Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Твір Основна ідея оповідання Г. Квітки – Основ’яненка “Салдацький патрет”

Твір Основна ідея оповідання Г. Квітки – Основ’яненка “Салдацький патрет”

Основна ідея оповідання Г. Квітки – Основ’яненка “Салдацький патрет”
Українські письменники першої половини XIX ст. звертали свої погляди на синтез видів мистецтв. Література все частіше знаходила шлях до кращих зразків музики, образотворчого мистецтва, архітектури з метою визначення тих головних чинників, які б впливали на формування особистості.
Після написання повісті “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко створює оповідання “Салдацький патрет”, щоб “оградить себя от насмешек их и чтоб они (русские журналисты)

поняли, что сапожнику не можно разуметь портного дела”. Оповідання, написане у 1833 році, створено на основі двох грецько-латинських анекдотів. В одному з них маляр Зевкліс так вірно змалював китицю винограду, що птахи зліталися до його образу. Як відзначив І. Крип’якевич, “…кінцева частина оповідання Квітки – це саме травестія другого анекдота про маляра Апеллеса, що подразнений несправедливою критикою шевця”.
Незвичайне місце вибрав маляр для показу своєї картини – ярмарок. Дійсно, парадоксальне поєднання – ринок та картина. Мабуть, автор зробив це свідомо, щоб показати цілу галерею
образів з народних мас. “Салдацький патрет” став своєрідним випробуванням головного героя Кузьми Трохимовича на ступінь його майстерності. А для тих, хто звертався до намальованого солдата, це стало своєрідним екзаменом на наявність відповідних моральних норм. Наприклад, Охрім Супоня після довгого діалогу промовляє: “Цур йому!… Щоб ще по пиці не дав, бо він на те салдат…”
Явдоха Колупайчиха просила “салдата” звести з того місця, де торгує “отою навіженю католицького, бусурманського москаля, що став біля бублейниць з стовицями”. Отже, автор сатирично зображує царську армію, що більше відлякує, ніж здатна до реальних воєнних дій. І водночас перед нами – цілісна картина суспільних відносин між різними верствами населення.
До “салдацького патрета” підходили і Домаха, і Терешко – швець. Всі вони зрозуміли згодом свою помилку. Але як майстерно передає Квітка реакцію кожного героя! “Як же роздивиться наша Явдоха, що се мана, що се не справжній салдат, а тільки його парсуна,- засоромилась, почервоніла, як рак, та швидше, не оглядаючись,- від нього”. “Домаха далі нахилилась і простягла руку, неначе не ївши, а сама усе дивиться на нього… а далі як придивилась… Я к зарегочеться на усю вулицю…” Терешко “і сам розгледів, що справді салдат намальований і що увесь базар з нього глузує”. Однак поведінку всіх персонажів об’єднує одне – неготовність сприйняти побачене як витвір мистецтва. Таким чином Г. Квітка-Основ’яненко підкреслив думку, що не кожен спроможний правильно оцінити й сприйняти зразки мистецтва на належному рівні.
Отже, в оповіданні “Салдацький патрет” Квітка вирішив одну з найскладніших проблем взаємозв’язку людини та мистецтва. Не випадково цей твір необхідно розглядати як своєрідну передмову до “Малороссийских повестей”, що являли собою початок розвитку нової української прози.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Основна ідея оповідання Григорія Квітки-Основ’яненка “Салдацький патрет” Українські письменники І половини XІX ст. звертали свої погляди на синтез видів мистецтв. Література все частіше знаходила шлях до кращих зразків музики, образотворчого мистецтва, архітектури з метою визначення тих головних чинників, які б впливали на формування особистості. Після написання повісті “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко створює оповідання “Салдацький патрет”, щоб “оградить себя...
  2. Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович Салдацький патрет Був собi колись-то якийсь-то маляр… ось на умi мотається, як його звали, та не згадаю… Ну, дарма; маляр та й маляр. I що то був за скусний! Там морока його зна, як то гарно малював! Чи ви, братики, що читаєте або слухаєте сюю книжку, думаєте, що вiн так малював собi...
  3. Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний співвітчизник Г. Квітка-Основ’яненко, для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленій на народній основі. У своїх...
  4. Гумористичні твори Г. Квітки-Основ’яненка В історії вітчизняної культури визначне місце по праву належить Г. Ф. Квітці-Основ’яненку. Це – перший український прозаїк, один з видатних письменників до шевченківського періоду. Його творча спадщина заслужено користується широкою популярністю в народі. У своїх творах письменник майстерно відобразив життя різних верств феодально-кріпосницького суспільства кінця XVIII – початку XIX ст....
  5. Твір Моє слово про Квітку (роздуми про творчість Григорія Квітки – Основ’яненка) Моє слово про Квітку (роздуми про творчість Григорія Квітки – Основ’яненка) Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це передусім визначний громадський діяч. На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника (що, безумовно, справедливо), але ж якби не Квітка, то навряд чи мали б ми нинішній Національний університет імені...
  6. Твір художній опис весняної квітки / улюбленої квітки/ квітки навесні Тільки-но в повітрі в повіє весною, з-під торішнього листя починають з’являтися маленькі квіточки. Природа навколо ще гола, сіра, клапті брудного снігу лежать навколо, холодні джерельця. А ця рослина вже розгортає свої пелюстки серед мокроти та холоду. Ідеш вулицею, і несподівано в око впадає маленьке свято весни на чиїсь клумбі! Це...
  7. Основна ідея “Слова об полицю Игореве” Бути може, довго б ще не перейнявся я інтересом і любов’ю до древньої поеми, якби не роман Василя Григоровича яна Убатыйф. я прочитав його на одному подиху й довго ще жив у світі битв і пожеж, бачив лісу, у яких ховалися народні месники, юрту Батия. Так відчув я бажання знати...
