Твір-відгук. А мак цвіте! (за легендою Михайла Стельмаха)
Поезія М. Стельмаха “Мак цвіте” – це хвилююча розповідь про легендарний вчинок козака Мака, який загинув у боротьбі з турецько – татарськими ординцями.
У XV-XVІ ст. український народ зазнав тяжкого лиха від турецько – татарських нападників. Вони грабували села, брали в полон дівчат, жінок і чоловіків, а потім продавали їх на невільницьких ринках. Оборонцями нашої землі і народу були козаки-запорожці.
Так, одного разу в українській степ на конях, мов чорні хмари, залетіли турки і татари. Побачили вони босоноге дівча, яке тікало
У творі докладно змальовується картина поєдинку козака з ворогами. Коли козак, зустрівшись з ворогами, ударив із пістолета, по посеред степу розлігся крик – куля влучила в ординця. Розлючені вороги насідають на сміливого, мужнього козака і вже почалася немилосердна січа на шаблях. Героїчно бився
Тихцем підвів іуда зброю,
Озвався постріл над рікою,
І на коня схиливсь козак.
Тяжко поранений, відчуваючи смерть за плечима, козак кидає в обличчя катам:
– Ні не загинув я, кати,
Поміж людьми мені цвісти.
І вороги почувши таку зухвалість, вирішили шаблями посікти козака на мак. Та сталося диво: порубане козацьке тіло проросло наче зерно і влітку зацвіло маком.
Отже, червони квіти степового маку, за легендою, ввібрали кров героїчно загиблого козака і здобули свій колір від цієї крові. Квіти ці назавжди цвістимуть серед людей і нагадуватимуть їм про того, хто віддав своє життя за рідний край.
Таким чином, автор своїм твором підводить читача до думки про невмирущість і правди на землі, надає твору оптимістичного звучання.
“Мак цвіте” – це справжній гімн любові до рідного краю, мужності, нескореності захисникам нашої Вітчизни від будь-якого ворога.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)