Україна в житті і творчості Василя Стуса
Україна в житті і творчості Василя Стуса
…Ми ще повернемось,
обов’язково повернемось,
бодай – ногами вперед,
але: не мертві,
але: не переможені,
але: безсмертні.
В. Стус
Справжніми поетами народжуються. Неможливо вивчитися ні на Шевченка, ні на Шекспіра. Доля сама обирає митців. А чи здатні вони оцінити цей дар, скористатися ним уповні, чи здатні, якщо потрібно, піти тернистими шляхами генія? Історія має приклади того, як обдаровані особистості з тих чи інших причин занедбали свій талант, ішли на компроміси із совістю,
Василь Стус був не тільки геніальним поетом, він став свідомим борцем за правду й права людини, одним із найактивніших діячів дисидентського руху. Йото судили як політичного злочинця: за непокірність радянській владі, за поезії, що таємно розповсюджувалися в рукописних варіантах. Він відчайдушно не здавався: протестував, писав листи до КДБ, ЦК КПУ, в яких засуджував порушення прав людини в СРСР, відверто вголос висловлював свої думки. А вдома на нього чекали дружина, мати, маленький син. Я ставлю собі питання: чи варто було платити за боротьбу власним життям? Невже
Для нас, сучасних підлітків, життєва позиці” Василя Стуса видається дивною. Мабуть, тому, що кожен цінує передусім своє, особисте, а громадські інтереси вважає чимось несуттєвим, другорядним. Але чи мали б ми право на вільний вибір, свободу слова, чи могли б спілкуватися з людьми інших країн, перетинати кордони держави, повно пізнавати світ і життя, якщо у свій час не було б таких людей, як Василь Стус? Мабуть, ні.
Не менш унікальною, ніж доля поета, видається мені його творчість. Вірші Стуса не може читати пересічний читач: вони потребують певного інтелектуального рівня, що дозволяє їх повно зрозуміти. Але, мабуть, кожен, хто візьме в руки книгу з творами Стуса, не зможе не відчути почуття, вкладені в чіткі, суворі рядки: біль, страждання, порив, заклик. У вірші “Господи, гніву пречистого” автор говорить про власну силу і незламність: “Де не стоятиму – вистою”. Він показує свою непідвладність обставинам, непорушність принципів за жодних умов. Тільки так можна зберегти моральну повноцінність. У Богові та матері він бачить духовних провідників, котрі визначають внутрішнє обличчя людини. Адже для двобою з державою смерті потрібна незаплямована душа. Сила народжується у випробуваннях. Ліричний герой протидіє внутрішній слабкості (“тузі”), щоб не зрадити духовному покликанню (бути таким, яким “мати вродила”), він сприймає трагічні обставини існування (“біду”) як спосіб вироблення внутрішньої сили.
У поезії “Посоловів од співу сад” духовне начало виражене в образах саду та небокраю, світлі свічки, образі матері. Під впливом прекрасного поет розкріпачується, стає здатним на творчість, де здобуває внутрішню свободу, духовне самовираження (віри “без титла” – тобто без обмежень).
У вірші “О земле втрачена, явилася” Батьківщина бачиться ліричному героєві загубленим раєм. Пристановищем для тіла й духу. Перші строфи нагадують молитовне прохання: герой шукає духовної опори в повернені “у дні забуті” – це джерело сили у життєвих випробуваннях колір і почуття, звук і колі, світло і тінь переплітаються в цьому творі: “райдуга голосів”, “сині ниви, в сум пойняти”, “мосяжний перегук джмелів”. Ідея вірша, на мою думку така: в розлуці з рідною землею по-справжньому розкривається її сутність, значення в житті.
Земля, де народився, і є справжнім раєм для людини, що перебуває далеко від неї.
Найбільше сподобалася мені поезія “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…”:
Крізь сотні сумнівів я йду до тебе,
добро і правдо віку. Через сто зневір.
Моя душа запрагла неба…
Адже мета життя кожного з нас – “іти до добра і правди”. Автор говорить нам: хто обрав цей шлях, не повинен спинятися, треба йти, дерзати, “прагнути неба”.
“Україна є віссю, навколо якої обертається вся поезія В. Стуса”, – так точно визначив тематику творчості митця М. Рильський. Україна була частиною душі поета, тому в останні роки єдиною мрією В. Стуса було повернення на Батьківщину. “Ми ще повернемось”, – обіцяв він співвітчизникам. Він повернувся в Україну після своєї смерті “не переможений, але: безсмертний”, безсмертний у своїй творчості.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)