  8. Основна ідея “Пісні про віщого Олега” А. С. Пушкіна В “Пісні про віщого Олега” між героєм і долею існує деякий простір, що залишає можливість вибору, можливість відсунути або наблизити фатальні події. Князь Олег – переможець, що вийшов живим зі сложнейших і найнебезпечніших ситуацій і одержав смерть від свого коня. Автор захоплюється силою й мужністю князя: Як нині сбирается віщий...
  9. Основна ідея новели О. Гончара “Модри камень” Солдат-фронтовик випадково зустрівся з дівчиною Терезою зі Словаччини. В обох виникають перші почуття, які б мали перерости в свято душі. Але Тере-за гине від руки поліцая. Радість і щастя обриваються вмить, залишився тільки силует дивного почуття, яке так і не встигло наповнитися високим змістом. Гончар передає все це лаконічно, задумливо,...
  10. Бурлескно-реалістичні твори – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (1778-1843 pp.) Бурлескно-реалістичні твори У творчому доробку Г. Ф. Квітки-Основ’яненка є вісім бурлескно-реалістичних творів, написаних українською мовою. Це оповідання: “Салдацький патрет” (1833 p.), “Мертвецький Великдень” (1834 р.), “От тобі і скарб” (1837 p.), повість “Конотопська відьма” (1837 р.) і невеличкі оповідання “Пархімове снідання” (1841 р.), “На пущання,...
  11. В. Дрозд. “Ирій”. Сюжет твору, основна ідея, мотиви УРОК 60 Тема. В. Дрозд. “Ирій”. Сюжет твору, основна ідея, мотиви. Мета: удосконалювати вміння аналізувати прозовий твір, визначати його основну ідею, мотиви; розвивати комунікативно-літературні компетентності учнів; виховувати оптимістичні почуття, почуття любові до рідного краю. Обладнання: літературознавчий словник; конверт, в якому знаходяться написані на смужках паперу імена персонажів II розділу; виписані...
  12. Літературна програма Квітки Ще складнішим був шлях нової української прози. Потреба в ній відчувалася давно. Власне, драматичні Твори Котляревського (1818-1819) були першими спробами в цьому напрямі, але надруковані вони значно пізніше. Тому першою спробою вважається приписка П. Гулака-Артемовського до його “Супліки до Грицька К-..ы”, надрукована в журналі “Украинский вестник” (1818) слідом за байкою...
  13. Твір Поєднання pеального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Конотопська відьма Поєднання pеального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Квітка-Основ’яненко був видатним укpаїнським пpозаїком і дpаматуpгом дошевченківської доби. З-під його пеpа впеpше в укpаїнській літеpатуpі з’явилися повісті і оповідання. Квітка звеличив в очах суспільства пpостого селянина-тpудівника, шиpоко відкpивши двеpі в літеpатуpу позитивним пеpсонажам з наpоду і показав моpальну...
  14. Твір Утвердження загальнолюдської моралі в повісті Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана” Утвердження загальнолюдської моралі в повісті Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана” У 1841 році в альманасі “Ластівка” побачила світ повість Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана”.Цей твір був високо оцінений Т. Шевченком, П. Кулішем, В. Далем, О. Потебнею. Що ж підкорювало в ньому відомих письменників та мовознавців? Звичайно ж, відповідність...
  15. Твір Зобpаження життя і побуту укpаїнського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маpуся” Зобpаження життя і побуту укpаїнського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маpуся” Укpаїнські повісті й оповідання Квітки майстеpно написані у фоpмі живої, докладної pозповіді людини з наpоду ­мудpого стаpожила з хаpківської околиці Гpицька Основ’яненка. Пеpевтілення в оповідача з наpоду дало письменникові можливість бачити й оцінювати життєві явища з позицій пpостого...
  16. Найвизначніший бурлескно-реалістичний твір Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Найвизначніший бурлескно-реалістичний Твір Квітки-Основ’яненка – композиційно багатошарова й багатопланова повість ” Конотопська відьма ” – це насамперед гостра сатира на панівну верхівску українського суспільства ХVІІІ ст. Письменник показав типові ризи тієї козацької старшини, значна частина якої в часи поступової ліквідації російським царизмом української державності, послідовних обмежень ним демократичної суті полково-сотенного...
  17. Зображення життя й побуту селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й...
  18. Мова творів Квітки-Основ’яненка Уже літньою людиною Квітка спробував свої сили в літературі. Він виступає зі статтями та фейлетонами в журналі “Украинский вестник” під псевдонімом Фалалей Повинухін. Протягом довгого часу (1816-1833) Квітка був відомий лише як російський письменник. Звернутися до української мови його спонукала суперечка з одним скептиком, який поділяв думки про непридатність української...
  19. Проза – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Проза У більшості світових літератур проза з’явилася після поезії, і тільки потім – драматургія. У давній українській літературі не було художньої прози, на грунті якої могла б розвиватися нова проза, тому драматургія розвинулася раніше. Не останню роль у слабкому розвитку української літератури відіграла відсутність можливостей для друкування. Тому значна частина...
  20. Між життям і смертю, твір за повістю Г. Квітки – Основ’яненка “Маруся” Ви, мабуть, читали “Вечори на хуторі біля Диканьки” М. Гоголя? Так от, твори Г. Квітки-Основ’яненка – це ніби продовження цієї повісті. Тільки там немає ні страшних потвор, ні чортів (є, правда, відьми)-. Але подібні вони до “Вечорів…” своєю селянською тематикою, тим незвичайним малоросійським колоритом, який в той час чарував не...
Твір Основна ідея оповідання Г. Квітки – Основ’яненка “Салдацький патрет”
«
»