Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Українська література XX ст

Українська література XX ст

Поряд з письменниками, що почали друкуватися наприкінці XIX ст. (М. Вороний, О. Олесь), виступають і нові: поети В. Еллан-Блакитний, В. Чумак, її. Тичина, В. Сосюра; прозаїки – Г. Михайличенко, А. Заливчий, М. Хвильовий та багато інших. За ними на літературну ниву прийшли М. Рильський, А. Головко, П. ГІанч, І. Микитенко, О. Довженко й інші.

20-ті роки характеризуються бурхливим розвитком звільненої від пут самодержавства української літератури. З глибин народу з’являлися все нові й нові молоді таланти. Виникали численні письменницькі організації:

“Плуг” (Спілка селянських письменників, 1922), “Гарт” (Спілка пролетарських письменників, 1932), ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури, 1925), “Західна Україна” (вихідці з Галичини та Буковини, 1926), “МАРС” (Майстерня революційного слова, 1926), ВУСПП (Всеукраїнська спілка пролетарських письменників, 1927), “Молодняк” (молоді початкуючі письменники, 1927) тощо. Одні з цих організацій існували декілька років, другі – невдовзі розпадалися, реорганізувалися в інші. Кожна спілка видавала свої збірники, журнал, виходили твори й окремими книжками.

Основними темами художніх творів у

ці роки були повалення самодержавства й суспільні процеси та явища в житті України (оповідання і повісті М. Хвильового, А. Головка, І. Микитенка, гуморески Остапа Вишні, О. Ковіньки, драматичні твори І. Кочерги, І. Микитенка, М. Куліша; вірші В. Еллана-Влакитного, П. Тичини, М. Рильського, В. С©-сюри, Д. Загула та інші).

Однак незабаром настали важкі часи. У країні складалася і дедалі, посилювалася адміністративно-командна система, утверджувався культ особи Сталіна, безроздільним стало панування однієї більшовицької партії. Це привело в 80-х роках до незнаного ще в історії терору проти народів, що входили до складу СРСР. Почалося нищення і культурних сил України, зокрема вчених та митців. За ті роки українська література втратила понад триста її творців. Одні були репресовані, гинули в таборах і на засланні (повернулося лише двадцять п’ять осіб), інші перестали писати, залишали рідний край, аби зберегти своє фізичне існування. Цей період справедливо названо “розстріляним відродженням”.

Уцілілі письменники “першого призиву” й молоді, що виступили з своїми першими творами (А. Малишко, О. Донченко, А. Шиян, Л. Смілянський, М. Стельмах та інші) мусили прославляти “вождів”, партію, оспівувати їхні діяння. Під страхом смертної кари заборонялося зображувати страждання селянства від насильницької колективізації, голодомор 1983 року, півголодне існування робітничого класу, нищення інтелігенції. Можна було, прикрашуючи дійсність, писати лише вигадки про іцасливе життя трудящих і “світле майбутнє”.

Незважаючи на убожество й гнітючу політичну обстановку, народ вірив у це краще майбутнє і проявляв високий трудовий героїзм, що також було однією з основних тем літератури передвоєнного десятиріччя. Основними персонажами цих творів буди трудівники.

Потроху почав підноситися рівень життя, але навала фашистських полчищ нагло перервала мирний труд. У роки війни в літературу прийшло нове поповнення: О. Гончар, Ю. Зба-нацький, П. Воронько та багато інших. Основною темою стала героїчна боротьба народів проти підступного ворога. Після Перемоги ця тема продовжувала перебувати в центрі, але з’явилися й інші: відбудова народного господарства, боротьба за мир у всьому світі, дружба між народами.

У часи розвінчання культу особи Сталіна (кінець 50-х – 60-і роки) почалося пожвавлення в українській літературі. Сміливо зазвучав мужній голос талановитих, громадсько активних молодих письменників, яких названо “шістдесятниками” (В. Симоненко, В. Стус, Д. Павличко, Л, Костенко, В. Земляк та інші). Вони принесли в літературу високохудожні твори, в яких правдиво відображали сучасне їм життя суспільства, стали на захист приниженої рідної української мови. Ці часи прийнято називати “відлигою”. Та незабаром прокотилася нова хвиля нищення української літератури й мистецтва. Багато письменників молодого покоління опинилися за гратами, в таборах, за кордоном у вигнанні; це було друге “розстріляне відродження”.

