Твір на тему – Ідея грамонії людини й природи за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”
Драма-феєрія “Лісова пісня” – це надзвичайний твір Лесі Українки – видатної української письменниці, філософа. Цей твір можна назвати винятковим, бо в ньому простежується багатство думки, поетичність образів і гармонічна єдність реальності та фантазії. У драмі Леся Українка ставить і намагається вирішити вічні питання: життя й смерті, кохання й ненависті, вірності й зради, пошуку правди, справедливості.
Однак у драмі-феєрії є дещо гостріше – трагічна тема взаємин людини з природою. Головні герої твору – представники людства
Велику роль у “Лісовій пісні” відіграє природа, ліс у творі – джерело творчості, краси. Лісові мешканці по-різному ставляться до людей: Русалка їх просто ненавидить, Лісовик же, хоч і має такої неприязні, знає що серед них бувають і добрі, але попереджає Мавку, щоб трималася
Проте Мавка нікого не слухає, вона зачарована грою Лукаша й вірить, що всі люди такі ж гарні, добрі, щирі, лагідні, як він. Лукаш теж закохується в Мавку, але цьому коханню не судилося бути щасливим, адже Мавка – лісова дівчина, а Лукаш – людина.
Дядько Лев високо цінує природу й шанує її, як Мавка, і навіть померти він хоче в лісі під старим дубом:
…Як буду вмирати, то прийду, як звір, до лісу, –
Отут під дубом хай і поховають…
У цьому творі Леся Українка говорить про те, що людина й природа – єдине ціле, що людина повинна дбати про навколишній світ. “Лісова пісня” й сьогодні актуальна й потрібна читачеві, вона безкрайня, як природа, поезія, краса.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)