Твір-Рецензія по оповіданню И. А. Буніна “Чистий понеділок”
Іван Олексійович Бунін чудовий російський письменник, людина великої й складної долі. Він був визнаним класиком вітчизняної літератури, а також став першим у Росії Нобелівським лауреатом. Всі оповідання, написані з 1937 по 1944 рік, Бунін об’єднав у книгу “Темні алеї”. Їх зближає мотив спогадів, образ росіянці природи
Він пише про літо, осені, дні й ночі, про гору, щастя, часом короткій миті радості або болю. На перший план у Буніна виходить звертання до вічних тем любові, смерті й природи. Одним з оповідань, що входять у цей збірник, є “Чистий
На ньому я й вирішив зупинитися докладніше. Зовнішні події оповідання “Чистий понеділок” не відрізняється великою складністю й цілком уписується в тематику циклу “Темні алеї”. Дія відбувається в 1913 році. Своїми спогадами тут ділиться добрий, гарний і легковажний парубок (безіменний, як і його подруга).
Молоді люди, він і вона, познайомилися один раз на лекції в литературно-художесвенном кухлю й полюбили один одного. Вони стали зустрічатися, проводити разом вільний час. Він доглядав за нею й хотів більше серйозних відносин, але вона була загадково мовчазна, ніколи не
Для автора було головним донести до читача всю її винятковість, і йому це вдалося сповна. Очами жагучого шанувальника постійно “уловлюється” нез’ясовність поводження його обраниці. Вона віддавалася світським розвагам, дозволяла чоловікові пещення, але відмовлялася від серйозної розмови з ним. Ще більш дивним було паралельне захоплення ресторанами, театральними “капусниками” і соборами, священними книгами. Героїня як би поєднує у своїй душі несумісні між собою “стилі”.
Мріє примирити їх. Саме так хоче любити того кращого, і не може. Їх Алл С о ч. Р У близькість все-таки відбувається, але, провівши всього лише одну ніч разом, закохані назавжди розстаються, тому що героїня в Чистий понеділок, тобто в перший день предпасхального поста 1913 року, приймає остаточне рішення піти в монастир, розставшись зі своїм минулим. Але, зникши в монастирі, продовжує там мучитися недосяжним. Віртуозно й стисло написане оповідання. Кожний штрих має явне й сховане значення
Чого коштує останній, витончено-світський, оксамитний-чорно-оксамитовий туалет героїні з її зачіскою шамаханской цариці! Несподіване й показове сполучення. Дівчина постійно треба різними шляхами, що жваво нагадують навколишні її розходження. Такий символічний зміст жіночого образа
У ньому сполучилися тяга до духовного подвигу й до всього багатства миру, сумніву, жертовність і туга за ідеалом. Є в оповіданні й інший зміст авторських міркувань. Споконвічні протиріччя людської, конкретніше, жіночої природи, любові, піднесеної й земний, почуттєвої, визначили випробування героїні
Її сміливість, здатність пройти через всі заборони й спокуси допомагають відкрити таємничу, непереборну владу інстинкту. Але тем тепліше, співчутливіше відношення автора до молодої жінки, чим більше вона пручається цілком природним, хоча болісним для неї, потягам. У темі любові Бунін розкривається як людина дивного таланта, тонкий психолог, що вміє передати стан душі, пораненою любов’ю
Письменник не уникає складних, відвертих тим, зображуючи у своїх оповіданнях самі інтимні людські переживання. Протягом сторіч багато художників слова присвячували свої добутки великому почуттю любові, і кожний з них знаходив щось неповторній, індивідуальне цій темі. Мені здається, що особливість Буніна-Художника полягає в тому, що він уважає любов трагедією, катастрофою, божевіллям, великим почуттям, здатним і безмежно підняти, і знищити людини. Любов таємнича стихія, що перетворює життя людини, що надає його долі неповторність на тлі звичайних життєвих історій, що наповнює особливим змістом його земне існування. Надзвичайна сила й щирість почуття властиві героям бунинских оповідань
Любов захоплює всі помисли людини, всієї його сили. Щоб любов не видихнула, необхідно розстатися й назавжди, що відбувається у всіх оповіданнях Буніна. Всі його герої живуть чекаючи любові, шукають її й найчастіше, обпалені нею, гинуть
Любов у письменника довго не живе в сім’ї, у шлюбі, у буднях. Короткий, сліпучий спалах, до дна озарившая душі закоханих, приводить їх до трагічного кінця загибелі, самогубству, розставанню. Через всю творчість російського письменника проходить тема чистого й прекрасного почуття
“Усяка любов велике щастя, навіть якщо вона не розділена” ці слова з оповідання “Темні алеї” Буніна могли б повторити всі герої його оповідань