Внаслідок постійних утисків і переслідувань талант жодного письменника не міг розвинутись на повну силу, а деякі обдарування зовсім загинули. Такі письменники, як Василь Стус, Василь Симоненко, Ліна Костенко та інші звершили великий трудовий подвиг, проявили високу громадянську мужність, своєю творчістю засвідчили вірність і відданість рідному народові. Наскільки молена було, а часом і в обхід заборон, вони правдиво відображали дійсність, вказували на потворні явища в суспільному житті, застерігали від нових нещасть та випробувань. Велика заслуга сучасних письменників Павла Мовчана, Івана Драча, Дмитра Павличка у відвоюванні права української мови на вільний розвиток, використання її в різних сферах громадського побуту.

Тепер, коли Україна стала самостійною, незалежною державою, відкривається широкий простір для вільного розвитку художньої літератури, правдивого зображення в ній минулого й сучасного життя українського народу, його багатовікової боротьби за національне та соціальне визволення.

У цьому підручнику ви познайомитеся з окремими творами деяких письменників, які виступали в різні періоди розвитку української літератури XX ст.

1. Розкажіть про розвиток української літератури в 20-ті роки. Чому ці роки називають “розстріляним відродженням”?

2. З якою метою була створена єдина Спілка письменників СРСР?

3. Що ви знаєте про поетів-шістдесятників?

