Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Творча історія роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного

Творча історія роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного

Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” з’явився внаслідок глибокого вивчення письменником реальної дійсності. Його основу склали конкретні факти суспільного життя в Україні після реформи 1861 року.
Для Життєвої основи роману велике значення має нарис Панаса Мирного “Подоріжжя од Полтави до Гадячого”, написаний у 1872 році і опублікований без підпису автора у львівському журналі “Правда”.
У цьому нарисі письменник зазначає, що під час подорожі від Полтави до Гадяча його схвилювала розповідь візника про місцевого

розбійника Василя Гнидку, засудженого незадовго перед тим до каторги. У Гнидці Мирний побачив велику силу, що не знайшла корисного застосування і марно загинула. Письменника вразило те, що в цій людині поєднались ніжна любов до дружини і звіряча лютість, з якою він різав людей. Шукаючи пояснення цьому, Мирний прислухається до оцінки розбійництва Гнидки, яку дав сам народ, і солідарізується з цією оцінкою. Народ, відзначає Мирний, глибоко зрозумів, що Гнидка – нещасна, безталанна людина, що “розбишакою” він став не з власної волі, а внаслідок ненормальних умов життя.
Як бачимо, появу розбійника Гнидки
Мирний пояснює тим соціальним гнітом, який душив убоге українське селянство в пореформені часи.
Практичною реалізацією задуму стала повість “Чіпка”, написана у 1872 році. Це й була перша редакція роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Закінчивши роботу над першою чорновою редакцією повісті, Панас Мирний надіслав її своєму старшому братові Івану Білику на критичний розгляд.
Братова повість зацікавила Івана Білика. Уважно прочитавши її, він написав розгорнуту рецензію, зробив чимало зауважень на полях рукопису. Білик високо оцінив твір Мирного, назвав повість новим і незвичайним явищем у тогочасній українській літературі. Головну заслугу автора він убачав у тому, що той на перший план висунув соціальні мотиви. Разом з тим, Білик висловив ряд критичних зауважень і порад. Зокрема, він поставив вимогу розширити і поглибити соціальну основу повісті, дати глибше психологічне вмотивування вчинків персонажів, усунути повторення однакових фактів і загалом поліпшити групування матеріалу, удосконалити словесно-образні засоби.
Не задовольнив критика і заголовок повісті. Він порадив братові змінити його “на скільки-небудь певний, наприклад, “Легкий хліб”, “Розбишака” чи що…” Між іншим, розвиваючи своє твердження про те, що злочинство було своєрідним протестом проти кепсько влаштованого людського життя, Білик ужив вираз “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, який пізніше став заголовком роману.
Урахувавши зауваження і поради Івана Білика, Мирний уніс ряд виправлень і доповнень у текст повісті, створивши, отже, її другу редакцію, яка не дуже відрізнялась від першої. Автор обмежився лише частковим поліпшенням твору: увів низку нових епізодів, які глибше розкривали соціальну зумовленість вчинків Чіпки, більше уваги приділив Грицькові, усунув із тексту повторення, що переобтяжували повість, провів деяку роботу над удосконаленням мови.
Не задовольнившись, однак, цим частковим поліпшенням повісті, Мирний працює над її грунтовною переробкою, внаслідок чого з’явилась третя редакція, яка свідчила про розширення первісного задуму і відбивала процес переростання повісті “Чіпка” в багатоплановий роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Іван Білик, ознайомившись з третьою редакцією, прихильно поставився до розширення життєвої основи твору і позитивно оцінив проведену Мирним роботу над узагальненням життєвих явищ у типових художніх образах.
Але й на цей раз у нього з’явилися критичні зауваження. Бажаючи допомогти братові, Іван Білик узявся сам за художню доробку роману. Насамперед він уніс значні зміни в композицію твору: розбив його на чотири частини, поділив надто великі розділи на менші, у деяких місцях перегрупував матеріал і усунув з тексту все зайве і випадкове. Крім того, Білик самостійно розробив ряд епізодів, пов’язаних з показом колоніального режиму на Україні за часів. Катерини II, повстанням Костюшка, рухом декабристів, революцією 1848 року в Угорщині, Кримською війною. Ці епізоди й картини ввійшли до другої частини роману.
