Твір за картиною Льовитана “Золота осінь”
В історію живопису Ісаак Ілліч Льовітан увійшов перш за все як пейзажист. Льовітан – творець так званого “пейзажу настрою”.
Художник умів дуже тонко передати різноманітність стану природи, дати відчути всю красу навколишнього світу.
На картині “Золота осінь” ми бачимо березовий гай в мідно-золотому осінньому убранні. У глибині лугу втрачається річка, на лівому березі якої стоять стрункі біло-жовті берізки і дві осики з вже майже опалим листям. Вдалині видно червонуваті вітки чагарника. Земля укрита жовтіючою травою, що
Осінній день, зображений художником, повний світла. У картині переважають життєрадісні світлі тони. Майже на лінії горизонту помітні контури далеких будов, лісу, полів, що засівають озиминою.
Пейзаж “Золота осінь” зображає найліричнішу з пір року. “Смутна пора! очей чарівність! Приємна мені твоя прощальна краса”, – так сказав про золоту осінь Олександр Сергійович Пушкін. Напевно,
Художник розумів осінь перш за все як свято фарб, як прощання з літом. Пейзаж цей не навіває сумних думок про майбутню довгу зиму. Адже в природі все однаково чудово, і кожна з пір року має свою неповторну красу.
Дивлячись на картину “Золота осінь”, глядач мимоволі проникається глибоким відчуттям любові до рідної природи, що дарує нам незабутні хвилини високої насолоди прекрасним.