УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. ХЛІБ – УСЬОМУ ГОЛОВА
II семестр
З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження)
ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4
Урок 96. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. ХЛІБ – УСЬОМУ ГОЛОВА
Мета: навчати учнів читати швидко і виразно; усвідомлювати зміст прочитаного; поглибити знання учнів про важку працю хлібороба, розвивати пам’ять, ерудицію; виховувати дбайливе ставлення до хліба, повагу до хліборобської праці.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Гра “Скороти речення”
Учитель вимовляє речення – діти усвідомлюють його. Речення повторюється
Важкі краплини зривалися з неба і швидко падали на землю.
Важкі краплини зривалися з неба і швидко падали.
Краплини зривалися з неба і швидко падали і т. д.
2. Робота над чистомовкою
Ям-ям-ям – весело весною горобцям,
Ти-ти-ти – легко їжу їм знайти.
Ати-ати-ати – черв’ячків назбирати,
Ать-ать-ать – на зелених гілочках співать.
Ички-ички-ички – тут же скачуть і синички,
Ів-ів-ів –
Ам-ам-ам – весело пташкам.
Ни-ни-ни – діждалися весни.
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Робота з виставкою книг
1. Розглядання виставки
2. Бесіда
– Які книжки ви читали?
– Які книги з виставки привернули вашу увагу?
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Відгадайте загадку.
– Виріс у полі на добрій землі,
Місце найкраще знайшов на столі. (Хліб)
– Хліб – найдорогоцінніший витвір людського розуму, людських рук, людської праці. Хліб – усьому голова. Мабуть ці слова ви чули багато разів, і вони стали звичними і буденними. Але до хліба не можна ставитися по-буденному. Це святиня людська. І скільки не проходить років і тисячоліть, а він залишається святим і величним завжди.
V. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ
1. Робота над прислів’ями
– Хліб належить до особливо шанованих символів українського народу. Недаремно про нього існує чимало прислів’їв. Проведемо конкурс на кращого знавця прислів’їв про хліб.
Гра “Закінчи прислів’я”
Хочеш їсти калачі – … (не сиди на печі).
На чорній землі – … (білий хліб родить).
Паляниця – … (хлібові сестриця).
Найсмачніший хліб… (від свого мозоля).
Гра “Розсипанка”
Земля а матінка батечко хліб (Земля – матінка, а хліб – батечко.)
Сестриця паляниця хлібові (Паляниця – хлібові сестриця.)
Хліба без бесіда суха (Без хліба суха бесіда.)
2. Тлумачення слова хліб
– Цікаво, а що означає слово хлібі Слово надається нашим Усезнайкам.
– Тлумачні словники української мови дають кілька значень слова хліб.
1) Хліб – це зерно, яке перемелюють на борошно.
“Зібрати три мішки хліба”.
2) Хліб – це випечений виріб із борошна. Продукт харчування.
Запашний хліб лежить на столі.
3) Хліб – це зернові сільськогосподарські рослини.
“Достигає хліб у полі”.
4) Існують і переносні значення цього слова. їх використання також дуже поширене в нашій мові:
– Хліб – це харчі, прожиток.
“Заробляти собі на хліб”, тобто забезпечувати собі добробут.
– Хліб – це заробіток, засіб існування.
“Жити на чужих хлібах”, тобто на чиємусь утриманні.
– Хліб – найголовніше багатство. Не може бути родина багатою, якщо в хаті немає хліба. Тому не дивно, що в нашій мові чимало добрих слів, якими називають хліб.
Фізкультхвилинка
3. Гра “З якого твору?”
– Не кидайсь хлібом, він святий! (М. Рильський “Про хліб”)
– Від сонця позолота в хліба. (Т. Коломієць “Хліб”)
– Як тепло пахне хліб. (П. Воронько “Пахне хліб”)
VI. ЧИТАННЯ НОВИХ ТВОРІВ
1. В. Сухомлинський “Борщ зі скибкою свіжого хліба”
1) Самостійне читання оповідання учнями.
– Як звали синів?
– Чому в них були такі імена?
– Чому Працьовитий хвалив материн обід?
– Чому Ледачому обід здався несмачним?
2) Читання оповідання за особами.
– Чому вчить нас це оповідання?
2. В. Сухомлинський “Шматок хліба”
1) Виразне читання оповідання вчителем.
– Чому вихователь залишив дітей сидіти за столом?
2) Читання оповідання учнями “ланцюжком”.
– Що означає вираз “Хоч крізь землю провались”?
– Як ви оцінюєте вчинок Семена Кравченка і солдата Андрія?
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
– Який висновок можна зробити із сьогоднішнього уроку?
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
– Наступний урок позакласного читання ми проведемо за темою “Мамо люба, добра, мила…”.
Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.