Тоді ж Білик написав у чорновому вигляді і розділи про земство для заключної частини роману.
Так при співавторстві Івана Білика з’явилась четверта редакція твору. Але й вона не була остаточною. Унаслідок дальшого творчого співробітництва Панаса Мирного та Івана Білика у 1875 році була створена п’ята, а у 1877 р. – шоста редакція роману. Кардинальних змін у цих редакціях не було. Доробки стосувались головним чином тільки окремих роздумів та мовного оформлення твору.
Таким чином, робота над романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” тривала понад п’ять років – з 1872 по 1877 р. Задум твору, його ідейна спрямованість, основна частина тексту належать головному авторові Панасу Мирному. Але в створенні роману участь узяв також брат письменника Іван Білик. Сам Мирний заявляв: “Це не одна моя праця, а ще й Білика”.
Саме тому роман друкується як твір двох авторів: Панаса Мирного та Івана Білика.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Особливості композиції, тема та сюжет роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного Роман Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – багатоплановий. У ньому відображено життя українського селянства упродовж кількох поколінь: від заселення південних степів, закріпачення сіл – до реформи 1861 р. та введення пореформених порядків. Провідною темою в творчості майстра прози було викриття лиха давнього (кріпацтва) і...
  2. Ідея алегоричної назви роману П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Якою важливою для художнього твору є його назва! Саме в ній, як правило, міститься стисло сформульована тема або ідея, саме вона, назва, покликана привернути увагу читача. Роман П. Мирного та І. Білика має дві назви. У 1880 році в Женеві його було надруковано під назвою “Хіба ревуть воли, як ясла...
  3. Історія написання роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Найпомітнішим здобутком нашого красного письменства в розкритті цієї Теми вважається роман Панаса Мирного та Івана Білика ” Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це був перший “роман з народного життя”, у якому, за визначенням І. Франка, “змальовано майже столітню історію українського села”, розкрито тогочасну дійсність у всіх її складностях і...
  4. Історія написання роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Реформа 1861 р. та її наслідки привернули особливу увагу Панаса Мирного. Гнітюча атмосфера кріпосницької дійсності спонукала письменника до викриття її антигуманної суті, виняткової жорстокості. Найважливішим для себе Панас Мирний вважав змалювання в художній літературі пореформеної доби – “голодної волі” для селянства. У художній творчості письменника проблеми, пов’язані з життям українського...
  5. Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?’ перший в українській літературі соціально-психологічний роман Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла...
  6. Генетичний код героя як мотиваційний чинник у романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний та Іван Білик створили епохальний в українській літературі соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” і довели, що характер людини – це результат відповідних соціально-історичних умов життя, велику роль відіграє спадковість у формуванні свідомості людини. І прикладом цього є вчинки Чіпки. “Панас Мирний та Іван Білик показали...
  7. Твір на тему – Роман із народного життя (за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Роман П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” був написаний наприкінці XIX ст., коли Україна, здавалося, вже назавжди втратила свою незалежність і волю. Безземелля, напівголодне існування, непомірні побори, утиски з боку панів і чиновників дошкуляли селянинові, перетворювали його буття на щоденне пекло. Після реформи 1861 року...
  8. Твір на тему – Боротьба добра та зла в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний став творцем першого в українській літературі соціально-психологічного роману – “Хіба ревуть ясла, як ясла повні?”. Соціальний і психологічний аспекти стали головними під час створення цього роману, зокрема під час змалювання образу Чіпки. Розкриттю основних проблем роману служить добір історично правдивих подій, жанр, композиція, образи, конфлікт, мовно-художні засоби. Роман...
  9. Історія створення роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У 1871 році П. Мирний подорожує по Полтавщині, знайомиться з життям селянства. На основі цих спостережень у 1874 році виходить нарис “Подоріжжя від Полтави до Гадячого”. Під час подорожі Мирний знайомиться з хлопчиком-візником, який розповідає йому про Василя Гнидку, що вирізав сім’ю заможного козака і був засуджений до каторжних робіт....
