Урок: Фауст і Мефістофель. Боротьба добра і зла – рушійна сила розвитку світу
Мета: осягнути сенс опозиції ФаустМефістофель; формувати навички ідейнотематичного аналізу твору; пробуджувати в учнів філософський інтерес до власної особи в ході дослідження літературних образів.
Тип уроку: урок поглибленої роботи з текстом.
Епіграф: Життя вимагає руху.
Арістотель
Хід уроку
Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Якось Й. В. Гетє сказав: “Значно легше знайти помилку, ніж істину. Помилка лежить на поверхні ї її помічаєш відразу, а істина прихована в глибині, і не кожний може відшукати її”.
Що
Проблема уроку: У чому сенс людського буття?
-Чого очікуєте від сьогоднішнього уроку?
-Чи задумувалися ви, заради чого живете на світі? Інтерактивна вправа “Мікрофон”: А задля чого,
На вашу думку, живе людина?
Постановка мети, завдань уроку.
Аналіз твору. Коментоване читання.
1.Блаженний той, хто ще надію має
На світ зірнуть із цього моря тьми!
Бо треба нам, чого не знаєм ми,
Що знаємо –
Коли вдались мені могутні крила, Летів би я на світ просторий У променистім сповиті…
Ні дикі урвища, ні темряві ізвори Мене б у льоті не могли спинить…
Чому лиш дух крилатий в нас, Але тілесно ми безкрилі? Та хто не марив, хто не снив Злетіти високо – високо…
-Про що мри Фауста? У чому він вбачає свій ідеал?
2.а) Я – тої сили часть,
Що робить лиш добро, бажаючи лиш злого.
Б) Я – заперечення усього!
Бо всяка річ, що постає,
Кінець кінцем нічим стає,
А все, що ви звете гріхом,
Чи згубою, чи просто злом, –
Ото моя стихія рідна.
-У чому вбачав своє призначення на Землі Мефістофель?
3.Що буде там – мене це не обходить.
Ти можеш світ якийсь новий виводить,
Коли зруйнуєш той, що є.
На цій землі я радістю втішаюсь, Під небом цим я муками караюсь, І аж тоді, як з ними попрощаюсь, Нехай що хоче настає. І не бере мене цікавість Спізнати той інакший світ, Чи є і там любов, ненависть, Чи є і там і верх, і спід.
-Визначити просвітницькі ідеї у даному монолозі Фауста.
4.Дай руку, переб’єм!
Як буду змушений гукнути: “Спинися, мить! Прекрасна ти!” Тоді закуй мене у пута, Тоді я рад на згубу йти. Тоді хай дзвін на вмерле дзвонить, Тоді хай послух твій мине, Годинник стане, стрілку зронить, І безвік поглине мене.
-У чому суть угоди між Фаустом і Мєфістофелем?
5.Та зрозумій, не в насолодах діло.
В стражданнях радощі відчути я готов, Утіху – в розпачу, в невинності – любов. Мій дух звільнивсь уже од пут науки, Чутким зробивсь до будьякого болю, Вмістить в собі всі радощі і муки, Все те, що людству випало на долю. І глиб, і вись – все духом схоплю я, І втіху, й біль – все в серце уберу я,
Щоб всім єством своїм з єством
Вселюдським злитись
І разом з ним у безвість провалитись.
-Яка мета життя Фауста?
6.Риньмося сміло в часу прибій,
В потік випадків і подій,
Нехай і сміх, і плач, І щастя, й біль невдач Перехоплюються, як хвилі рік: Лиш в русі проявить себе чоловік.
-Визначте смисл буття героя.
-Зачитайте епіграф уроку. Як слова Арістотеля перегукуються зі словами Гете?
7.Йому діставсь на долю дух бентежний,
Що мчить усе вперед, усе чогось шука,
Рвучись кудись в простір безмежний,
Од втіх земних він утіка.
