“У дивному світі героїчних пісень та балад”
Словесно-поетична народна творчість – казки, думи, пісні, прислів’я, приказки і балади, які поширюються усно, частіш усього називається народною творчістю. Така творчість існувала задовго до виникненні літератури і була результатом праці не окремих осіб, а багатьох людей разом, усього народу. Усну народну творчість ще називають фольклором. В перекладі з англійської це слово звучить як “народна мудрість”.
Найбільш популярними видами народної творчості є героїчні пісні та балади. У таких творах найчастіше йде мова про події, пов’язані
Чимало пісень і балад оспівують визвольну боротьбу українського народу проти польських панів, яка велася у XVII столітті. Не оминають вони і тему боротьби селян та трудящих проти своїх гнобителів – багатіїв, а також розкривається прагнення людей до кращого, щасливого
Усна народна творчість має велике значення для будь-якого народу. Не є виключенням і наш рідний український народ, у житті якого фольклор займає особисте місце, причому як у минулому, так і в сьогоденні. Недарма в одному з українських прислів’ї говориться: “Пісня ні в добру, ні в злу годину не залишить людину”. Гарна пісня покращує настрій, полегшує роботу, вона розважає в горі і веселить в хвилини відпочинку, пісня вчить нас любити Батьківщину, бути вірним і відданим її сином.
Велике значення усна народна творчість, у тому числі пісні і балади, має у розвитку науки, мистецтва і літератури. У спадщину нинішньому поколінню дісталась величезна кількість казок, дум, балад і пісень, створених не одним поколінням нашого народу. Ми зобов’язані берегти цей спадок і відноситися до нього, як до найдорожчого скарбу, ми повинні вивчати, знати і збагачувати його новими перлинами.
Українські героїчні пісні і балади багаті і різноманітні. Вони створювалися протягом багатьох століть. У цих народних творах відображається побут, відносини, історія і духовне обличчя наших співвітчизників. В основі народної творчості лежить розмовна мова, якій притаманні свої унікальні особливості, інтонації і наголоси. Героїчні українські пісні і балади – це яскраві зразки національного фольклору.
У героїчних піснях розповідається про видатні історичні події, що відбувалися на українській землі. В них народ створював образи сильних духом, благородних і мужніх героїв, які заради свободи своєї Батьківщини готові були йти на смерть. Частіш усього героїчні пісні створювалися після важливих подій у житті народу. Крім того, на створення пісень і балад впливали легенди, казки і народні оповідання.
Щодо українських балад, то вони являють собою лірико-епічні твори з яскравим сюжетом, які мають фантастичну або трагічну розв’язку. Балади у всі часи були безцінним джерелом для художньої літератури та поезії. З них черпали настрої та мотиви своїх творів найвидатніші українські поети Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко та багато інших митців. Мотиви балад були дуже різні: це і почуття дівчини до хлопця, і туга парубка за коханою, і козак, що загинув на війні, і зле чарівництво та прокльони свекрухи або суперниці, і зрада, і помста.
Велика кількість українських балад відображають уявлення і світогляд різних поколінь, відношення між людьми та відношення людей до природи. Досить часто персонажі у баладах представлені у символічному вигляді. Наприклад, син, якого проклинає мати, стає яструбом, а ненависна свекрусі невістка перетворюється у тополю. У баладах про кохання дівчина може перетворитися на будь-яку пташку, а ось козацька смерть представляється у образах сивої зозулі, сизого голуба або ясного сокола. Зустрічаються в українських баладах і казкові мотиви, широко використовується гіпербола, яка, звичайно, передає фізичну силу героїв. Наприклад:
“Однією рукою тисячу татар поклав,
А другою – ще три тисячі”.
Однією з самих популярних українських балад є балада “Ой, не ходи, Грицю”, сюжет якої переказувався багатьма поетами, серед яких були Михайло Старицький і Ліна Костенко.
Скільки б не минуло століть, українські героїчні пісні та балади не перестануть нас цікавить. Кожен може знайти в них щось цікаве для себе. Дякувати Богу, і сьогодні є аматори, які мандрують містами і селами країни, записують цікаві прислів’я, приказки, думи, балади і пісні. Дуже тішить і те, що сучасний український театр і молоді виконавці не забувають звертатися до витоків культури і кожний раз знаходять у фольклорі щось нове. Не повинні забувати про народну творчість і ми.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)