  10. Чому роман Панаса Мирного мас назву “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” В історії української літератури другої половини XІX століття творчість Панаса Мирного посідає визначне місце. Літературу Панас Мирний розцінював як могутній засіб боротьби проти соціального гноблення. Письменник вважав, що літературні твори повинні активно втручатися у життя, викривати ворожі, підступні дії панівних класів, нести світлий ідеал майбутнього. “Якби я міг, – писав...
  11. Мої роздуми над проблемами сім’ї та родинного виховання після прочитання роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного Роман Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – це твір, який розкриває своєрідність життя та побуту українського народу, змальовує найважливіші громадсько-політичні події з його історії. Однією з проблем, які розкриває автор, є проблема родинного життя та виховання в її соціальному та психологічному аспекті. Головний герой...
  12. Часопростір роману Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” як домінанта внутрішньої структури твору Домінантна ознака епічного мислення Панаса Мирного – романний спосіб творення художньої реальності – характеризує новаторський підхід до художнього зображення в українській літературі другої половини XIX ст. Об’єктивна манера художньої розповіді стала засобом побудови образного світу як системи, що саморозвивається за внутрішніми законами. Реалістичне зображення цілісного предметного світу включає взаємодію особистостей,...
  13. Роман П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це перший в український літературі соціально-психологічний роман. Він вражає масштабністю зображенні дійсності і в часі,...
  14. “Пошук ідеалів і проблема морального вибору в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Українська нація в основному селянська. Споконвіку українці найбільшим багатством вважали землю. Надії нав’язували з добрим господарем – статечним, працьовитим, носієм традиції, творцем доброго ладу. Життя й праця, мрії та сподівання селянства завжди привертали увагу кращих українських письменників, серед яких і Панас Мирний. Широка панорама життя українського селянства постає з роману...
  15. Трагедія жінки (за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Образ жінки, як відомо, є в центрі більшості творів української літератури, бо саме її становище найточніше характеризує суспільство. Письменники XIX століття розповіли про численні трагедії дівчат, жінок-матерів, принижених панами-кріпосниками, москалями-офіцерами, сільськими багатіями-куркулями. Т. Шевченко і Марко Вовчок, І. Нечуй-Левицький і П. Грабовський створили образи страдниць, до ряду яких слід додати...
  16. Зображення покріпаченої України у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Видатний український письменник Панас Мирний у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, змальовуючи історію села Піски, витворив майже столітню історію всього українського селянства. Зі сторінок роману постає перед нами Україна, якою вона була до закріпачення. Серед безкраїх степів красувалися, як квітники, веселі хутори, присілки, села. Вільної землі було неозорно....
  17. Генетичний код героя як мотиваційний чинник у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний та Іван Білик створили епохальний в українській літературі соціально-психологічний роман ” Хіба ревуть воли, як ясла повні?” і довели, що характер людини – це результат відповідних соціально-історичних умов життя, велику роль відіграє спадковість у формуванні свідомості людини. І прикладом цього є вчинки Чіпки. ” Панас Мирний та Іван...
  18. Пошук ідеалів і проблема вибору в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Вершиної української літератури є роман П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Цей твір соціально-психологічний, в ньому соціально-історичний аналіз дійсності поєднується з глибоким психологічним дослідженням внутрішнього світу людини. В алегоричній назві роману звучить головна ідея: воли – алегоричний образ знедоленого селянства – не ревли б, якби було що їсти....
  19. Твір за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” В особі Панаса Мирного поєдналися високий царський чиновник і український письменник. Тяжко переживаючи заборону українського слова, Панас Мирний змушений був ховатися під псевдонімом, друкуватися за кордоном. Незважаючи на постійну небезпеку, полум’яний патріот завжди прагнув бути корисним своїй Вітчизні. Прикладом його сподвижницької діяльності є високохудожні твори, що збагатили українську літературу. Роман...
  20. Чому, на вашу думку, жанр психологічного твору є прогресивним порівняно з описовими формами (на співставленні творів “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного та “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького) У літературному процесі XIX (на співставленні творів “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного та “Кайдашева сім’я” І. С. Нечуя-Левицького) сторіччя художнє повіствування здійснило еволюцію: його описові форми поступово перейшли у психологічне зображення дійсності, що відбилося на створенні глибоких і колоритних образів. Такі твори ми вже не просто читаємо,...
Творча історія роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного
«
»