Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Учитель-словесник Дмитро Миколайович Підгрушний

Учитель-словесник Дмитро Миколайович Підгрушний

Яскравим обдаруванням ритора, майстра красного слова володів учитель-словесник Дмитро Миколайович Підгрушний. Він часто давав учням вільні теми для творів, і тут Сашко Довженко виявляв свої здібності. Його твори були кращими в класі. Особливо вразила й запам’яталася всім його художня композиція “Святки” – поетична розповідь про народні новорічні торжества. Свої описи Сашко ілюстрував колядками й щедрівками. Були в його композиції і гострі репліки, дотепи, жарти, які він ііередавав різними голосами. Усіх полонив артистизм Сашка.

Підгрушного

невдовзі в училищі замінив Микола Омелянович Климченко, який дуже любив декламацію, натхненно читав учням “Слово о полку Ігоревім”. Під його впливом увесь клас захопився стародавнім епосом. Але запам’ятати складний текст “Слова” вдавалося не кожному. Зате в устах Сашка поема бриніла врочисто, віщо й тривожно. Він читав її під час уроків і на вечорах, вражаючи слухачів. “Слово” ввійшло в його плоть і кров.

Та ніхто тоді не міг знати, що прийде час і “Слово о грлку Ігоревім”, його епічний лад, високі патріотичні мотиви, карбований стиль – усе це стане доброю підвалиною

поетики Довженка-митця. А в грізні дні Великої Вітчизняної війни до героїв-звитяжців “Повісті полум’яних літ” прийдуть у снах чи видіннях витязі Київської Русі.. І гкаже сержант Іван Орлюк за всіх: “Ми… відстояли всі минулі століття… Усю нашу історію, минулу й майбутні:”. Стане “Повість полум’яних літ” новітнім Словом що безсмертних захисників рідної землі. І ім’я автора цірго Слова стане відоме всьому світові, та не всі знатимуть справжнє ім я сосницького вчителя, що навчив майбутнього письменника любити й розуміти “Слово о полку Ігоревім”.

А дружба вчителя й учня міцніла. Климченко всіляко підтримував Сашкове захоплення поезією, надто народною творчістю, історичними піснями, билинами, козацькими думами. Учитель також завідував бібліотекою училища. Сашко спочатку допомагав Миколі Омеляновичу, а потім фактично став бібліотекарем. Під його впливом багатьох у класі полонила пристрасть до читання. Правда, батьки не схвалювали цієї “забавки”: кожного учня чекало вдома безліч обов’язків Відповідь: принести води, скопати город, нагодувати, напоїти худобу, нарубати дровець тощо.

