтав Україну! Віддавали її на поталу і Литві, і Польщі, і Австрії, і Московщині. Віками терзали співучу душу України, виймали з неї серце,...
  10. “Учитесь, читайте, чужому навчайтесь и свого не цурайтесь” “Хто матір забуває, Того бог карає, Того діти цураються, В хату не пускають”. Видатний український поет Тарас Григорович Шевченко усе своє життя дуже переживав трагічне становище свого народу і чіткіше за інших бачив неправду та зло, що панували у той час. Все це Великий Кобзар дуже відчував тонкою душею митця,...
  11. Любов до батьківщини, почуття патріотизму Любов до батьківщини, почуття патріотизму… Як їх пояснити? За що мати любить свою дитину? А за що ми любимо своїх матерів? Адже далеко не всі діти, якщо уважно придивитися, гідні материнської любові. Але це – погляд сторонньої людини. Так і любов до батьківщини. Вона є, тому що є країна, у...
  12. “Любов – це насамперед відповідальність, а вже потім любов і насолода” (В. Сухомлинський) На мій погляд, серед усіх чудес світу найбільшим чудом є любов. Якщо запитати кожного з нас, чи згоден він прожити усе життя, не пізнавши цього прекрасного почуття, я гадаю, що ніхто на це не згодиться. І якби запропонувати кожному з нас вибрати щось єдине серед таких цінностей, як влада, слава,...
  13. Що означає поважати інших? З самого малечку батьки навчають своїх дітей поважати інших. А що вони розуміють під цим поняттям? Думок на цю тему існує незліченна кількість, тому що кожен з нас виховувався у різних умовах і людьми різних поглядів. Особисто для мене поважати інших означає, у першу чергу поважати себе і робити будь-що...
  14. Чи треба шукати силу в інших? (За міфом “Чому пес живе коло людини?”) СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ, МІФИ І ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ Чи треба шукати силу в інших? (За міфом “Чому пес живе коло людини?”) Усі у світі завжди шукають когось, хто буде сильніший за всіх. Та чи треба де робити? Ось знайшов ти сильну людину, яка може гори зрушити, але чогось у ній бракує....
  15. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм (“Щоденник’ О. Довженка) І. Любов О. Довженка до свого народу. (Олександр Довженко любив свій край, свій народ. Його твори, за висловом М. Рильського, “…по вінця напоєні любов’ю до рідного краю, до трудового народу, до України з її великим, але скорботним минулим, з її великим і радісним майбутнім”. У своєму “Щоденнику” автор лише кілька...
  16. І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь Інтелектуальна хвиля з головою накрила людство нового тисячоліття. Ми досягли висот комп’ютерної технології, злилися в одвічне ціле з Інтернетом. Все, що раніше було запроваджено на оді, прийшло і до нас. Це, звичайно, має для нас велику користь. Разом із цим до нас прийшло іноземне телебачення, пісні. Молодь більше орієнтується в...
  17. Любов до Батьківщини – обов’язок кожного чи й неодмінна умова саморозвитку? Любов до Батьківщини. Ці слова наповнилися реаль­ним змістом улітку 1991 року. До цього українцям прищеплювали любов до могутньої імперії, тобто Ра­дянського Союзу. Тепер перед кожним на певному сту­пені саморозвитку постає питання, яке винесено в заго­ловок цього твору. Дійсно, як пояснити собі дивне по­чуття єдності з народом, землею, історією, що зветься...
  18. Як виявив би себе козацький дух в інших історичних умовах Глибоким трагізмом наповнена Історія моєї держави. Не раз і не два наші волелюбні народи був жорстоко обманутий у своїх найсвітліших очікуваннях. Найкращі розуми націй – Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Драгоманів, Володимир Винниченко, Михайло Грушевський всю силу, весь свій дарунок, всю життєву енергію присвятили тому, щоб не згас...
  19. “Зв’язок літератури як мистецтва слова з провідними тенденціями свого часу” Незважаючи на те, що з середньовіччя аж до початку XX століття література здебільшого служила інтересам можновладців, вона все ж таки накопичила багато творів, в яких відображалися загальні народні інтереси та відбивався реальний стан політичного і суспільного життя українського народу. Найбагатше джерело української народної творчості сприяло своїми темами розвитку національної художньої...
  20. Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь Ці слова великого українського поета аніскільки не втратили своєї актуальності сьогодні. На жаль, особливо болючою для сьогодення є проблема відірваності більшості українців від свого коріння, їх незнання свого походження, роду, історії краю, Вітчизни. Та чи тільки незнання є причиною нашого всенародного лиха? Звичайно, що болючим є сам факт небажання знати...
“Усвідомлена любов до свого народу не поєднувана з ненавистю до інших” (Д. Лихачев)
«
»