4. У чому виявилася громадянська мужність українських письменників у боротьбі за виживання нації?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Нова українська література Історичне підгрунтя розвитку української літератури 1764 р. – скасування гетьманства; 1773 р. – скасування Запорозької Січі; запровадження кріпацтва; – масове закриття народних шкіл; ліквідація друкарства; занепад освіти; – прийняття законів, указів, що забороняли поширення української мови в Україні (Указ Петра І про заборону друкувати в Малоросії будь-які книги, крім церковних...
  2. III. Нова українська література III. Нова українська література Загальний огляд Історичне підгрунтя розвитку української літератури – 1764 р.- скасування гетьманства; – 1773 р.- скасування Запорозької Січі; запровадження кріпацтва; – масове закриття народних шкіл; ліквідація друкарства; занепад освіти; – прийняття законів, указів, що забороняли поширення української мови в Україні (Указ Петра І про заборону друкувати...
  3. Гейне й українська література Давно помічено, що долі великих поетів в іншомовних літературах дуже не схожі між собою. Одні такі поети проходять осторонь певних літератур, істотно їх не зачепивши, а пієтет до них носить переважно умоглядний характер, бо створюється він не перекладачами, а критиками й літературознавцями. Для української літератури в минулому столітті такими поетами...
  4. Новітня українська література Розвиток української літератури на початку XX ст. припадає на період інтенсивного розгортання визвольного руху в Російській імперії під гаслами боротьби за землю і волю, проголошення УИР (1917), що зумовило пожвавлення українського політичного, культурно-освітнього, мистецького життя. Відкриваються національні школи, створюються Український народний університет, Українська академія наук, Національна бібліотека. Виникають українські видавництва,...
  5. Відповіді до теми: “Давня українська література” 1. Яка історична подія спровокувала виникнення полемічної літератури? Виникнення полемічної літератури спровокувала головним чином Брестська церковна унія 1596 року, за якою об’єднувались православна та греко-католицька церкви, а також єзуїтські трактати на захист цієї унії. 2. Визначіть тематику вертепної драми. Вистави вертепної драми поділялися за тематикою на світські та релігійні. Світські...
  6. Микола Вороний – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Микола Вороний (1871-1938) Микола Кіндратович Вороний народився 24 листопада 1871 р. на Катеринославщині в сім’ї дрібного торгівця. Через півроку його родина* переїхала до Харкова. Навчався М. Вороний у Харківському, пізніше – Ростовському реальному училищах,...
  7. IV. Новітня українська література IV. Новітня українська література Загальний огляд літературного процесу початку XX ст. Розвиток української літератури на початку XX ст. припадає на період інтенсивного розгортання визвольного руху в Російській імперії під гаслами боротьби за землю і волю, проголошення УНР (1917), що зумовило пожвавлення українського політичного, культурно-освітнього, мистецького життя. Відкриваються національні школи, створюються...
  8. Твір на тему “Українська література” Українська література – визначна складова культури нашого народу. Поети, письменники, драматурги – втілювали своє світобачення, розкривали важливі проблеми людської особистості та життя взагалі. Традиції українського художнього слова беруть свій початок з часів Київської Русі, а своїм корінням сягають древніх уявлень, сбережених у фольклорних творах. Згадаємо таку визначну літературну пам’ятку древності...
  9. Літературний процес 70 – 90-х років XIX ст.- III. Нова українська література III. Нова українська література Літературний процес 70 – 90-х років XIX ст. Український народ в XIX ст. перебував у колоніальній залежності від двох імперій Російської та Австро-Угорської. Колоніальний гніт гальмував духовний розвиток нації, стримував культурно-мистецькі процеси. Кардинальні зрушення в громадській думці почали відбуватися після скасування кріпацтва та проведення в Росії...
  10. Загальна характеристика – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. (Загальна характеристика) Становлення нової літератури співвідносилось із формуванням модерної української нації. Оскільки більша частина етнічних українських територій у цей час була перетворена на одну з провінцій Російської імперії, то першою формою національної свідомості став...
  11. Українська еміграційна література XX ст. І. Багряний “Тигролови” Мета: ознайомити учнів з українською еміграційною літературою XX ст., її найвизначнішими досягненнями, а також із життям та творчістю І. Багряного – автора роману “Тигролови”; розвивати навички визначення провідних ідей, мотивів твору; викликати інтерес до читання української пригодницької літератури; виховувати силу волі, оптимізм, віру в перемогу. Обладнання: портрети письменників діаспори XX...
  12. Українська література Актуальність теми. З початку 1930-х рр. і до кінця 1980-х рр. творча спадщина Володимира Винниченка була вилучена з нормального культурного обігу: твори його не друкувалися в УРСР і не вивчалися. Винниченкознавство як літературознавча ділянка існувало й розвивалося лише за кордоном – завдяки дослідженням Г. Костюка, М. Мольнара, С. Погорілого, Л....
  13. Прадавня українська література Особливості: Своєрідність та синкретизм жанрів (органічне злиття епосу, лірики, драми); популярність панегіриків – творів, у яких прославлялося життя поважних людей або розшифровувався зміст родових гербів; Обов’язкове звернення до Бога на початку творів; письменник свою думку не стверджував від себе, а лише підкріплював цитатами зі Святого Письма, богословських трактатів; Автор часто...
  14. Українська література епохи бароко: історичні умови, чільні представники, найвизначніші набутки Бароко – літературний і загально-мистецький напрям, що зародився в Італії та Іспанії в середині XVI століття, поширився на інші європейські країни, де існував упродовж ХVІ-ХVІІІ століть. Поетика літературного бароко поєднує різнорідні, протилежні елементи й форми. Бароко гармонійно сполучає трагічне з комічним, піднесене з вульгарним, жахливе з кумедним. Примхливо синтезуються в...
  15. Леся Українка – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Леся Українка (1871-1913) Лариса Петрівна Косач (літературний псевдонім – Леся Українка) народилася 25 лютого 1871 р. в м. Звягелі (тепер – Новоград-Волинський) у дворянській сім’ї. її батько, Петро Косач, родом з Чернігівщини, по закінченні...
  16. Ольга Кобилянська – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Ольга Кобилянська (1863-1942) Ольга Юліанівна Кобилянська народилася 27 вересня 1863 р. у м. Гура-Гумора на Південній Буковині (нині м. Гура-Гуморулуй у Румунії) в родині службовця. У 1873- 1877 рр. О. Кобилянська вчилася в початковій...
  17. Іван Котляревський – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Іван Котляревський (1769-1838) Іван Петрович Котляревський народився 29 серпня 1769 р. в Полтаві в сім’ї канцеляриста. Навчався в духовній семінарії, працював канцеляристом, домашнім учителем. Майже дванадцять років перебував на військовій службі. Повернувшись до Полтави,...
  18. Давня українська література – Загальна характеристика Розвиток українського письменства значною мірою залежав від історичних обставин. На середину XIV ст. більша частина українських земель увійшла до складу Литовського князівства та Польського королівства, а в XVI ст. усі ці території опинились у складі Польської держави. Доленосним моментом української історії стала середина XVII ст., на яку припав перебіг національно-визвольної...
  19. Тарас Шевченко – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Тарас Шевченко (1814-1861) Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого 1814 р. в с Моринці Звенигородського повіту на Київщині у сім’ї селян-кріпаків. Рано втратив батьків, наймитував. Був зарахований до складу панських служників і 1829 р....
  20. Загальна характеристика – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. Загальна характеристика Розвиток українського письменства значною мірою залежав від історичних обставин. На середину XIV ст. більша частина українських земель увійшла до складу Литовського князівства та Польського королівства, а в XVI ст. усі ці території опинились у складі Польської держави. Доленосним моментом української історії...
Українська література XX ст
«
»