І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь

Інтелектуальна хвиля з головою накрила людство нового тисячоліття. Ми досягли висот комп’ютерної технології, злилися в одвічне ціле з Інтернетом. Все, що раніше було запроваджено на оді, прийшло і до нас. Це, звичайно, має для нас велику користь. Разом із цим до нас прийшло іноземне телебачення, пісні. Молодь більше орієнтується в закордонних придбаннях, але Втрачає орієнтир у вітчизняній культурі. Наша держава стала незалежною, але ще багато залишається працювати у напрямі відродження національної культури і мистецтва. Забувати про своє

минуле, не знати і не пам’ятати своєї історії– це ознака того, що людина втрачає частину своєї духовності, часточку себе. Можна багато чого запозичити в інших, але це не означає те, що можна забути про своє, рідне. Лелека повертається в своє гніздо, тому що там її осередок, там їх рідний куточок. Квітці дуже важко рости в іншому місці. Забудеш рідний край, Тобі твій Корінь всохне, –

Такі слова є визначенням того стану, в який потрапляє людина, коли відрікається від своєї землі. Великий патріот нашої держави, Вірний син України – Т. Шев­ченко – в поезії “І мертвим, і живим…” наголошує на тому, що не

треба цуратися свого, треба любити свою Батьківщину, як рідну неньку, захищати її, поважати. А поняття “Батьківщина” охоплює любов і до рідної хати, і до батьків, і до друзів, і до землі, і до мови. Деякі і досі з презирством і неповагою ставляться до рідної мови, багато хто її не знає і не розуміє. Але це – ганьба! Жити в Україні й спілкуватися мовою іншого народу! Так склалося істори­чно, і це все можна зрозуміти. Але у нашого народу немає навіть бажання оволодіти цим словесним багатством. Ми краще будемо говорити російською, англійською, лише не українською. Не поважати Рідну мову – це як не поважати матір. У мові – вираження нашої національної свідомості, власного людського “я”. А так хочеться, щоб у нашій країні було все гаразд: мир, спокій, панувала любов до рідного краю. Мені здається, що тоді наша Укра­їна вирушить вперед – назустріч прекрасному життю. А Мова? Мова Нехай дзвенить чистим струмочком, здіймається догори білим голубом на щабель світової поваги і слави!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь

Categories: Нові твори

Links