“Уроки доброти, які я винесла з новели О. Генрі “Останній листок”
Видатний американський письменник Вільям Сідней Портер, відомий як О. Генрі, є автором понад двох сотень новел і гуморесок. Головні герої більшості оповідань письменника – звичайні американці – клерки, фермери, ковбої, художники та інші. У своєму житті вони не вирішують яких-то глобальних проблем, а живуть звичайним буденним життям, в якому є і сумне, і смішне, і підле, і шляхетне. Та при більш детальному розгляді можна побачити, що життя цих людей та деякі їх вчинки і є справжнім подвигом, подвигом не заради себе, а заради інших.
Новели
О. Генрі називають співцем долі звичайної маленької людини. У його новелах немає визначних подій, більшість його персонажів не є видатними особистостями або людьми, які здатні на подвиг
Великою повагою до такої маленької людини відзначається і чудова поема О. Генрі “Останній листок”, яка знайомить нас одразу з трьома героями твору. Це старий художник – невдаха Берман та дві молоді художниці Джонсі та Сью. По сюжету новели Джонсі тяжко захворює і спостерігаючи світ через вікно, вона вирішує, що помре, коли за вікном відлетить останній листок плюща. На вулиці осінь, і листя на плющі стає все менше і менше, тому все менше і менше часу залишається у дівчини до кінця її життя. Подруга хворої розповідає старому художнику про те, що загадала Джонсі і своєю розповіддю примушує його замислитися над тим, як же допомогти дівчині.
Коли на плющі залишався останній листок, хвора Джонсі вже не сподівалася на своє одужання, і наступного ранку прокинувшись, не думала, що листок буде ще на місці. Але він залишався там навіть незважаючи на погану погоду, вітер та дощ, і дівчина вирішила, що це добрий знак і швидко пішла на одужання.
Лише після того, коли молода художниця майже одужала, вона дізналася, що єдиний листок на плющі – це остання робота старого Бермана, який усе своє життя мріяв написати шедевр. Таким шедевром і став останній листок плюща, малюючи який у непогоду, старий художник застудився і вже через два дні помер.
Я вважаю, що вчинок старого Бермана – це приклад надзвичайної доброти, на яку здатні лише звичайні люди, яких багато серед нас і яких ми навіть не помічаємо у нашому метушливому повсякденному житті. Така доброта набагато важливіша, ніж окремі героїчні вчинки. І невеличкий листок плюща – це справжній шедевр, та шедевр не в художньому розумінні, а в життєвому, бо в нього була вкладена любов людини з великою душею, любов до іншого, надзвичайне бажання людяності і добра. В образі Бермана О. Генрі показав героя з доброю душею і змусив нас пильно придивлятися до кожної людини та вчитися бути гуманним, відноситися з добротою до всього, що нас оточує.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)