Втягну ж його в життя розпусне,
У світ нікчемностей липкий,
Хай б’ється, борсається, грузне,
Нехай в ненависті своїй
Жадливими устами дарма ловить
Примарну їжу і пиття,
Коли б і не вдалось мені його підмовить,
То він би й сам пропав без вороття.
-Яка роль Мефістофеля в житті Фауста? Визначте основні риси їхньої вдачі.
8.Прокоментувати афоризми Мефістофеля:
-Мистецтво довге, вік короткий.
-Цінуйте час – він не стоїть на місці.
-Із слова букв не викидають.
-Теорія завжди, мій друже, сіра, а древо жизні – золоте.
-У себе тільки вір, і ти доб’єшся щастя.
-Мефістофель – носій тільки зла?
Учитель. Сценами “Авербахів склеп у Лейпцигу” і “Відьмина кухня” закінчується Історія Фауставченого. Мефістофель вирішує спокусити Фауста жінкою, перевірити його в коханні. Як витримав наш герой це випробування – ми дізнаємося на наступному уроці.
А у другій частині твору Фауст починає пізнавати світ. Він підбиває підсумок своєму життю, оскільки пересвідчився у вищій цінності реального буття і діяльного життя людини.
Доволі вже спізнав я земний круг,
Шкода мені потойбіч зносить дух…
Тут твердо стій і пильний зір одкрий;
Допитливий і цей світ не німий…
Отак мудрець ітиме у житті,
І не зіб’є мара його з путі.
Він мусить передати пізнану істину нащадкам, тобто втілити її у формах культури, наприклад, побудувати місто. Він оголошує цю мить найщасливішою у своєму житті.
Гете, завершуючи свій Твір, замислюється над питанням: що може виправдати помилки його героя? Як спокутувати йому свою провину перед знівеченими долями? І знаходить відповідь: людину виправдовують невтомна праця, активність душі і довічна боротьба за “життя і волю”. Учень читає останній монолог Фауста.
Край гір лежить гниле багно,
Весь край струїть грозить воно;
Його ми мусим осушити
І тим наш подвиг довершити.
Мільйонам ми настачим місця тут
Стихію зборе їх свободний труд.
Простеляться лани широкополі,
Стада рясні заграють на роздоллі,
Круті горби зведе трудящий люд,
Укриє їх узорами споруд –
І заживе в цім краї, як у раї…
Нехай лютують хвиль скажені зграї,
Хай спробують де греблю ту прорвать
Здолає гурт прорив затамувати.
Служить цій справі заповідній
Це верх премудрощів земних:
Лиш той життя і волі гідний,
Хто б’ється день удень за них.
Нехай же вік і молоде, й старе
Життєві блага з бою тут бере.
Коли б побачив, що стою
З народом вільним в вільному краю,
Тоді гукнув би до хвилини :
Постій, хвилино, гарна ти!
Ніяка вічність не поглине
Мої діла, мої труди!
Провидячи те щасне майбуття,
Вкушаю я найвищу мить життя.
І за це Фауст дістає на небі повне прощення. Біля небесної брами його душу зустрічає душа Маргарити. Вона любить його, як і раніш. Небесний хор співає хвалу всепрощаючому жіночому коханню та заступництву Богородиці. Це ще одна істина; її Фауст пізнає останньою.
Розв’язок проблеми уроку методом “Мікрофон”.
Підсумок уроку.
-Що нового для себе ви відкрили в образах Фауста і Мефістофеля?
-Які прийнятні для вас ідеї Фауста, а які – Мефістофеля? Чому?
-Чи довели ми правильність висновку?
(Порівняльна таблиця)
Творче завдання. Скласти сенкан на тему:
Фауст
Розчарований, невгамовний. Діє, помиляється, перемагає. Шукач істини людського буття. Борець.
Мефістофель
Хитрий, підступний. Заперечує, спокушає, програє. Руйнує заради творення нового. Диявол.
Домашнє завдання: с 126-131. Підготуватися до уроку про Кохання Фауста і Маргарити.
Є. І. Кашуба, ст. вчитель зарубіжної літератури Полтавська обл.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)