Дехто почав заводити власні бібліотеки. Однак Сашко запропонував створити з особистих книжок загальну учнівську бібліотеку й тримати її в училищі. Усі охоче прийняли таку пропозицію. Так виникла “бібліотечна комуна”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Вчитель-словесник Дмитро Миколайович Подгрушний Яскравим дарунком ритора, майстра червоного слова володів вчитель-словесник Дмитро Миколайович Подгрушний. Він часто давав учням вільні Теми для композицій, і тут Сашко Довженко продемонстрував свої здатності. Його композиції були кращими в класі. Особливо вразила й запам’яталася всім його художня композиція “Святки” – поетичне оповідання про народні новорічні торжества. Свої описи...
  2. Учитель-Особистість Сучасний учитель це людина, що має моральний стрижень, людина, що не боїться помилятися, що вміє визнавати й виправляти свої помилки. Його головна якість – відкритість Школа – це не місце, де надають освітні послуги. Школа – це храм знань, де впливають на розуми й душі. Учитель допомагає ввійти в цей...
  3. Учитель у пам’яті моїй Усі стежки – від шкільного порога. Початок усіх професій – у шкільному класі. Ключ до всіх духовних багатств світу – у нього, шкільного наставника. Це ж бо він, учитель, повів нас у світ знань, допоміг обрати з тисяч свою дорогу в житті, навчив не лише премудрощів шкільних предметів, а й...
  4. Учитель у пам’яті моєї Усе тропи – від шкільного порога. Початок всіх професій – у шкільному класі. Ключ до всіх духовних багатств миру – у нього, шкільного наставника. Адже це він, учитель, повів нас у мир знань, допоміг обрати з тисяч свою дорогу в житті, навчив не тільки премудростям шкільних предметів, а й самої...
  5. Учитель, перед іменем твоїм Учитель! Горде і славне звання. Праця вчителя споріднена з працею хліборо ба й будівельника – із зернини добра й справедливості вирощує він душу людини, із цегли знань складає наш розум. Чого вчили нас учителі? Математики, фізики, географії, біології. Вони розвивали нашу увагу, пам’ять, уяву. Вони стараються допомогти нам знайти свій...
  6. Учитель – це покликання У вихованні все повинне грунтуватися на особистості вихователя, тому що виховна сила виливає тільки з живого джерела людської особистості. К. Д. Ушинскип Кожна людина талановита по-своєму, але виявити цей талант не просто. Ким бути? Це питання встає рано або пізно перед кожною людиною. Один стає поетом або музикантом, іншої –...
  7. Учитель, перед ім’ям твоїм Учитель! Горде й знамените звання. Робота вчителя родинна з роботою хлібороба й будівельника – із зерна доброго й справедливості вирощує він душу людини, із цегли знань становить наш розум. Чому вчили нас учителі? Математиці, фізиці, географії, біології. Вони розвивали нашу увагу, пам’ять, уяву. Вони намагаються допомогти нам знайти свій шлях...
  8. Учитель у твоєму житті Учитель у твоєму житті Доля дарує кожному з нас Учителя. Так, саме УЧИТЕЛЬ – з великої букви. Це може бути твій перший учитель; можливо, ти зустрінеш його вже у старших класах. Але це буде та людина, яку ти назвеш своєю другою матір’ю, бо вона назавжди стане частиною твого життя, пройде...
  9. Мій учитель Більші світлі барвисто оформлені коридори, парти у два ряди, книги, графіки, формули, таблиці…Пройде багато років, ми змінимося, зміниться мир навколо нас, але школа назавжди залишиться в нашій пам’яті. Я не знаю жодного людини, що не згадував би про свої шкільні роки з любов’ю й теплотою. І, звичайно ж, думки про...
  10. Іван Миколайович Вагилевич (1811-1866) Іван Миколайович Вагилевич здобув семінарську-університетську освіту. У двох поетичних творах українською мовою та кікльканадцятьох польською виступив послідовним романтиком. Його полськомовні Твори, написані в 1829-1841 рр., збереглися в автографах – окремому зошиті й рукописній збірці під назвою “Poezie D. J. Bagilewicha, It”. В інтимно-ліричних віршах-ретроспекціях “До L” (звернення до котрогось із...
  11. Ідеальний учитель ніколи не репетитор Коли ми говоримо про предметнике, що він “гарний”, це значить, що він може навчити бачити предмет, освоїти мову цього предмета, тобто – в ідеалі – розуміти, що від тебе хоче почути екзаменатор, і відповісти йому на його мові на відповідному рівні. Ми зараз не говоримо про тестування, т. до ми...
  12. Скорочено “Учитель словесності” Чєхова Вчитель російської мови і літератури в невеликому провінційному місті Сергій Васильович Нікітін закоханий в дочку місцевого поміщика Машу Шелестову, вісімнадцяти років, яку “в сім’ї ще не відвикли вважати маленькою” і тому звуть її Манею і Манюсей, а коли в місті побував цирк, який вона старанно відвідувала, її стали звати Марією...
  13. Ранні повісті “Материнське поле” і “Перший учитель” Ім’я Чингиза Торекуловича Айтматова добре знайомо росіянинові читачеві. Його добутку виховують почуття людини, учать сприймати красу навколишнього світу. Героїня повести “Материнське поле” Толгонай, згадуючи перший хліб першого врожаю, що виростив її старший син – комбайнер Касым, говорить: “Це був народний хліб – тих, хто виростив його, тих, хто сидів у...
  14. АНДРЕЄВ, Леонід Миколайович (1871 – 1919) АНДРЕЄВ, Леонід Миколайович (Андреев, Леонид Николаевич – 09.08.1871, Орел – 12.09.1919, с. Нейвала, Фінляндія) – російський прозаїк і драматург. Андреєв народився 9 серпня 1871 р. в сім’ї приватного землеміра Миколи Івановича Андреева та дочки збіднілого польського поміщика Анастасії Миколаївни (дівоче прізвище Пацковська). Дитячі та юнацькі роки Андреєва...
  15. Забіла Віктор Миколайович “Сидів я над річкою…” Сидів я над річкою Да й дивився в воду; Чому радощей ніколи Я не бачив зроду? Думав, гадав: за що б долі Так мене карати? Чи я хотів кого вбити, Або що б одняти Худобу в кого чужую Або що б украсти? Мабуть, прийдеться нещасним Мені вже й пропасти. Хвиля...
  16. Мій кращий друг (твір-розповідь) Ми з хлопцями з нашого двору любимо купатися і загоряти на озері, розташованому в одному з передмість. Туди ми відправляємося на велосипеді. Спочатку їдемо по шосе, потім звертаємо на путівець – грунтову дорогу. Ми не дуже поспішаємо, милуємося околицями, іноді робимо привали. А коли добираємося до потрібного нам місця, зовсім...
  17. Забіла Віктор Миколайович Сирота Без худоби сиротині Тяжко в світі жити; Хоч який він буде чесний, Все буде тужити; Чесна душа йому в тілі – Тільки всього й буде: Мало тепер її хвалять Вже на світі люди. Тепер дивляться в кишеню, Не на чоловіка, Не дивляться, яка душа І чи ціла пика. Нещасніша всього...
  18. Забіла Віктор Миколайович Човник Чи довго я, нещасний, Буду так крушиться? Пора б уже перестати Скучать да нудиться! Пливе човник без весельця, К берегу звертає, Ніхто човником не править – Вітром прибиває; І до берега причаливсь Да й остановився, Не найшлось і там нікого, Кому б він згодився. Не було йому спокійно З берега...
  19. Загребельний Павло Архипович Учитель Я чув цю історію вночі, під тихий шелест літнього дощу. Ми сиділи на критій веранді станції Зелений Гай, що стоїть на 1088 кілометрі автостради Москва – Сімферополь, і розмовляли про найнезначніші речі, про які звичайно говорять подорожні, малознайомі люди. За нашим столиком було четверо: літній агроном, який чекав машину з...
  20. Загул Дмитро Юрійович На селі І Лежать покошені, порожні Поля безлюдні вдалині, – Ховаю погляди тривожні, Бо тут невесело мені. Бо думку давить і стискає Вороже небо в вишині, А в грудях тане щось і тає, Мов грудка воску на вогні. II Такі ж убогі ви і прості, Сумні, покошені поля! Чого ж до вас...
Учитель-словесник Дмитро Миколайович Підгрушний
«
»