Урок: Вірш А. С. Пушкіна “Пророк”: подібність і розходження з біблійним джерелом
На попередньому уроці ми познайомилися з Біблією, прочитали один з біблійних сюжетів. Біблійні сюжети й мотиви широко використовуються в літературі. Наприклад, Пушкін, що дуже добре знав Біблію, використовував сюжет з “Книги Пророка Исайи” у вірші “Пророк”.
Читання вірша
Духовної жаждою млоїмо,
У пустелі похмурої я тягнувся, –
И шестикрилий серафим
На роздоріжжі мені з’явився
Перстами легенями як сон
Моїх зіниць торкнувся він
Отверзлися віщі зіниці,
Як у переляканої орлиці
Моїх вух торкнувся
И їх наповнив шум і дзенькіт:
И почув я неба содроганье,
И горний ангелів поле,
И гад морських підводний хід,
И дольней лози прозябанье.
И він до вуст моїм припав,
И вирвав грішну мою мову,
И празднословний і лукавий,
И жали мудрия змії
У вуста завмерлі мої
Вклав десницею кривавої
И він мені груди розсікли мечем,
И серце трепетне вийняв,
И угль, що палає вогнем,
У груди отверстую водвинул.
Як труп у пустелі я лежав,
И Бога глас до мене воззвал:
“Повстань, пророк, і виждь, і внемли,
Здійснися волею моєї
И, обходячи моря й землі,
Дієсловом
– Будинку ви намагалися з’ясувати, що загального між віршем Пушкіна й біблійним сюжетом
Бесіда на основі домашнього завдання. У результаті бесіди з’ясовується, що, так само як у біблійному сюжеті, у Пушкіна показане перетворення звичайної людини в пророка, що в цьому процесі брав участь шестикрилий ангел – серафим, що теж використовував “угль”, що в результаті перетворення пророк відправляється в мир виконувати волю Бога, проповідувати від імені Бога, тобто Пушкін зберігає основну сюжетну канву біблійної історії
– Але Пушкін творчо використовував біблійний сюжет, вніс у біблійну історію щось своє. Поет начебто вступив у діалог зі старозавітним пророком – діалог через багато століть. Таке часто буває в літературі, і цей діалог можна назвати діалогом текстів, діалогом культур. Однак перш ніж ми будемо говорити про тім новий, що з’явилося в тексті в Пушкіна, звернемося до аналізу мови вірша. Чи відчуваєте ви, що Мова вірша незвичайна? Потрібно чи розглянути цей текст під “лінгвістичним мікроскопом”?
Учитель російської мови
– Дійсно, цей вірш дуже незвичайно. Багато віршів Пушкіна написані просто й зрозуміло, а це, безумовно, важко зрозуміти з першого разу. Давайте розберемося, чому Пушкін написав вірш саме так, вибрав саме такі слова
Ця частина роботи на уроці, мабуть, сама важка для п’ятикласників, але проте цікава й важлива. У ході роботи виявляються, коментуються й записуються в таблицю приклади застарілих слів (дієслово, горний, десниця, дольний, зіниця, отверзати, отверстий, перст, прозябанье, вуста й ін.), що застаріли фонетичних і орфоепічних (водвинуть, повстань, лози, волею й ін.) і граматичних форм слів (мудрия змії, гад морських, виждь). Окремо записуються й пояснюються слова, що вживаються в сучасній мові з високим стилістичним фарбуванням (віщий, воззвать, празднословний, здригання, трепетний), виявляються синтаксичні особливості, які після роботи з біблійним текстом дітям побачити легше (анафора сполучника И; інверсії: торкнувся він, почув я, у пустелі похмурої, гад морських, до вуст моїм, десницею кривавої, серце трепетне, у груди отверстую й ін.). У завершення язикового аналізу пропонується експериментальний “переклад з російської на російську” останніх рядків: “Вставай, пророк, // Дивися й слухай, // Наповнися волею моєї // И, обходячи моря й сушу, // Словами пали серця людей”. За аналогією з біблійним текстом визначається роль виявлених язикових особливостей у пушкінському вірші. Після язикового розбору й порівняння з “експериментальним” текстом вірш читається ще раз
Учитель літератури
– Отже, мовний аналіз дозволив нам уточнити зміст тексту, зрозуміти текст краще, точніше, ніж при першому читанні. Спробуємо визначити, чим же пушкінський вірш відрізняється від біблійного сюжету, що нового вніс поет у розвиток старозавітного сюжету опророке.
По-перше, Пушкін дуже докладно показав зміни, що відбулися з людиною. У біблійному тексті говориться тільки про очищення вуст майбутнього пророка: “Тоді прилетів до мене один із серафимів, і в руці в нього палаюче вугілля, що він взяв кліщами з жертовника, И торкнувся вуст моїх, і сказав: от, це торкнулося вуст твоїх, і беззаконня твоє вилучене від тебе, і гріх твій очищений”. У Пушкіна ж ми бачимо, як гранично загострилися почуття людини-пророка, як розширилося сприйняття їм зовнішнього миру: він може бачити й чути те, що неможливо звичайній людині, вона почув навіть звук, видаваний крильми ангелів, що летять (безтілесних істот!).
По-друге, Пушкін показує, начебто серафим заміняє людині-пророкові мова й серце. Що значать ці зміни?
Нарешті, саме головне. Исайя – пророк, а хто Пушкін? Поет. І він говорить у вірші від першої особи (від імені ліричного героя). Виходить, Пушкін уважав, що в поета така ж роль, як у древніх пророків, – “дієсловом палити серця людей”. Виходить, що поетичний дарунок дається людині не випадково, а з волі Божої. І дається він, як і дарунок пророчий, не кожному. І якщо в Исайи нічого не говориться про його стан перед тим, як йому з’явилося бачення Добродії, то в Пушкіна про це сказано. Що ж почував його герой-поет, перед тим як стати поетом-пророком? “Духовну спрагу”. Що це значить? А що усвідомив потім? Особливу роль поета в житті суспільства. Ця думка про особливу роль поета в суспільстві звучить у пушкінській поезії постійно.
– Яка ж повинна бути роль поета, на думку Пушкіна? (Поет повинен не просто утішати, радувати, розважати людей, але й учити читача, вести його за собою, тому що талант у теперішнього поета від Бога.)
– чи Сподобалося вам вірш Пушкіна? Напишіть коротке відкликання
Домашнє завдання
Прочитати оповідання С. Махотина “Шестикласник Серафім”, написати відкликання (лунають ксерокопії оповідання).
Індивідуальне завдання (за бажанням) – вивчити вірш напам’ять до наступного уроку, інші діти – позднее.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)